19) Острозька академія. “Апокрисис” Христофора Філалета.

Національний університет "Острозька академія" - наступник першого вищого навчального закладу східнослов'янських народів – Острозької слов'яно-греко-латинської академії. Заснував академію у 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький. Острозький. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця – княжна Гальшка Острозька. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Спудеї Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська. З Острозькою академією пов'язується ренесанс українського народу. В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво – кирилична друкарня Івана Федорова (Федоровича). Тут побачили світ греко-слов'янський "Буквар" – перший український підручник (1578); Новий Завіт (1580); "Книжка събраніє вєщєй нужнейших..." Тимофія Михайловича – перший в історії кириличної поліграфії покажчик стародрукованих текстів; "Хронологія" (1581) Андрія Римші – перший в Україні друкований поетичний твір; шедевр давньоукраїнської поліграфії, перша повна слов'яномовна "Острозька Біблія" (1581); визначні полемічні праці праці "Ключ царства небесного", "Календар римський новий" (1587) Герасима Смотрицького, "Апокрисис" Христофора Філарета тощо. Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов'янську "Граматику" (1619), яку М.Ломоносов назвав "вратами ученості". Острозька академія припинила своє існування у 1636 році. Однак результати її діяльності не зникли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу був перенесений до Києва, звідки поширився до Молдавії та Москви. Хроніка відродження Острозької академії в незалежній Україні починається у 1994 році з Указу Президента України. Завдяки наступним указам Президента України розбудова Острозької академії набрала нового розвороту. У жовтні 2000 року Острозька академія отримала статус національного університету.Апокрисис» став першим полемічним трактатом, спрямованим проти Берестейської унії. 1597 р. Петро Скарга видав у Кракові книжку, що в українському перекладі Іпатія Потія дістала назву »Описанье н оборона собора руского Берестейського». Того ж року в Кракові вийшла анонімна брошура »Ектезіс», що висвітлила хід і зміст православного Берестейського собору, звинувачуючи єпископів, які прийняли унію. Продовженням цієї полеміки і стала праця Христофора Філалета.Піддавши критиці та детальному аналізу не тільки літературу, а й дух відповідних текстів Євангелія, автор »Апокрисису», ґрунтуючись на писемних джерелах та свідченнях діячів християнської церкви різних епох, дійшов висновку про суто земне походження папської влади, рішуче виступив за рівність світських людей усіх станів у розв’язанні питань церковно-суспільного життя; обстоював ідею соборного колективного правління церквою, адже всі люди однаковою мірою наділені розумом і здатні тлумачити Святе Письмо та церковні статути не гірше за церковнослужителів. Як передовий мислитель свого часу Христофор Філалет найважливішою з усіх свобод людини вважав свободу совісті.»Апокрисису» притаманні гостра публіцистична спрямованість, органічний зв’язок з актуальними питаннями політичної боротьби свого часу, філософське осмислення нагальних суспільних проблем. Значення твору полягає в тому, що з ідеї демократизації церкви поступово почали викристалізовуватися ранньобуржуазні політичні принципи, зокрема з проголошення свободи совісті виникає принцип інтелектуальної та моральної автономії особистості, вродженої рівності, свободи вираження своєї волі, боротьби за власні переконання, обстоювання гідності, права, звичаїв, культури, віри і мови українського народу.Упродовж усього життя автор »Апокрисису» брав участь у політичному житті, виступав на сеймах. 1599 р. за його посередництвом відбувся з’їзд православних і протестантів. 1632 р. був обраний делегатом для ревізії »скарбу коронного».