
- •1. Утворення Троїстого союзу.
- •2. Політика сша та європейських держав щодо Японії в к.Хvш-сер.Х1Хст.
- •3. Польське повстання 1863р. Та його міжнародне значення.
- •4. Вихід Росії на міжнародну арену в другій половині хvш ст.
- •5. Російсько-французькі відносини після Тільзитського миру.
- •6. Англо-бурська війна 1899-1902 рр. Та її міжнародні наслідки
- •7. Міжнародні відносини в період війни американських колоній за незалежність.
- •8. Англо-американська боротьба за Панамський канал.
- •9. Антифранцузькі коаліції в період французької республіки.
- •10. Внутрішні та зовнішні причини Французької революції 1789р.
- •11. Лондонська конвенція 1841р. Режим чорноморських проток.
- •12. Проект Шувалова1887 р. Та договір перестрахування.
- •13. Криза Вестфальської системи міжнародних відносин та перегрупування сил в Європі в хvш ст.
- •14. Французька революція 1789 р. Та формування першої антифранцузької коаліції.
- •15. Політика Німеччини в період утворення “Союзу трьох імператорів”.
- •16. Загострення боротьби великих держав за вплив на Балканах в к. Хiх ст.
- •17. Угода в Пломбьєрі. План Наполеона ііі щодо утворення федерації італійських держав
- •18. Тільзитські мирні угоди
- •19. Територіальні завоювання і політика Наполеона 1 в період імперії.
- •20. Основні напрямки зовнішньої політики Росії перед першою світовою війною
- •21. Лондонська конференція 1871р. Та відміна нейтралізації Чорного моря
- •22. Проблема чорноморських проток в к. XVIII – першій половині хіх ст.
- •24. Англо-російська угода 1907 р.
- •25. Проблема чорноморських проток в міжнародних відносинах другої половини хіх ст.
- •26. Династичні війни початку хvш ст.
- •27. Емська депеша 1870р. Отто фон Бісмарка.
- •28. Союз трьох імператорів 1873 та 1881рр.
- •29. Утворення Ліги держав збройного морського нейтралітету.
- •30. Міжнародні відносини вчора і в період Кримської війни та її наслідки
- •31. Міжнародні відносини в період Установчих та Законодавчих зборів. Конвент.
- •32. Російсько-китайські відносини в середині х1Хст.
- •33. Франко-пруська війна 1870-71 рр. Та її наслідки
- •34. Континентальна блокада та її значення. Берлінські декрети Наполеона.
- •35. Відставка о.Бісмарка та „новий курс” німецької зовнішньої політики
- •36. Робота а.Дебидура “Дипломатична історія Європи
- •37. Зовнішня політика Франції в період Директорії і Консульства.
- •38. Другий поділ Польщі та Україна.
- •39. Завершення утворення Антанти (1904-1907)
- •40. Віденський конгрес 1814-1815рр. Та його значення.
- •41. Польська проблема в 1795р. Та третій поділ Польщі.
- •42. Об'єднання Італії.
- •43. Священний союз ( історія утворення, етапи діяльності).
- •44. Третя антифранцузька коаліція 1805 р.
- •45. Особливості і характер міжнародних відносин напередодні Першої світової війни.
- •46. Дипломатична підготовка російсько-французької війни 1812 р.
- •47. Дипломатичні і воєнні аспекти політики Бісмарка в питанні об'єднання Німеччини.
- •48. Вступ сша в боротьбу за переділ світу в останній третині хiх ст.
- •49. Громадянська війна в сша і позиція великих держав.
- •50. Лютнева революція 1848 р.У Франції та позиція великих держав.
- •51. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •52. Діяльність Талейрана в епоху Французької революції, Директорії, Консульства, та Імперії Наполеона.
- •53. Основні вузли боротьби на завершальному етапі колоніального розподілу світу в Азії та на Далекому Сході.
- •54. Причини і характер російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
- •55. Експансіоністська зовнішня політика сша в х1х ст.
