23. Кредитна система країни. Банки. Центральний банк та його функції.

Кредитна система складається із банків та кредитних установ небанківського типу. Банки – особливі економічні інститути, які аакумулюють грошові ресурси, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випускають в обіг грош. папери та грош. агрегати і здійснюють операції з ними.

Банки:

1) універсальні - надають весь спектр банк. операцій та обслуговують екон.суб’єктів всіх сфер діяльності.

2) спеціалізовані – банки, що зосереджуються на виконанні певних банківських операцій чи обслуговуваннф певних сфер діяльності:

а) це емісійний банк – зосереджується на обслуговувані гнаселення;

б) інвестиційні банки – спец. на інвестиціях.

в) іпотечний банк – надають кредити під заставу нерухомості.

Банки по сферам екон.діяьності:

1) аграрні;

2) промислові;

3) будівельні;

4) банки, що обслуговують зовнішньо-екон. діяльність..

Кредитні установи небанківського типу – дані установи можуть мати відмінний від банківського типу.

Всі банківські установи виконують такі операції: пасивні, активні, посередницькі. Пасивні – операції по залученню грошових ресурсів. Це операції по формуванню депозитів, родажу власних цінних паперів. Активні – операції по розміщенню грош.ресурсів. Посередницькі – операції, де банк виступає посередником для своїх клієнтів. За всі посередницькі операції банк отримує комісійні.

Відповідно до рівня зрілості та традицій в організації банк. сис-ма країни може мати такі рівні:

1)Центральний баннк (НБУ)

2) всі інщі банки.

ЦБ – це головний банк держави. По формі власності він може бути: державним та акціонерним. Головною метою функціонування ЦБ є проведення державной політики в сфері грош. обігу та кредиту для забезпечення стабільності грошового обігу та досягнення екон. зростання.

Ф-ції ЦБ:

1. має монопольне право на емісію готівки;

2. має монопольне право на збереження золотовалютних резервів країни;

3. є банком уряду та місцевих органів влади;

4. проводить операції з державними цінними паперами;

5. представляє інтереси держави в відносинах з міжнародними кредитно-фінансовими установами;

6. регулює грош. відносини та курс нац. грош. одиниці;

7. здійснює розрахунки з розрахунків уряду;

8. є головним банком для комерційних банків – надає їм кредити;

9. зберігає основні резерви комерційних банків;

10. регулює діяльність кредитної сис-ми через встановлення нормативів діяльності, що регламентують операції комерц. Банків;

11. здійснює регулювання економіки країни, впливаючи на грошову пропозицію.

24.Система національних рахунків. Макроекономічні показники функціонування економіки.Ввп

Система національних рахунків - це адекватний ринковій економіці національний облік, побудований у вигляді набору рахунків і балансових таблиць, що розкривають результати економічної діяльності, структуру економіки, найважливіші взаємозв’язки в національному господарстві. У системі національних рахунків обліковуються такі сфери економічної діяльності: галузі матеріального виробництва, державне управління , некомерційні підприємства обслуговування населення і домашні господарства. Розрізняють такі поняття , як економічна операція та економічний агент. Економічний агент – будь - який господарський суб’єкт економіки, включаючи домашні господарства , некомерційні підприємства. Під час обліку використовується грошовий вираз ринкової вартості благ, що переміщуються, для забезпечення бази порівняння. Сам облік здійснюється у вигляді подвійного запису, прийнятого в бухгалтерському обліку. Спрощено можна уявити розрахунок національних рахунків як бухгалтерію гігантського підприємства, яким є економіка країни, а шляхами в ньому виступають певні сектори економіки.

У СНР використовуються дві класифікації. Перша – функціональна – застосовується в рахунках виробництва, споживання і капіталоутворення і виглядає так:

а) галузі виробництва товарів і послуг;

б) органи загального державного управління;

в) приватні некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства;

г) домашні господарства.

Друга класифікація – інституціональна – використовується в рахунках видатків і доходів в розрахунках капітальних витрат:

а) нефінансові підприємства;

б)фінансові організації;

в) органи загального державного управління;

г) приватні некомерційні підприємства.

