63. Внесок а.Маршалла у світову ек науку та вплив його праць на формув сучасної ек теорії.

Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізму. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.

Маршалл є засновником та главою Кембриджської школи. Його осн праця “Принципи економікс”(“The Principles of Economics”) – 1890р. У цій та інших своїх працях він намагався розробити універсальну економічну теорії на основі об’єднання різних концепцій. Найбільшою його заслугою є створення синтетичної теорії, яка об’єднувала елементи трудової теорії вартості і теорії граничної корисності.

Він грунтовно проаналізував, як складаються (формуються) і взаємодіють попит і пропозиція, ввів поняття еластичності попиту, запропонував свою компромісну теорію ціни. Основна увага таким чином була сконцентрована на розробці теорії ціни. До речі Маршалл ввів у науковий обіг поняття “економікс” замість “політичної економії” і дав власне визначення цієї науки (див. підручник). Ціну продукту він розглядав, як найважливіший елемент ринкової економіки, а ринок як високоорганізовану інституцію, де взаємодіють попит і пропозиція і встановлені ціни. В його теорії ціни синтетично поєднуються і досліджуються дві групи факторів, що впливають на ринкову ціну.

Маршалл вважав, що його теорія ціни спрямована на пошук всіх факторів, що визначають ціну. Оскільки ринк ціни склад-ся під впливом попиту та пропоз – це в свою чергу на думку Маршалла потребує виділення суми факторів, від яких залежать їх зміни та взаємозв’язок на ринку. З одного боку є ціна попиту; вона форм під впливом попиту на товар; він визначається корисністю продукту. Ця група факторів – ринкового походження. З ін боку існує ціна пропозиції; вона залеж від витрат -ва, тобто пов’язана з процесом в-ва. Фактори в-ва: земля, праця, капітал і організаторські здібності підприємця визначають ціну пропозиції. У визначенні ціни він виділяв її залежність від граничних витрат з боку пропозиції і від граничної корисності з боку попиту.

Витрати на в-во граничної одиниці товару і виручка від його продажу будуть рівні.

Середня або рівноважна ціна товару тлумачилася ним, як результат ціноутворення, коли пересікаються на ринку ціна попиту і пропозиції.

Маршалл одним з перших економістів пов’язав з ціною товару його еластичність.

В теоретичній системі Маршалла важливе місце поряд з теорією ціни посідає теорія розподілу. Згідно з цією теорією кожен із факторів виробництва (земля, праця, капітал, підприємець) мають сторону і попиту і пропозиції. Виходячи з цього кожен з цих факторів мають ціну попиту, яка встановлюється його граничною продуктивністю і ціну пропозиції, яка визначається його граничними витратами.

64.Передумови виникнення та заг хар-ка маржиналізму.

Передумови: бурхливий госп роз-к провідних країн, монополізація; світ ек криза 1873; клас п/е не давал відповідей на практичні ек-ні проблеми; поява в ек думці марксизму та істор школи. «Марж» рев (від фр межа, грань) пов’яз з переходом від абстрактно-наук аналізу, заснов на логіко-філос категоріях, до дослідження конкретних гсп проблем на осн широкого використ граничних величин та нової теорії цінності. Теорія граничної корисності – теорем осн маржиналізму, суть якої полягає у визначенні цінності ринк благ рівнем граничної корисності, на величину якої впливають фактори рідкісності та нагальності потреби в певному ринковому благу. Предметом дослідж маржиналізму є раціональна поведінка суб’єктів господарювання. Осн ек суб’єкт – споживач, сфера дослідження – сфера обміну та спож. Джерело формув вар-ті – корисний ефект блага. Методологічний інструментарій маржиналізму: суб’єктивно-психологічний підхід (наука про поведе к суб’єкта); методологічний індивідуалізм (метод робінзонад); граничний аналіз (використ граничних величин); ідеолгічна нейтральність.

Марж рев-я здійснила перехід дослідження в ек теорії з макрорівня (ек-ї системи) на макрорівень (ек-го суб’єкта).

65.Ек-чне піднес Нім в кінці ХІХ ст. та виникнення соц-го напряму п/е.

18 січ 1871 – проголош створення Нім імп на чолі з імп Вільгельмом ІІ і канцлером Бісмарком. Було лік від феод роздробл, створ імперії з єдиним держ апаратом, знищено внутр. митні кордони, встановлено єдині закони, єдина грош одиниця та міра ваги.

Відб стрімкий пром роз-к Нім. Йому сприяло швидке зрост нас; виникає попит на різні товари та послуги, особл на їжу, житло, одяг; виготовлення зброї для армії; буд-во залізн. доріг, яке потреб багато металу, вугілля, вагонів; в ост третині ХІХ ст. створ акціонерні тов.-ва на базі колект влас-ті з поділом праці та використ новітніх досягень техніки та технол; освоєння електромотора, двигунів внутр. згор, парової турб; розвив машино буд, особл верстатобудув.; текст і харч пром-ті відставали від обсягів в-ва провідних країн світу; 70-80- рр. ХІХ ст. – Нім перетвор з агр.-інд країни на інд –агр., заверш пром переворот; утворення монополій у формі картелів; концентр банк капіталу, підпорядк дрібних банків банкам-монополістам; утвор фін олігархія; сг розвив повільно за прусським шляхом.

Передумова створ нової істор школи – монополізація ек-ки. Створення соц. напряму п/е було зумовлено: роз-ком капіталізму, підвищенням ролі держави, монополізація ек-ки, пошир аукціон форми влас-ті, зрост добробуту широких мас нас європ країн, розшир ек і політ свобод. Соц напрям спрям на: дослідж ек-ки як част соц. с-ми, підвищ увага до проблем соц. справедливості; заперечення об’єкт ек законів; активний захист прив влас-ті, запереч експлуат найм праці, визнання соц. реформ. Представники соц. напряму: Штольцман, Штаммлер, Бакс, Оттель, Ріль, Шпанн. Представники соц. напряму намаг показати, як сожна «примусити» ек закони служити інтересам сусп.-ва.