- •Загальні положення
- •Тема 1. Теоретичні аспекти конфліктології.
- •Сутнісна характеристика і природа конфлікту.
- •1.2.Структура конфлікту
- •1.3. Роль конфліктології в розвитку системи менеджменту. Основні цілі і завдання конфліктології.
- •Тема 2.Класифікаційні аспекти конфліктів
- •2.1.Рівні прояву і типологія конфліктів
- •2.2.Види конфліктів .
- •Тема 3.Конфліктна ситуація
- •3.1.Об’єктивні передумови та причини конфліктних ситуацій
- •Об’єктивні передумови виникнення конфліктних ситуацій
- •3.2.Суб’єктивні передумови виникнення конфліктних ситуацій.
- •3.3.Види й форми протікання конфліктів на підприємстві.
- •Тема 4.Життєвий цикл конфлікту та його динаміка.
- •4.1. