- •Загальні теоретичні основи фінансового ринку
- •Тема 1. Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці
- •2. Характеристика суб'єктів фінансового ринку
- •3. Об'єкти фінансового ринку
- •Питання для семінарських і практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •Тема 2. Регулювання та саморегулювання фінансового ринку
- •1. Мета і форми державного регулювання фінансового ринку
- •3. Уповноважені органи виконавчої влади у сфері регулювання фінансового ринку
- •4. Саморегулівні організації професійних учасників фінансового рипну
- •Питання для семінарських та практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •Тема 3. Фінансові посередники
- •Інфраструктура фінансового ринку.
- •1. Сутність фінансового посередництва. Функції фінансових посередників
- •2. Характеристика контрактних фінансових інститутів, що діють на фінансовому ринку
- •Питання для семінарських
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •Структурно-функціональна побудова фінансового ринку
- •Тема 4. Ризик і ціна капіталу
- •Методи управління фінансовими ризиками.
- •1. Поняття й класифікація фінансових ризиків
- •2. Методи оцінювання ризику на фінансовому ринку
- •3. Методи управління фінансовими ризиками
- •Питання для семінарських та практичних занять
- •Методи управління фінансовими ризиками.
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •2. Сутність і функції кредиту
- •3. Банки — основні учасники ринку капіталів
- •Питання для семінарських і практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •Тема 6. Ринок облігацій та ринок цінних паперів як складові ринку капіталів
- •2. Характеристика видів і типів облігацій та їх роль в економіці
- •3. Вексель. Проблеми вексельного обігу в Україні
- •4. Банківські цінні папери
- •Питання для семінарських та практичних занять
- •Задачі для вирішення на семінарських та практичних заняттях
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •Тема 7. Ринок похідних фінасових інструментів
- •2. Опціон та його специфікація
- •3. Ф'ючерс та загальні характеристики ф'ючерсних контрактів
- •4. Депозитарна розписка
- •5. Варант та інші похідні цінні папери
- •Питання для семінарських і практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •Засади регулювання фінансового ринку
- •Тема 8. Грошовий ринок та ринок банківських позик
- •Структура і сутність грошового ринку. Об'єкти та суб'єкти ринку
- •1. Структура і сутність грошового ринку, Об'скти та суб'єкти ринку
- •2 Характеристика облікового ринку та його особливості
- •3. Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку
- •Питання для семінарських і практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •2. Валютні операції
- •Питання для семінарських і практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •2. Біржові операції та їх класифікація
- •3. Поняття про індекси та методи їх визначення
- •4. Види індексів та їх місце на фінансовому ринку
- •5. Характеристика основних світових фондових індексів
- •6. Особливості й роль українських фондових індексів
- •Питання для семінарських і практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
- •Тема 11. Протидія легалізації сумнівних фінансових операцій
- •1. Світова практика запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом
- •2. Україна в міжнародному правовому полі щодо протидії сумнівним фінансовим операціям
- •3. Порівняльний аналіз міжнародного та українського законодавства з питань боротьби з відмиванням грошей
- •4. Суб'єкти та порядок здійснення первинного та державного фінансового моніторингу в Україні
- •5. Критерії сумнівних операцій, що підлягають фінансовому моніторингу
- •Питання для семінарських і практичних занять
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів
2. Методи оцінювання ризику на фінансовому ринку
Фінансовий, як і будь-який ризик, має математично виражену ймовірність настання втрат, яка спирається на статистичні дані і може бути розрахована з досить високою точністю. Щоб кількісно визначити величину фінансового ризику, необхідно знати всі можливі наслідки будь-якої окремої дії та ймовірність самих наслідків. Ймовірність означає можливість отримання певного результату,
Визначення фінансового ризику здійснюється під час формування проблеми прийняття фінансового рішення та вивчення ситуації, пов'язаної з ним, і полягає в:
виявленні причин і факторів, які збільшують чи зменшують конкретний тип фінансового ризику;
проведенні аналізу й ідентифікації виявлених причин і чинників;
виділенні етапів і робіт, під час яких можуть виникати передумови фінансового ризику.
У статистичному аналізі величина (або рівень) ризику вимірюється двома критеріями: середнім очікуваним значенням (дисперсією) і коливанням, змінністю (варіацією можливого результату). Дисперсія при цьому вимірює можливий середній результат. Варіація показує міру відхилення від фактичної середньої величини. Дисперсія при оцінюванні фінансового ризику підприємства являє собою середньозважену величину з квадратів відхилень дійсних фінансових результатів ризикованих вкладень від середніх очікуваних:
(41)
де σ — дисперсія; х — очікуване значення для кожного випадку вкладення фінансових ресурсів; х — середнє очікуване значення: n - кількість вкладень фінансових ресурсів (частот).
Середня величина являє собою узагальнену кількісну характеристику і не дає змоги прийняти рішення на користі, будь-якого варіанта вкладення капіталу. Для остаточного прийняття рішення необхідно виміряти змінність показників, тобто визначити міру змінності можливого результату. Змінність можливого результа-
ту — це ступінь відхилення Очікуваного значення від середньої величини. Для цього розраховують середнє квадратичне відхилення за формулою:
(4.2)
Середнє квадратичне відхилення є іменованою величиною і вказується в тих самих одиницях, у яких вимірюється варіаційна ознака. Дисперсія і середнє квадратичне відхилення є мірами абсолютної змінності. Для аналізу використовується коефіцієнт варіації. Він являє собою відношення середнього квадратичного відхилення до середнього арифметичного і показує ступінь відхилення отриманих значень. Коефіцієнт варіації — відносна величина; він відображає змінність. Тому на його величину не впливають абсолютні значення показника, який вивчається. За допомогою коефіцієнта варіації є можливість порівнювати навіть змінність ознак, виражених у різних одиницях виміру.
Коефіцієнт варіації обчислюється за формулою:
(4.3)
де υ - коефіцієнт варіації; υ — середнє квадратичне відхилення; х— середнє очікуване значення.
Коефіцієнт варіації може змінюватися від 1 до 100%. Чим вищий цей коефіцієнт, тим сильніші коливання. Встановлена є така якісна оцінка значень коефіцієнта варіації: до 10 % — слабкі коливання фінансового ризику вкладень; 10 — 25 % — середні, помірні коливання; понад 25 % — високі коливання фінансового ризику.
При використанні дисперсії і варіації враховують, що фінансовий ризик має математично визначену ймовірність отримання фінансового результату. Цю ймовірність можна визначити експертним шляхом або на підставі математичних розрахунків частот ступеня фінансового ризику Розрахунок ймовірності фінансових ризиків на основі дисперсії, варіації і середніх величин як методів статистичного аналізу в сучасних умовах є основним методом оцінювання фінансових ризиків підприємства.
Застосовуються й інші аналітичні методи оцінювання фінансового ризику. Найперспективніший із них — факторний аналіз фінансових ризиків.
Останнім часом активно використовується метод експертних оцінок. Складаються різноманітні порівняльні характеристики рівнів ризику, визначаються рейтинги, готуються аналітичні експертні огляди.
Одним із методів оцінювання фінансових ризиків є економіко-математичне моделювання. Головне при цьому — правильний ибір моделі, виходячи з конкретної ситуації.
Досить перспективною є комп'ютерна імітація фінансового ризику підприємства. В сучасних умовах створено певний набір готових програмних продуктів за його оцінкою.
Досить перспективним є метод соціально-економічного експерименту, який передбачає проведення окремих експериментів за типовими фінансовими ситуаціями.
На практиці при оцінюванні фінансового ризику широко застосовується метод аналогій. Спеціалісти, фінансові менеджери на підставі різних публікацій або практичного досвіту інших підприємств оцінюють ймовірність настання певних подій, отримання конкретного фінансового результату, ступінь фінансового ризику.
У банківській діяльності на нормативному рівні закріплено функціонування систем ризик-менеджменту в банках України через розробку і прийняття Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України Правлінням Національного банку України (Постанова Правління Національного банку України Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України № 361 від 02.08.2004). Використання ціп Методики має обмежити рівень прийнятних фінансових ризиків для вітчизняних банківських закладів, а отже, і для всієї банківської системи.
Оцінювання ризику — свого роду мистецтво, що грунтується,сн на поєднанні наукових методик та інтуїції експертів, аналітиків Воно базуються на одночасному врахуванні та поєднанні багатьох суперечливіх факторів, використанні різноманітних теоретичних прецеденти' практики