Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoiya_125_pitan.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
664.06 Кб
Скачать

8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.

Важливу роль в історичному розвитку господарства відіграє власність на засоби виробництва. З нею пов’язано процес соціальної диференціації суспільства, що є одним із чинників історичного розвитку. Тому часто власність визначають як загальносоціологічне поняття , простежують її вплив на усі аспекти суспільного життя. З боку самостійно господарюючого індивіда суспільна залежність полягає у залежності від ресурсів, необхідних для виробництва благ, доступ до яких опосередкований суспільством. Суспільна залежність людей в господарській сферу відображає сутність власності на засоби виробництва, а форми цієї залежності, що історично змінювались, зумовили існування різних форм власності на засобі виробництва. Разом з тим економічна залежність з боку суспільства проявляється в общинній, феодальній і капіталістичній формах власності на засоби виробництва. Така їх еволюція зумовлена змінами в організації суспільств, коли вони послідовно переходили від держав общинного типу, ранньофеодальних держав і централізованих монархій-донаціональних держав. Держава встановлює умови доступу та використання ресурсів господарськими одиницями.

Власність виникла після розпаду кровноспоріднененої общини і появи відносно відокремлених індивідів та утвердження держави як нового способу організації суспільства. Перші уявлення про власність зявляються на завершальному етапі розвитку первісного суспільства і пов’язані з феноменом влади-власності. В сукупності функції влади важливу роль відігравали організація господарського життя общини- розподіл ресурсів і благ, координація спільних дій тощо. Розпад первісного суспільства, формування територіальної общини призвело до появи першої форми власності на засоби виробництва. Вона дістала назву общинної власності відповідно до організації суспільства в державу общинного типу. Вона відображала особисту залежність кожного індивіда від територіальної общини. Від влади. Що її організовувала та уособлювала. Виникнення раньофеодвльних держав спричинило суттєві змінм у власності на засоби виробництва. Нова форма особистої залежності- сеньйорально-васальна- відносини покровительства і служіння між представниками влади, рицарями, селянами. З утворенням централізованих монархій королівська влада поступово усувала феодалів з організації суспільного життя і перейшла до прямого здійснення владних функцій- через створення адміністративних органів управління. Після появи національних держав і демократичної революції права людей були рівними, зняття будь-яких форм особистої залежності, була утверджена приватна власність. Максимізація вигоди приватними власниками приводить не лише до максимізації багатства, а й до зміни прав приватної власності на об’єкт власності.

9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.

Історія екон та економ думки вивчає становлення та розвиток господарської сфери суспільства.

Історія економіки у своїх дослідженнях спираєть­ся на низку фундамент-их положень, методологічних підхо­дів, що у своїй єдності утворюють наукову парадигму роз-ку сус-ва..

Тривалий час суспільні науки грунтувалися на засадах формаційної парадигми, згідно з якою істор розвиток кожного суспільства полягав у закономірних і послідовних змінах первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капі­талістичної та комуністичної сусп-економ форма­цій. Утім через невідповідність її висновків реальному перебігу істор подій, ідеологічному напрямку призвели до відмови більшості дослідників від її постулатів. Тому виникла необхідність роз­глядати суспільні процеси на засадах цивілізаційної парадиг­ми.

Цивілізаціина парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею істор розвитку людства виступає конкретне суспільство, що нале­жить до певної цивілізації і характер власними етапа­ми розвитку. Самобутність кожної цивілізації та особливості сусп-ва, що входить до неї, взаємодія між цивілізаціями та сусп-вами є фундаментальною характеристикою їхнього істор розвитку. Цивілізац. аналіз суспільства в центр усіх сусп процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та су­сп-вом загалом. Основні риси з точки зору цивілізац. парадигми: 1)Самобутність-від-носно відокремлене самостійне існування. 2)Внутріш структурність 3)Самоорганізованість

4)Наявність внутріш джерел саморозвитку 5)Особливі духовно-культур. цінності, що відображ. цілісність сус-ва.

Історично утвердилися два типи цивілізацій, які характери­зують східну і західну гілки розвитку людства. До першої нале­жать такі світові цивілізації, як китайська, індійська, близько­східна (мусульманська), до другої— східноєвроп., за­хідноєвроп., латиноамериканська.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]