Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoiya_125_pitan.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
664.06 Кб
Скачать

60. Криза кріпосної с-ми та її відображення у працях укр економістів 1ї пол хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського).

У Рос імперії 1ша пол. ХІХ ст. хар-ся подальшим розкладом феод-кріпосницького ладу і роз-ком капіталістичних відносин. Найбільш успішно в ринкові відносини втягувалася Степова Укр. У зерновому експорті дедалі більшу роль відігр азовські та чорноморські порти. У 1й пол. ХІХ ст. зростає роль технічних культур. Укр стає основним цукробуряковим регіоном Рос імперії. Набуває роз-ку поміщицьке промислове підприємництво. Збереження кріпацтва та примусової праці в умовах зрост товарного в-ва змушує поміщиків розширювати власну ріллю, в осн за рах сел. земель. Все більшого поширення набуває місячина, коли селян зовсім позбавляли зем наділів, а їхні потреби забезп наданням їм продовольства. У селян зникає будь який інтерес працювати. Панські маєтки стають все частіше збитковішими. З 30-х рр. ХІХ ст. кріпосне сг опинилося у кризовому стані, про що свідчить зниження його натурального хар-ру. Відб значні зміни й у пром вир-ві. Відб нагромадження капіталу, вузьким був ринок роб сили, оскільки майже 60% селян були кріпаками, вузькими були також внутр. і сировинний ринки країни. Основним гальмом у їх ро-ку було панування феод-кріпосн с-ми. Назріло питання відміни кріпацтва.

Каразін: виступав за обмеження поміщицького свавілля щодо селян, за зміну панщини грошовим оброком, оцінив роб день та ін. повинності, провів регламентацію повинностей селян (ціна десятини орної землі = 45 крб або 150 роб дням). Водночас Каразін залиш-ся прихильником збереження зал-ті селян, яку розгляд як певну підпорядкованість селян землевласнику, який повинен про них дбати. Досить прогресивним був підхід Каразіна до орг-ції власного госп-ва, в якому він повністю виключав примусову працю. Відстоював інтереси пром-ті та торгівлі, у недостатньому роз-ку яких він вбачає причини екон відсталості країни. Каразін усвідомлював необхідність роз-ку підприємництва капіталістичним шляхом і застос найманої роб праці.

Балудянський: визначає держ госп-во як поєднання трьох систем: меркантилізму (виражає багатство народів у грошах), фізіократів (вираж багатство у не перероблених продуктах землі), теорії А. Сміта, заснованої на праці та обміні. У статті «Про нац. багатство. Теорія А. Сміта» він визначає джерела походження багатства – працю і обмін. Визначив 3 фактори зрост нац. багатства: працю, капітал, землю. Балуд приділяє багато уваги питанням праці та її орг-ції, в тч зарплаті. Говорив, що завжди при зростанні нар багатства зарплата підвищ, а коли народ бідніє – вона зниж. Поділяв капітал на прибутковий та безплідний. Розглядаючи землю як фактор нар багатства, стверджував, що жодна галузь не має чистого прибутку, окрім землеробства.

Вернадський: намагався використати основні постулати Сміта і Рікардо. Він був упевнений, що феод відносини треба усувати як неефективні, як такі, що заважають становленню нових ринкових відносин. Він відстоював вимогу про ліквідацію особистої зал-ті селян від поміщиків і повну прив влас-ть, у тч й селянську, в агр. секторі ек-ки. Намагався довести переваги найм праці і порівнював ек ефективність общинної та приват форм влас-ті, підтримуючи останню. Підтримував ек-ку, засновану на відносинах ринкового обміну.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]