
- •1.1. Поняття розвитку логістики
- •1.2. Концепція логістики
- •1.3. Предмет, об'єкт, мета, завдання та функції логістики
- •1.4. Значення логістики
- •2.1. Економічна сутність та види логістичних потоків
- •2.2. Товарорух: сутність, елементи та основні форми
- •2.3. Організація управління матеріальними потоками на рівні підприємства
- •2.4. Загальна характеристика технологічних процесів у логістиці
- •3.1. Поняття логістичної системи, її мета, основні завдання та функції
- •3.2. Класифікація логістичних систем та тенденції їх розвитку
- •3.3. Поняття про логістичні ланцюги
- •3.4. Канали товароруху: сутність та класифікація
- •3.5. Форми взаємовідносин у каналах товароруху
- •4.1. Завдання, функції та організація логістики постачання
- •4.2. Основні підходи щодо вибору постачальника.
- •4.3. Стисла характеристика систем мкр
- •5.1. Мета, функціональні сфери та основні завдання виробничої логістики
- •5.2. Принципи організації виробництва
- •1. Принцип впорядкованого руху предметів праці у вироб ництві.
- •2. Принцип неперервності руху виробничого процесу.
- •4. Принцип календарної синхронізації циклів процесу виго товлення виробів та їх частин.
- •5.3. Логістичні виробничі системи
- •6.1. Склади, їх функції та класифікація
- •6.2 Логістичний процес на складі
- •6.3. Система складування та організація переробки вантажів
- •6.5. Оцінка роботи складів
- •2. Показники, що характеризують ефективність використання складських площ:
- •7.1. Сутність, види та функції запасів
- •7.2. Нормування запасів
- •7.3. Оптимізація запасів
- •7.4. Системи управління запасами
- •1. Система управління запасами з фіксованою величиною замовлення
- •2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями
- •4. Система «мінімум-максимум»
- •8.1. Суть і завдання транспортної логістики
- •8.2. Вибір виду транспортних засобів
- •Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •8.3. Транспортні тарифи та матеріально-технічна база різних видів транспорту
- •Залізничний транспорт
- •8.5. Організація роботи виробничого транспорту
- •9.1. Економічний зміст, завдання, функції та принципи розподільчої логістики
- •9.2. Основні методи розподільчої логістики
- •9.3. Організація розподільчої логістики
- •Підсистема планування і контролю
- •9.4. Концепція логістичного центру дистрибуції
- •9.5. Логістичні системи розподільчої логістики
- •10.1. Основи та організація посередницької логістики
- •10.2. Організація та документальне оформлення оптових закупівель торговельними підприємствами
- •Форма плану надходження товарів на оптову базу
- •Форма плану оптових закупівель
- •10.3. Сутність та основні методи оптового продажу товарів торговельними підприємствами
- •10.4. Організація товаропостачання товарів підприємств роздрібної торгівлі
- •1 Непродовольчі товари
- •10.5. Організація продажу товарів у системі роздрібної торгівлі
- •Форми і методи продажу
- •10.6. Інтегрована посередницька логістика
- •11.1. Економічна сутність та основні види логістичних послуг
- •11.2. Організація логістичного сервісу
- •11.3. Основні підходи до оцінки якості логістичного обслуговування
- •12.1. Методологічні підходи визначення економічної ефективності логістики
- •12.2. Логістичні витрати
- •12.3. Оцінка результатів логістичної діяльності
- •12.4. Економічна ефективність логістичних систем підприємства
- •13.1. Форми логістичних інтеграцій за кордоном
- •13.2. Перспективи використання логістики в Україні
2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями
Цю систему в літературі називають ще як систему «періодичного поповнення». Замовлення здійснюються в чітко визначений час, між якими утворюються рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, 1 раз у 14 днів і т. ін. Період, що розділяє два замовлення чітко встановлено, а обсяг замовлення є змінним. Визначити інтервал між замовленнями можна з урахуванням оптимального розміру замовлення. Розрахунок інтервалу часу між замовленнями можна зробити за формулою
Т, (7.14)
де N— кількість робочих днів у році, дні;
?— потреба в продукті, який замовляють, натур, од.;
бопт — оптимальний обсяг замовлення, натур, од.
Отриманий результат часу може бути скоригований на основі експертних оцінок. Наприклад, при отриманому розрахунковому результаті чотири дні можливо використати п'ять днів, щоб проводити замовлення один раз у тиждень.