д) домашні господарства

Додану вартість можна визначити двояко:

а) за статистикою – це різниця між продажем підприємств та їх придбанням матеріалів і послуг

б) як економічна категорія – це вартість, яка додана до вартості спожитих у процесі виробництва предметів праці.

Таким чином, за методом доданої вартості, щоб уникнути подвійного рахунку, потрібно враховувати в національному продукті тільки кінцеві товари і не враховувати проміжні продукти, які йдуть на створення кінцевих товарів. За допомогою методу розрахунку кінцевого національного продукту як потоку доходів можна належно уникати подвійного рахунку і враховувати зарплату, процент, ренту і прибуток тільки один раз.

Валовий внутрішній продукт – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених на території даної країни протягом певного періоду. Це означає, що:

а) до складу ВВП включаються лише кінцеві товари і послуги для населення, інвестиційні товари для підприємств ( верстати, обладнання ),

однак не включаються предмети праці, що підлягають подальшій переробці. Кінцевими вважаються товари, що надходять на споживання населення, а також капітальні блага для підприємницького сектора.

б) за вартісною формою ВВП складається із суми доданих вартостей товарів і послуг на кожному етапі виготовлення продукції.

Додана вартість – це ринкова ціна обсягу продукції виробленої підприємством за винятком вартості спожитих сировини і матеріалів.

3. До складу ВВП не включаються фінансові операції та повторний перепродаж товарів, які раніше були враховані у складі ВВП попередніх років.

4. ВВП відрізняється від валового національного продукту (ВНП) на величину чистих факторних доходів – ЧФД. ЧФД – це різниця між зарплатою, прибутком та іншими доходами отриманими суб’єктами даної країни за кордоном, мінус такі ж доходи отримані суб’єктами інших країн на території даної держави.

ВВП=ВНП-ЧФТ

5. ВВП може бути обчислений двома методами:

а) за потоком витрат, тобто обсяг ВВП визначається сукупністю придбаних товарів і послуг домашніми господарствами, підприємствами, державними органами ті іноземцями;

б) за потоком доходів отриманих в наслідок виробництва і реалізації товарів і послуг.

6. Розрізняють номінальний і реальний ВВП.

Номінальний ВВП – це обсяг виробництва обчислений у фактично діючих цінах

Реальний ВВП – обчислюється у порівняних цінах. Тому номінальний ВВП дорівнює реальному, помноженому на індекс зміни цін.

Національний доход та його розподіл

Національний доход – це зароблений доход всіма власниками факторів виробництва. Він являє собою частину ВВП і кількісно складається із зарплати, прибутку, ренти, та процента (первинні доходи). Причому зарплата і прибуток вважаються доходами від економічної діяльності, оскільки належать особистому фактору виробництва, тобто робочій силі у формі праці або підприємливості.

Процент і рента – це доходи від власності на капітал, нерухомість та природні ресурси.

25.Макроекономічні тотожності. Схеми відтворення К.Маркса. Макроекономічні тотожності – рівність між макроекономічними показниками. Макроекономічні тотожності є базовими тотожностями, тобто вони забезпечують економічну стабільність. Можемо виділити 2 рівні тотожностей: 1) тотожності, що стосуються основних макроекономічних показників. а) Сукупний дохід має = сукупним витратам. ВВП(доходи) = ВВП(витрати) б) сукупний попит = сукупній пропозиції в) пропозиція грошей має = вартості ВВП (М= КУР) г)заощадження населення має = інвестиціям в економіці S=I 2) тотожності , що забезпечує структурність, збалансованість економіки. Це є схеми відтворення К. Маркса, вони показують за яких умов буде забезпечуватися рівновага між 1 та 2 підрозділом за простого та розширеного відтворення. Просте відтворення: । підрозділ – засобів виробництва,। (С+V+M=C।+C॥) , ॥ підрозділ засобів споживання (С+V+M=V।+M।+V॥+M॥). Для розширеного відтворення додаткова вартость розпадається на 2 складові: нагромадження; споживання. ,। (С+V+M ^MC _MН =C।+C॥+ MН। + MН॥) ॥ (С+V+M ^MC _MН =C।+C॥+ MС। + MС॥)