20. Ринок. Попит і його фактори. Пропозиція. Закони попиту і пропозиції. Цінова еластичність попиту та пропозиції.

Бажання купити певну кількість необхідних товарів залежить від можливостей спо­живача, тобто від того, чи підкріплене його бажання плато­спроможністю. Отже, попит — платоспроможна потреба. ЗАКОН ПОПИТУ. Суть закону — обернена залежність між ціною товару й обсягом попиту на товар (за інших рівних умов). Чим вища ціна, тим менше купить спо­живач, і, навпаки, менша ціна — більший попит. Залежність між цими двома змінними описується кривою попиту. Вона показує, яку кількість благ покупець, маючи гроші, готовий купити за певну ціну. Рух по кривій D-D у той чи інший бік означає зміни вели­чини попиту на товар внаслідок зміни ціни (за інших рівних умов), тому можемо записати функцію попиту:

QD = F(Р).

Але на попит впливають також інші, нецінові чинники:

зміна доходів споживачів (І) — доход;

зміна сподівань споживачів (W) — очікування;

зміна смаків споживачів (Z) — смаки;

ціни на товари (Рsub) — субститути (взаємозамінні товари); ціни на товари (Рсот) — комплементи (взаємодоповнювані товари);

зміна кількості покупців (N) — кількість покупців;

інші чинники (В) — інші чинники.

Попит — функція ціни й усіх інших чинників:

QD = F(Р; І, W, Z, Рsub,Рсот, N, В). Ціна відокремлена від нецінових чинників крапкою з комою. Нецінові чинники — причина зміщення кривої попиту пра­воруч чи ліворуч, що й означатиме зміну попиту (на відміну від зміни величини попиту).

ПРОПОЗИЦІЯ — це товари і послуги, що є на ринку чи можуть бути доставленими на нього за певною ціною. Прагнення виробника — дістати вигоду, тобто продати товар якнайдорож­че, водночас ціна пропозиції має враховувати інтереси контр­агента, тобто споживача з огляду на його платоспроможність.

За інших рівних умов, чим вища ціна, тим більшу кіль-кістьтоварів і послуг готові запропонувати ринку продавці. Зв'язок між ціною та кількістю пропонованого продукту пря­мий. У цьому — суть ЗАКОНУ ПРОПОЗИЦІЇ. Крива пропозиції показує ту кількість товарів і послуг, яку готові продати виробники за пев­ну ціну.

Нецінові чинники пропозиції:

ціни на ресурси (РР); (

характер застосовуваних технологій (Я);

податки й субсидії (Т);

ціни на інші товари (Рт);

кількість продавців (N);

очікування на ринку (W);

інші чинники (В).

Пропозиція — функція всіх наведених чинників:

Qs = F (Р; Рr, К, Т, Рт, N. W, В).

Ціни на ресурси впливають на витрати фірми. Нижчі ціни — нижчі витрати. Фірма збільшить пропозицію — крива зміститься праворуч. І навпаки, вищі ціни — більші витрати, менша пропозиція. У такій ситуації необхідне удосконален­ня технології, оскільки прогресивніша технологія забезпечує зниження витрат фірми, стимулює пропозицію. Застаріла тех­нологія дає протилежний результат. Податки для фірми — це її витрати. Підвищення податкових ставок призводить до збільшення витрат, отже, пропозиція скоротиться, крива зміститься ліворуч. Субсидії (дотації) дають прямо протилеж­ний ефект: пропозиція зростає, крива зміститься праворуч. Підвищення цін на свинину переорієнтує фермера з вироб­ництва яловичини на свинину. Зниження цін на кукурудзу змусить його збільшити виробництво пшениці. Збільшення чисельності продавців зумовить збільшення пропонованих на ринку товарів, крива зміститься праворуч. Такий самий ефект дає сподівання росту цін на пропоновані товари. І навпаки, якщо прогнозується несприятлива ринкова кон'юнктура, ви­робник остережеться збільшувати виробництво, пропозиція зменшиться.

ЕD = Q\P

Р де Q — зміна попиту порівняно з первинним;

P — зміна ціни порівняно з первинною. Для визначення середньої точки еластичності використову­ють формулу:

Чинники еластичності попиту:

чим більше товарів-субститутів, тим еластичніший попит; попит на товар, що не має замінника, — нееластичний;

попит на комплементарні товари менш еластичний, бо він визначається попитом на більш важливий компонент у парній групі товарів (масло для автомобільного двигуна);

попит на товар якоїсь однієї фірми еластичніший, ніж на товар узагалі (якщо подорожчає виноградний сік, споживач купуватиме яблучний);

діє також часовий чинник: попит на коротких відрізках часу менш еластичний, ніж на довгих, коли споживач змо­же пристосуватися до зміни ціни (різкий стрибок цін на бен­зин спочатку зменшить тривалість поїздок автомобіліста не­значною мірою; в перспективі можлива купівля автомобіля з більш економічним двигуном).

Чинники еластичності попиту:

чим більше товарів-субститутів, тим еластичніший попит; попит на товар, що не має замінника, — нееластичний;

попит на комплементарні товари менш еластичний, бо він визначається попитом на більш важливий компонент у парній групі товарів (масло для автомобільного двигуна);

попит на товар якоїсь однієї фірми еластичніший, ніж на товар узагалі (якщо подорожчає виноградний сік, споживач купуватиме яблучний);

діє також часовий чинник: попит на коротких відрізках часу менш еластичний, ніж на довгих, коли споживач змо­же пристосуватися до зміни ціни (різкий стрибок цін на бен­зин спочатку зменшить тривалість поїздок автомобіліста не­значною мірою; в перспективі можлива купівля автомобіля з більш економічним двигуном).

Еластичність за доходом — це відношення відсоткової змі­ни величини попиту на товари і послуги до відсоткової зміни доходів споживачів.