- •56. Перша опіумна війна в Китаї.
- •57. Політика Німеччини щодо розколу Антанти на початку хх ст.
- •58. Зовнішня політика Росії в період утворення Балканського блоку та балканські війни.
- •59. Липнева революція у Франції 1830 р., її значення та позиція великих держав.
- •60. Будапештська секретна конвеція між Росією та Австро-Угорщиною 1877р.
- •61. Дипломатична боротьба держав в період близькосхідної кризи 1875-1877 рр.
- •63. Німецьке питання на Віденському конгресі 1814-1815рр.
- •64. Зовнішня політика Директорії. Дипломатія генералів.
- •65.Франко-німецькі воєнні тривоги 1874-1875 рр та позиція держав.
- •66. Боротьба між воєнно-політичними блоками напередодні першої світової війни.
- •67. Шляхи об’єднання Німеччини. Політика Бісмарка.
- •68. Суперництво великих держав на Близькому Сході та в Середній Азії в к.Х1х ст.
- •69. Англо-австро-російське протистояння на Балканах і політика Бісмарка в 70-ті роки хіх ст.
- •70. Причини, характер та початок першої світової війни.
- •71. Англо-російське суперництво на Середньому Сході в к. Хviii - середині хiх ст.
- •72. Італо-турецька війна 1911 – 1912 рр. Позиція Росії.
- •73.”Сто днів” Наполеона.
- •74. Англо-російське суперництво в Середній Азії в другій половині хiх ст.
- •75. Загострення антагонізмів між двома блоками в Європі на поч. Хх ст.
- •76. Основні напрямки зовнішньої політики Росії в першій половині х1х ст.
- •77. Австро-прусько-данська війна 1864р. Та її значення.
- •78. Проект Пальмерстона щодо Росії та Кримська війна.
- •79. Австро-пруська війна 1866р та її міжнародне значення.
- •80. Друга опіумна війна в Китаї.
- •81. Питання “святих місць” в російській політиці в 50-х роках хіх ст.
- •82. Британська колоніальна політика в Індії в першій половині хіх ст.
- •83. “Чотири пункти” Наполеона ііі.
- •84. Третя опіумна війна в Китаї та її значення.
- •85. Англо-французьке суперництво в Середній Азії на початку хіх ст.
- •86. Бельгійська революція 1830р. Та проголошення Бельгійського королівства.
- •87. Сімодський договір 1855р. Між Росією та Японією та його значення.
- •88. Італо-турецька війна 1911-1912 рр. Позиція Росії.
- •89. Національно-визвольні революції 1848-1849рр. В Італії. Окупація Риму.
- •90. Немчинський договір 1689р. Між Росією та Китаєм.
- •91. ”Відкриття” великими державами Японії.
- •92. Польське повстання 1830р. Та його міжнародне значення.
- •93. Угорське повстання 1848р. Та його значення.
- •94. Загострення антагонізмів між двома блоками в Європі на поч. Хх ст.
- •95. Веронський конгрес “Священного союзу” 1822р.
- •96. Шомонський трактат 1814р.
- •97. Боротьба між військово-політичними блоками напередодні першої світової війни.
- •98. Оломоуцькі угоди 1850р.
- •99. Доктрина Монро 1823р.
- •100. Англо-австро-російське протистояння на Балканах і політика Бісмарка в 70-ті роки хiх ст.
- •101.Російсько-турецький конфлікт 1828-1829рр. Андріанопільський мир.
- •102. П´ята антифранцузька коаліція. Шєнбрунський мир.
- •103. Берлінська конференція 1884-1885 рр.
- •104. Особливості першої антифранцузької коаліції.
- •105. Рейштадське побачення Андраші та Горчакова 1876р.
- •106. Політика великих держав у Китаї в к. Хvш - середині х1х ст.
- •108. Берлінський трактат 1878р.
5. Російсько-французькі відносини після Тільзитського миру.
