4. Оформлення курсової роботи

0. Загальні вимоги

Курсова робота згідно з міждержавними стандартами ГОСТ 2.105 – 95 є одним з видів текстових документів і оформляється відповідно до вимог „Єдиної системи конструкторської документації. Загальні вимоги до текстових документів” та ДСТУ 3008 – 95 „Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Курсова робота виконується на одному боці аркуша паперу формату А4, як правило, державною (українською) мовою (210×297 мм). В окремих випадках, коли студент не вивчав державну мову і тому не володіє нею, або при написанні роботи використана абсолютна більшість російськомовних джерел, курсова може бути написана російською мовою наведеним нижче способом:

• Рукописним креслярським шрифтом з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Цифри і літери потрібно писати чітко чорною пастою;

• Машинним (з допомогою комп'ютера), при цьому текст роботи виконується з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше ніж 1,8 мм (шрифтом Times New Roman, розміру №14 з полуторним інтервалом поміж рядків).

Текст роботи треба розміщувати з одного боку аркуша паперу, поля навколо тексту не менше ніж 20 мм ліворуч, 10 мм – праворуч, 20 мм – угорі, 20 мм – унизу. Роботу комплектують так: титульна сторінка, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, додатки (у разі необхідності), список літератури.

Абзаци в тексті починають відступом, який дорівнює п'яти ударам друкарської машинки (15-17 мм).

Вписувати в текстові документи, виготовлені машинним способом, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації слід чорною пастою.

Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання курсової роботи, допускається виправляти підчищенням, або зафарбувати білою фарбою і наносити на тому ж місці виправленого тексту машинописним способом чи від руки. Виправлення повинні бути чорного кольору.

Пошкодження аркушів курсової роботи, помарки та сліди неповністю видаленого попереднього тексту не дозволяються.

Зміст розташовують після титульного аркуша (Додаток 3) та завдання на виконання курсової роботи (Додаток 4).

До змісту включають: вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, виснвоки, назви додатків, список використаної літератури.

Слово „Зміст” записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) великими літерами (Додаток 2).

Зміст тексту курсової роботи за необхідності розділяють на розділи і підрозділи, (при складному плані) останні повинні мати заголовки. Заголовки чітко і стисло мають відображати зміст розділів і підрозділів.

Заголовки виконують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи, розміщуючи посередині рядка. Перенесення слів в заголовках не допускаються. Якщо заголовки складаються з двох речень, їх роз'єднують крапкою.

Заголовки підрозділів необхідно починати з абзацного відступу, який повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам.

Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами і записані з абзацу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, роз'єднаних крапкою. У кінці номера підрозділу крапку не ставлять.

Відстань між заголовком і текстом при виконанні курсової роботи машинним способом повинна бути не меншою ніж три інтервали, при виконанні рукописним текстом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу – два інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм.

Кожний розділ курсової роботи рекомендується починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок має бути наскрізною, номер проставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. При цьому титульний аркуш (перший лист курсової роботи), завдання для виконання курсової роботи та зміст включаються до загальної нумерації сторінок курсової роботи, але номери сторінок на них не проставляються.

У курсовій роботі потрібно використовувати таблиці та інші ілюстративні матеріали: рисунки, графіки, схеми, діаграми. Їх слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Ілюстрації повинні мати назву. Ілюстрація нумерується арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, „Рис.3.2. Фактори економічного прогресу” – другий рисунок третього розділу, який розміщують під ілюстрацією.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яка відображає її зміст. Назву таблиці друкують малими літерами, крім першої великої, і розміщують над таблицею посередині. Над заголовком таблиці зліва пишуть „Таблиця” та її порядковий номер у розділі. Наприклад: Таблиця 1.1 – перша таблиця першого розділу. Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери, а підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Висота рядків таблиця повинна бути не меншою ніж 8 мм.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на її наступних сторінках. У тексті роботи на всі додатки повинні бути посилання. Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

Завершує текст курсової роботи список використаної літератури. Всі джерела нумерують наскрізно арабськими цифрами в алфавітному порядку, або в порядку їх використання.

Про кожен документ подаються такі відомості: прізвище та ініціали автора; якщо робота написана двома чи трьома авторами, то їх прізвища перераховуються за таким порядком, у якому вони вказані в першоджерелі; повна і точна назва роботи, яка не береться в лапки; підзаголовок, який уточнює назву (якщо він вказаний на титульному аркуші); дані про повторне видання, назва міста видання роботи в називному відмінку; для міст Києва, Харкова, Москви, Ленінграда (нині Санкт-Петербурга) вживаються скорочення К,Х,М,Л,СП; назва видавництва (без лапок), рік видання (без слів „рік” або скорочення „р”), обсяг (кількість сторінок).

Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире (.-), наприклад: Щетинін А.І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 480 с.

Бібліографічний опис роблять мовою документа.

Документи, які мають більше трьох авторів, описують за назвою. При цьому за косою рискою, яку проставляють після останнього слова назви, наводять ініціали і прізвища авторів.

Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора або авторів, то запис даних про роботу починають з її назви, після чого за косою рискою вказують прізвище редактора та його ініціали, які ставлять перед прізвищем, і всі останні елементи за прізвищем автора.

Наприклад: Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – 4-те вид., стер. – К.: «Знання-Прес», 2005, - 615 с.

Відомості про статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні мати прізвище та ініціали автора статті, заголовок статті, після якого йде повна назва джерела (монографії чи збірника), у якому знаходиться стаття за викладеними вище правилами, а для журналу – назва, рік та номер випуску, номери сторінок, на яких розміщена стаття.

Наприклад Попов В .- Українська економіка в параметрах інфляції та безробіття. // Економіка України. -2011- №11, с.69-79.

У тексті обов'язково мають бути посилання на джерела. Вони обов’язкові, коли:

- матеріал цитується;

- наводяться статистичні дані, таблиці;

- дуже близько до змісту передаються думки автора, що характеризують певні ознаки, риси економічного процесу, закону чи явища.

Посилання на джерела рекомендується подавати в квадратних дужках, в яких проставляється порядковий номер джерела зі списку використаної літератури, та відповідна сторінка. Наприклад:[2,с.37].

Список використаної літератури включається до змісту курсової роботи.

0. Оформлення титульного аркуша і обкладинки

Титульний аркуш курсової роботи оформляється на аркушах формату А4(210×297 мм) згідно з ГОСТ 2.105 – 95. Виконується титульний аркуш друкарським способом або вручну чорною пастою (див. додаток 3 ).

Оформлення курсової роботи завершується брошуруванням за допомогою швидкозшивача.