- •Охарактеризуйте до слов’янський етап державотворення на території України у найдавніші часи.
- •Східнослов’янські протодержавні утворення, їх територія, устрій та суспільний лад (V – і половина іх ст.).
- •Політичний лад та державний устрій Київської Русі (іх – перша половина хііі ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Київської Русі, становлення феодальних відносин (іх – перша половина хііі ст.).
- •Розкрийте роль великих князів Київських у державотворчих процесах доби Давньої Русі (іх – хііі ст.).
- •Галицько-Волинська держава як спадкоємиця традицій Київської Русі, її внутрішня та зовнішня політика.
- •Державотворча діяльність визначних представників династії Рюриковичів у Галицько-Волинському князівстві (1199 – 1340 рр.).
- •Охарактеризуйте суспільно-політичний розвиток українських земель у складі іноземних держав (хіv- середина хvіі століття).
- •11) Козацтво та його місце у системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (XV – перша половина xvіі ст.).
- •12) Ґенеза українського козацтва та його історична роль (кінець хv – хvііі ст.).
- •13) Запорізька Січ, її виникнення, устрій та історичне значення (середина хvі – хvііі ст.).
- •14)Визначні постаті козацької доби, їх вплив на українське суспільно-політичне й культурне життя.
- •15) Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького середини хvіі століття.
- •16) Охарактеризуйте діяльність гетьмана б.Хмельницького в ході Національно-визвольної війни українського народу середини хvіі ст.
- •17)Формування Української держави в ході Національно-визвольної війни середини XVII століття, її найхарактерніші ознаки та історичне значення.
- •18) Охарактеризуйте соціально-політичну сутність та наслідки “Руїни” (друга половина хvіі ст.).
- •19)Гетьманщина як форма автономної української державності на Лівобережжі у складі Російської імперії (кінець хvіі - хvііі ст.).
- •20)Охарактеризуйте процес остаточної ліквідації української державності у контексті централізаторської політики царського уряду (друга половина хvііі ст.)
- •Економічна і соціальна політика Івана Мазепи
- •Антиукраїнська політика Петра і
- •Формування нових відносин в економічній спільноті української народності
- •Політика самодержавства по знищенню гетьманства та автономії України
- •Наслідки колоніальної політики російського самодержавства на українських землях
Галицько-Волинська держава як спадкоємиця традицій Київської Русі, її внутрішня та зовнішня політика.
Га́лицько-Воли́нське князівство, Королівство Русі— південно-західне руське князівство династії Рюриковичів, утворене у результаті об'єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. З другої половини 13 століття стало королівством, головним законним спадкоємцем Київської династії та продовжувачем руських політичних і культурних традицій.
Утворення Галицько-Волинського князівства на чолі з Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності. Як відомо Галицько-Волинське князівство було державно-територіальним утворенням із столицею Галичем, що склалося з Галицької і Волинської земель. Засновано у 1199 р. Романом Мстиславичем колишнім волинським князем, який об’єднав Волинське і Галицьке князівства.
Галицько-Волинське князівство ще на 100 років продовжило державність Київської Русі. Своєї могутності воно досягло за часів Данила Галицького. Він досить вміло маневрував між католицьким Заходом і монголами, започаткувавши модель спілкування з сусідами, наріжним каменем якої стали компроміси. На відміну від Київської Русі Галицько-Волинське князівство розвивалося на єдиній українській основі. Поряд із сильною князівською владою, яка зберегла за собою судові повноваження у Галицько-Волинському князівстві була на високому рівні організація державного ладу, тут постійно діяв такий важливий державний інститут як боярська рада, авторитет якої постійно зростав. У Галицько-Волинській землі як і в інших великих князівствах Русі того часу, поширилася вотчинна система управління. Галицько-Волинське князівство проводило незалежну політику на міжнародній арені. Воно добилося помітних успіхів у боротьбі із Золотою ордою, захистило країни Західної Європи від монголо-татарської навали, підтримувало тісні стосунки з Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, римською курією тощо. Галицько-Волинська держава була відчутним геополітичним чинником в Європі та вітчизняній історії, оскільки вона успадкувала політичну традицію Київської держави. Позиція Галицько-Волинської держави суттєво вплинула на політичні процеси в тогочасній Європі, а її правителі за часів розквіту держави (Роман Мстиславович, Данило Романович) були серед найпомітніших постатей європейської політики. За своїм політичним становищем, територією, економічною, військовою могутністю, рівнем культури вона була однією з найбільших держав, що, за винятком Чернігівського князівства, об’єднувала всі етнічні українські землі й розвивалася на єдиній етнічній основі (Київська держава була поліетнічною). Передові для того часу політичний устрій, виробничі відносини, високопродуктивне сільське господарство і ремісництво, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені – все це сприяло тому, що Київська Русь зайняла провідні позиції в Європі. Утворення та розвиток Галицько-Волинського князівства (др. пол. ХІІ – перша пол. ХІV ст.) стала історичною формою української національної державності. Вже в період Київської Русі держава виконувала ряд економічних функцій, регулювала окремі соціально-економічні процеси. В подальшому ці функції розширюються, вдосконалюються. Діють вони і в сучасних умовах розбудови української держави.