Тильзитский мир (25 июня 1807 г.), по которому Александр I был вынужден присоединиться к Континентальной блокаде: после страшного разгрома русских войск под Фридландом (14 июня 1807 г.) у него не оставалось иного выхода. К тому же продолжалась война с Турцией, которая была развязана во многом благодаря интригам французской дипломатии. А 9 июля и Пруссия (или то, что от нее осталось) присоединилась к Континентальной блокаде.
Казалось, вся Европа у ног Бонапарта; всякое сопротивление подавлено окончательно и бесповоротно. Но уже в следующем году начали проявляться первые зловещие признаки распада, казалось, непобедимой империи. Во всей покоренной Европе - от Лиссабона до Берлина - были заметны признаки недовольства. Грабежи и реквизиции, ущемление интересов местной буржуазии в пользу буржуазии французской, наконец, разорительная Континентальная блокада - все это неизбежно влекло за собой рост антинаполеоновских настроений, причем не только среди сторонников старого режима, но и среди буржуазии и национальной интеллигенции.
Александр I был прекрасно осведомлен об этих настроениях, и поэтому в ходе свидания с Наполеоном в Эрфурте он постарался уклониться от конкретных обязательств по укреплению франко-русского союза.
Ход новой франко-австрийской войны (1809 г.) показал, что время легких побед для Наполеона прошло. Отстаивая свою землю, австрийцы дрались умело и решительно, хотя и были вынуждены уступить превосходящей силе Великой армии. Хотя Шенбруннский мир (14 октября 1809 г.) был крайне тяжел для Австрии (австрийцы были вынуждены согласиться на дальнейшее ограничение своей территории, на передачу Франции ряда провинций Австрии (Зальцбурга, части Каринтии и Крайны), а также согласиться на брак дочери Франца - Марии-Луизы - с Наполеоном), эта война показала, что с Наполеоном можно воевать на равных.
Во всяком случае, после 1809 г. на континенте остались 2 не вполне покорные Наполеону страны - Испания, где шла народная партизанская война против французов, и Россия. Россия - вопреки союзному договору с Парижем - фактически уклонилась от участия в войне с Австрией в 1809 г.; да и континентальная блокада соблюдалась Российской Империей лишь для виду.
Наполеон прекрасно отдавал себе отчет в том, что столкновение с восточным колоссом неизбежно; вот почему еще в 1806 г. он начал подготовку похода на Россию, постаравшись отвлечь часть русских сил на войну с Турцией, а после 1808 г - и со Швецией. Однако эта подготовка закончилась полным провалом: так, в феврале 1812 г. шведы подписали мирный договор с Россией, согласившись на русские завоевания в Финляндии, а к лету 1812 г. закончилась и русско-турецкая война. Руки у России, таким образом, были развязаны. Впоследствии сам Наполеон был вынужден с горечью признать, что еще до начала кампании 1812 г. он ее "наполовину проиграл".
6. Англо-бурська війна 1899-1902 рр. Та її міжнародні наслідки
Англо-бурська війна - Трансвааль і Оранжева Вільна держава оголосила війну Великій Британії у відповідь на нарощення британської присутності в Південній Африці і ультимативну вимогу гарантувати рівні політичні права іноземцям. Півмільйонній англійській армії протистояло 90-тисячне бурське військо, і до середини червня 1900 року Британія завоювала більшість бурських міст та контролювала практично всю їх територію, і бури перейшли до партизанської війни проти завойовників. З початку 1901 року англійці почали рішучі дії проти партизанів, сім'ї котрих відправляли до концентраційних таборів. В 1902 році опір бурів був подоланий і 31 травня було підписано Верінігінський мирний договір, за котрим Британія встановлювала військовий контроль над Трансваалем і Оранжевою Вільною державою, які в 1910 році разом із провінціями Наталь і Мис Доброї Надії увійшли до Південно-Африканського Союзу, котрольованого британцями.
www.multimix.com.ua – только лучшие шпаргалки ..