2. Характеристика видів і типів облігацій та їх роль в економіці

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номіналь­ну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін із виплатою фіксованою відсотка.

Облігація засвідчує:

• факт надання власникам папера коштів емітенту;

• зобов 'язання емітента повернути борг через визначений час

• право інвестори отримувати у вигляді винагороди за надані кошти певний відсоток від номінальної вартості облігації.

Для облігацій характерним є такий цикл існування.

1. Емісія.

2. Розміщення.

3. Обіг.

4. Погашення.

Випускаються облігації таких видів:

а) облігації внутрішніх державних і місцевих позик;

б) облігації підприємств.

Класифікація облігацій

Рішення про випуск облігацій підприємств приймається емі­тентом і оформлюється протоколом. Протокол рішення про ви­пуск облігацій підприємств повинен обов'язково містити:

• найменування емітента облігацій та його місцезнаходження;

• відомості про статутний фонд, господарську діяльність службових осіб емітента; найменування контролюючого органу (аудиторської фірми);

• дані про розміщення раніше випущених цінних паперів,

• .мету випуску і вид облігацій (іменні чи на пред 'явника);

• загальну суму емісії, кількість і номінальну вартість облі­гацій;

• кількість учасників голосування;

• порядок випуску облігацій та виплати доходів за ними;

• терміни повернення коштів при відмові від випуску обліга­цій; терміни продажу відповідних товарів або надання відповід­них послуг за цільовими облігаціями;

• порядок повідомлення про випуск та розміщення облігацій;

• порядок оплати облігацій.

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше як 25 відсотків від розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

За видами покриття облігації поділяються на:

• облігації під загальне покриття. По суті це— незабезпече-ні папери: ніякої застави немає. Зазвичай ці папери випускають­ся для фінансування проектів, що не приносять доходу;

• облігації під дохід від проекту (наприклад, будівництва

• промислового підприємства);

• облігації під спеціальний податок (будівництво доріг, на­приклад, покривається податками на бензин)

Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, пе­редбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті.

Дохід за облігаціями усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання з виплати доходів за процентними облігаціями на­дання права придбання відповідних товарів або послуг за безпро­центними (цільовими) облігаціями чи погашення зазначеної в об­лігації суми у визначений термін стягнення відповідних сум здійснюється примусово цивільним, господарським або арбітра­жним судом.

З фінансової точки зору випуск облігацій для підприємств є вигіднішою та дешевшою операцією, аніж збільшення статутного капіталу і пов'язані з цим додаткова емісія та розширення кола акціонерів.

Важлива роль державних облігацій (облігацій внутрішньої державної позики — ОВДП) у фінансуванні бюджетного дефіци­ту. Залучення позикових коштів дає змогу вчасно проводити со­ціальні виплати, фінансувати державні проекти.

Крім фінансування бюджетних потреб, другою важливою ме­тою випуску державних облігацій є збільшення припливу інозем­ної валюти.

Отже, облігації внутрішньої державної позики в економіці України виконують такі функції:

• є найбільш цивілізованим ринковим способом формування державного боргу;

• забезпечують касове виконання державного бюджету шля­хом покриття розривів між доходами та видатками, що вини­кають у результаті нерівномірності в часі податкових надхо­джень і видатків бюджету;

• при проведенні грошово-кредитної політики виступають регулятором не лиiе грошового обігу, а й розвитку економіки в цілому: сутність грошово-кредитної політики полягає в зміні грошової маси з метою досягнення зростання обсягу виробницт­ва, підвищення зайнятості та попередження інфляції;

• мобілізують кошти для фінансуванпя цільових державних та місцевих програм, які мають, важлив,соціально-економічне значення.

Облігація також, як і акція, продається і купується на ринку і мас ринковий курс

Ринковий курс облігації можна визначити так:

(6.6)

де РК — ринковий курс облігації, %; РЦ — ринкова ціна обліга­ції, грн.

Звідси ринкова ціна облігації дорівнює:

. (6.7)

Як і у випадку з акцією, курс і ціна облігації у першу чергу пов'язані насамперед з рівнем прибутковості будь-якого іншого альтернативного (прийнятного) способу вкладення капіталу (ба­нківського відсотка, державних боргових зобов'язань та ін.):

(6.8)

де Д₀ — прибутковість облігації — купонний відсоток за облі­гацією (у сотих частках відсотка); Д_а — прибутковість альтерна­тивних вкладень капіталу (у сотих частках відсотка); п — кіль­кість років, що залишилася до погашення облігації.

Спрощено ринкову ціну облігації можна подати у такий спосіб:

РЦ = Ном. + С*n, (6.9)

де С — сума річних купонних виплат за облігацією.

Таким чином, облігації є інструментом додаткового залучення фінансових ресурсів підприємством, а також інвестиційним інструментом для розміщення тимчасово вільних грошових коштів суб'єктів господарювання та громадян з відносно низьким ступенем ризику.