- •Модуль 6 Кров, лімфа і тканинна рідина Основні поняття
- •Лабораторна робота 1 Мікроскопічна будова крові (вивчення на мікропрепаратах крові людини і жаби)
- •Лабораторна робота 2 Визначення кількості гемоглобіну в крові гемометром гс-3
- •Самостійна робота Кров, лімфа і тканинна рідина
- •Теоретичні питання:
- •Модуль 7 Фізіологія кровообігу Основні поняття
- •Лабораторна робота 3 Автоматія серця (дослід Станніуса)
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота 4 Визначення частоти пульсу і тривалості серцевого циклу у людини. Вимірювання тиску крові у людини.
- •Лабораторна робота 5 Визначення частоти пульсу при різних станах організму
- •Модуль 8 Фізіологія дихання Основні поняття
- •Лабораторна робота 6 Термінологія, вживана у фізіології дихання. Спірометрія. Пневмотахометрія
- •Хід роботи.
- •Спірометрія
- •Пневмотахометрія
- •Теоретичні питання:
- •Модуль 9 Фізіологія травлення Основні поняття
- •Лабораторна робота 7 Перетравлювання крохмалю ферментами слини у людини
- •Самостійна робота
- •Теоретичні питання:
- •Лабораторна робота 8 Дія ферментів слини на крохмаль
- •Самостійна робота
- •Теоретичні питання:
- •Модуль 10 Обмін речовин і енергія Основні поняття
- •Лабораторна робота 9 Розрахунок основного обміну у людини за таблицями. Обчислення добової витрати енергії у людини при різній діяльності.
- •Самостійна робота
- •Теоретичні питання:
- •Лабораторна робота 11 Складання харчового раціону
- •Самостійна робота
- •Теоретичні питання:
- •Обмін речовин та витрати енергіі
- •Модуль 11 Фізіологія виділення Основні поняття
- •Фізико-хімічні властивості сечі.
- •Самостійна робота
- •Теоретичні питання:
Спірометрія
Спірометрія – метод визначення життєвої ємності легенів і об’ємів повітря, що її складають. Ці показники залежать від віку, зросту, статі, фізичного розвитку людини та інших факторів. Для оцінки функції дихання у даної особи слід виміряні у неї легеневі об’єми порівнювати з належними величинами, розрахованими за формулами або за номограмами. Для вимірювання ЖЄЛ і об’ємів, що її складають, використовують водяний або сухий спірометр.
Хід роботи.
Визначення ЖЄЛ. Мундштук спірометра протирають змоченою спиртом ватою. Досліджуваний після максимального вдиху робить максимальний видих у спірометр. По шкалі спірометра визначають ЖЄЛ. Точність буде вище, якщо вимірювання зробити кілька разів і обчислити середню величину. При багаторазових вимірюваннях необхідно щоразу встановлювати шкалу спірометра у вихідне положення. Для цього у водяного спірометра із внутрішнього циліндра виймають пробку і циліндр опускається, а в сухого спірометра повертають вимірювальну шкалу і нульову її позначку сполучають із стрілкою.
ЖЄЛ визначають у лежачому і стоячому положенні досліджуваного, а також після фізичного навантаження. Зазначають різницю в результатах.
Для вимірювання легеневих об’ємів, що складають ЖЄЛ, доцільно поєднати спірометр через триходовий кран із клапанним пристроєм і загубником. Досліджуваний, у якого ніс закритий затискачем, дихає через загубник і клапанний пристрій. Спершу триходовий кран установлюють так, щоб видихуване повітря виходило в атмосферу. Коли досліджуваний призвичаїться дихати через загубник, з допомогою триходового крана спрямовують видихуване повітря у спірометр. Підраховують кількість дихальних рухів. Поділивши показники спірометра на кількість видихів, зроблених у спірометр, визначають дихальний об’єм повітря.
Для визначення резервного об’єму видиху досліджуваний після чергового спокійного видиху робить максимальний видих у спірометр. По шкалі визначають резервний об’єм видиху. Повторюють кілька разів і обчислюють середню величину.
Резервний об’єм вдиху можна обчислити або виміряти спірометром. При обчисленні необхідно від величини ЖЄЛ відняти суму дихального об’єму і резервного об’єму видиху. При вимірюванні резервного об’єму вдиху спірометром у нього набирають певний об’єм повітря, і досліджуваний після спокійного вдиху робить максимальний вдих із спірометра. Різниця між первинним об’ємом повітря у спірометрі і тим, який лишився після глибокого вдиху, відповідає резервному об’єму вдиху.
Для визначення залишкового об’єму повітря поки що не існує прямих методів, тому використовують непрямі. Вони ґрунтуються на різних принципах. Використовують, наприклад, плетизмографію, оксигемометрію і вимірювання концентрації індикаторних газів (гелій, азот). Вважають, що в нормі залишковий об’єм становить 25–30% від величини ЖЄЛ (1200 мл).
Оформіть протокол, запишіть одержані дані. Порівняйте величину ЖЄЛ, виміряну спірометром, з належною ЖЄЛ, обчисленою за формулою. Розрахуйте залишковий об’єм, а також загальну ємність легенів, функціональну залишкову ємність. Порівняйте показники, одержані в стоячому, лежачому положеннях, при фізичному навантаженні. Зробіть висновки.