Величина замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями розраховується за формулою:
РЗ = МБЗ-ПЗ + ОС, (7.15)
де РЗ — величина замовлення, натур, один.;
МБЗ — максимально бажане замовлення, натур, один.;
ПЗ — поточне замовлення, натур, один.;
ОС — очікуване споживання за час поставки, натур, один.
Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями представлено в табл. 7.2.
128
Таблиця 7.2
РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ З ФІКСОВАНИМ ІНТЕРВАЛОМ ЧАСУ МІЖ ЗАМОВЛЕННЯМИ
Показник |
Порядок розрахунку |
1. Потреба, натур, один. |
вихідна інформація |
2. Інтервал часу між замовленнями, дн. |
формула (7.14) |
3. Час постачання, дн. |
вихідна інформація |
4. Можлива затримка постачання дн. |
вихідна інформація |
5. Очікуване середньодобове споживання, натур, один./дн. |
(1) : кількість роб. днів |
6. Очікуване споживання за час постачання, натур, один. |
(3) • (5) |
7. Максимальне споживання за час постачання, натур, один. |
[(3) + (4)] • 5 |
8. Страховий запас, натур, один. |
(7) - (6) |
9. Максимальний бажаний запас, натур, один. |
(8) + [(2) • (5)] |
10. Розмір замовлення (партії постачання), натур, один. |
формула (7.15) |
Графічна ілюстрація функціонування системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведена на рис. 7.3.
В
дні
затримка
постачання
2 о
Рис. 7.3. Рух запасів у системі управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями
Перевагою даної системи є відсутність необхідності вести систематичний облік запасів на складах логістичної системи. Недолік
129
полягає в необхідності робити замовлення іноді на незначну кількість продукції, а за умови прискорення інтенсивності споживання продукції (наприклад, через зростання попиту на готову продукцію) виникає небезпека використання запасу до настання моменту чергового замовлення, тобто виникнення дефіциту.
Таким чином, система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення застосовується в таких випадках:
умови постачання дозволяють варіювати розмір замовлення;
витрати на замовлення і доставку порівняно невеликі;
втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.
На практиці за даною системі можна замовляти один із багатьох товарів в одного і того ж постачальника, товари, на які рівень попиту відносно сталий, малоцінні товари тощо.
Розглянуті вище основні системи управління запасами ґрунтуються на фіксації одного з двох можливих параметрів — розміру замовлення або інтервалу часу між замовленнями. За відсутності відхилень від запланованих показників та рівномірного споживання запасів, для яких розроблені основні системи, такий підхід є цілком достатнім.
Однак на практиці частіше зустрічаються інші, більш складні ситуації. Зокрема, при значних коливаннях попиту основні системи управління запасами не можуть забезпечити безперебійне постачання споживача без значного завищення обсягу запасів. За наявності систематичних збоїв у постачанні та споживанні основні системи управління запасами стають неефективними. Для таких випадків розробляються інші системи управління запасами, які будуть розглянуті нижче.
3. Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня.
У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона зорієнтована на роботу за умови значних коливань споживання. Щоб запобігти завищенню обсягів запасів, які знаходяться на складі, або їхньому дефіциту, замовлення подаються не тільки у встановлені моменти часу, але і за умови досягнення запасом граничного рівня. Розглянута система містить елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (встановлену періодичність замовлення) і елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстеження граничного рівня запасів, тобто «точки замовлення»).
Таким чином, рівень матеріального запасу регулюється як зверху, так і знизу. У тому випадку, якщо розмір запасу знижується до мінімального рівня раніше настання терміну подачі чергового замовлення, то робиться позачергове замовлення. В інший час дана система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення.
Відмінністю системи є те, що замовлення поділяються на дві категорії: планові та додаткові. Планові замовлення роблять через
130
задані інтервали часу. Можливі додаткові замовлення, якщо наявність запасів на складі досягає граничного рівня. Очевидно, що необхідність додаткових замовлень може з'явитися тільки за умови відхилення темпів споживання від запланованих. Як і в системі з фіксованими інтервалом часу між замовленнями, обчислення розміру замовлення ґрунтується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад підприємства.
Перевагою даної системи є повне виключення недостачі запасів для потреб логістичної системи. Однак при цьому вимагаються додаткові витрати на організацію постійного спостереження за станом величини запасів. Графічна ілюстрація функціонування системи із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня наведена на рис. 7.4.
час,
дні
о
постачаннячпозачергове замовлення
Рис. 7.4. Рух запасів у системі управління запасами із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня