Самостійна робота

Фізіологія обміну речовин і енергії

Постійною і суттєвою ознакою життя є безперервний обмін речовин та енергії, який протікає як всередині організму, так і між організмом і зовнішнім середовищем. У процесі життєдіяльності безперервно витрачається енергія. Джерелом енергії є окислення органічних речовин, які надходять з їжею.

Метод визначення витрат енергії

Розрізняють пряму і непряму калориметрію. Пряма – базується на визначенні витрат організму за кількістю виділеного тепла. Непряма – базується на обліку теплотворної здатності або калорійній цінності поживних речовин, а також на даних газового аналізу.

Одним з понять, які характеризують обмін речовин в організмі, є робочий обмін. Його складовими є: основний обмін, робоча надбавка та специфічна динамічна дія їжі. 50-60% приросту енергії при специфічно-динамічній дії їжі відносять на рахунок приймання їжі, її механічної та хімічної обробки в порожнині рота. Про це, зокрема, свідчать досліди з "уявним голодуванням"; якщо езофаготомійовану собаку "годувати", то в неї можливо відмітити збільшення основного обміну, але величина приросту буде дещо меншою, ніж при істинному голодуванні.

Теоретичні питання:

1. Регуляція білкового обміну.

2. Жири, їх значення для організму.

3. Зв’язок між вуглеводним, жировим і білковим обмінами.

4. Вітаміни, їх роль в обміні речовин та класифікація.

5. Енергетична цінність білків, жирів і вуглеводів.

6. Енергетичний баланс в тваринному організмі і його визначення.

7. Пряма і непряма калориметрія.

8. Принципи і методи газометричних досліджень.

9. Дихальний коефіцієнт і його значення.

Лабораторна робота 11 Складання харчового раціону

Мета і завдання. Освоїти методику складання харчового раціону.

Матеріали та обладнання: таблиці хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів; мікрокалькулятор.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Обмін білків.

2. Значення білків для життєдіяльності організму.

3. Азотистий баланс, коефіцієнт виснаження.

4. Значення вуглеводів для організму.

5. Обмін вуглеводів.

6. Обмін ліпідів.

7. Добова потреба людини в білках, жирах, вуглеводах.

8. Водно-сольовий обмін.

9. Значення вітамінів для життєдіяльності організму.

10. Вміст вітамінів у харчових продуктах.

11. Регуляція обміну речовин.

Хід роботи.

1. Складаючи раціон, користуються даними про добову витрату енергії, одержаними при виконанні попередньої роботи.

2. Обчислюють кількість білків, жирів та вуглеводів, яку необхідно ввести в добовий харчовий раціон, щоб відшкодувати витрати енергії. При цьому виходять з необхідності мати не менше 1,0–1,5 г білка в розрахунку на 1 кг маси тіла, з них не менше 50% тваринного білка. Для дітей потреба в білку вище.

Добова норма жиру складає 0,9–1,0 обчисленої норми білка, при цьому не менше 15–20% мають становити рослинні олії.

Таблиця 5. Хімічний склад та енергетична цінність харчових продуктів

Решту витраченої енергії поповнюють за рахунок вуглеводів. Кількість їх у добовому раціоні становить 450–700 г. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні становить 1 : 0,9 – 1,0 : 4 і більше.

3. Користуючись таблицею хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів (табл. 5), визначають добовий набір продуктів, кількість їх (г/добу), обчислюючи в ній вміст білків, жирів, вуглеводів і енергії. Запис ведуть у таблиці.

Приблизна форма таблиці для складання харчового раціону

Назва продукту	Кількість, г/добу	Вміст, г			Енергетична цінність
		Азотисті речовини (білки та ін.)	Жири	Вугле-води	кДж	ккал
Хліб чорний	200	15,68	1,46	87,4	1570	375
Хліб білий	100	6,81	0,54	57,8	1080	258
Молоко	500	16,95	18,5	24,70	1369	327
Яйця	50 (1 шт.)	6,27	6,05	0,27	293	70
і т.п.

4. Розподіляють харчовий раціон на чотири прийоми за енергетичною цінністю: перший сніданок – 25–30%, другий сніданок–10–15%, обід – 35–40%, вечеря (за 2 години до сну) – 20–25%. Добову потребу енергії приймають за 100%.

Приклад: добова потреба енергії становить 9620 кДж. Пишуть пропорцію: 9620 – 100%, 25% – х; х=9620×25 : 100=2405 кДж. Оформлюють протокол роботи.

Контрольні запитання та завдання:

1. Принципи складання харчового раціону.

2. З якого розрахунку нормують кількість білків, жирів, та вуглеводів у раціоні?

3. Як правильно розподілити добовий раціон на чотири прийоми?