5.2. Об’єктивні та організаційно-управлінські умови попередження конфліктів.

Діяльність із попередження конфліктів можуть здійснювати самі учасники соціальної взаємодії, керівники організацій, конфліктологи. Вона може вестися за такими основними напрямами:

• створення об’єктивних умов, які перешкоджають виникненню і деструктивному розвитку перед конфліктних ситуацій. Виключити виникнення перед конфліктних ситуацій у колективі, організації, суспільстві, очевидно, неможливо. Створити об’єктивні умови для мінімізації їхньої кількості і розв’язання неконфліктними способами не тільки можна, але й необхідно;

• оптимізація організаційно-управлінських умов створення і функціонування організацій - важлива об’єктивно – суб’єктивна передумова попередження конфлікту;

• усунення соціально-психологічних причин конфліктів;

• блокування особистісних причин виникнення конфліктів.

• профілактика більшості видів конфліктів повинна вестися за всіма переліченими напрямками.

До основних об’єктивних умов, що сприяють профілактиці деструктивних конфліктів відносять такі: створення сприятливих умов для життєдіяльності працівника в організації;справедливий і відкритий розподіл матеріальних благ у колективі, організації;розробка правових та інших нормативних процедур розв’язання типових перед конфліктних ситуацій, заспокійливе матеріальне середовище, яке оточує людину.

До об’єктивно – суб’єктивних умов попередження конфліктів відносять організаційно-управлінські фактори.

Структурно-організаційні умови попередження конфліктів пов’язані з оптимізацією структури підрозділів підприємства. Максимальна відповідність формальної і неформальної структур колективу завданням, що стоять перед ним , забезпечує мінімізацію протиріч, які виникають між структурними елементами організації, і зменшує ймовірність виникнення конфліктів між працівниками.

Функціонально-організаційні умови пов’язані з оптимізацією функціональних взаємозв’язків між структурними елементами організації і працівниками. Це сприяє попередженню конфліктів міє співробітниками, оскільки функціональні суперечності , як правило, породжують протиріччя міжособистісні.

Відповідність працівника максимальним вимогам, які може пред’явити до нього посада, яку він обіймає, складає індивідуально-функціональні умови попередження конфліктів. У іншому випадку виникає конфліктна ситуація.

Ситуативно - управлінські умови пов’язані насамперед із прийняттям оптимальних управлінських рішень і грамотною оцінкою результатів діяльності інших працівників, особливо підлеглих. Некомпетентні рішення провокують виникнення в керівника конфліктів з тими, хто буде їх виконувати і бачити їхню непродуманість. Необгрунтована негативна оцінка результатів діяльності також сприяє виникненню перед конфліктної ситуації між оцінюючим і оцінюваним.

5.3. Соціально-психологічні умови профілактики конфліктів.

Соціально-психологічний зміст конфлікту багато в чому визначає його виникнення і розвиток, тому соціально-психологічні умови профілактики конфліктів є важливими.

Соціально-психологічні умови профілактики конфліктів відрізняються від соціально-психологічних способів і прийомів попередження зіткнень людей. Перші пов’язані з дотриманням основних суб’єктивно – об’єктивних закономірностей соціальної взаємодії ,порушення яких приводить до виникнення протиріч, що можуть розв’язуватися шляхом конфліктів. Соціально-психологічні способи попередження конфліктів мають більш приватний характер. З метою попередження виникнення конкретних конфліктів можна використовувати різні прийоми, яких набагато більше, ніж умов і способів.

Розглянемо п’ять основних балансів, свідоме чи несвідоме порушення яких може привести до конфліктів.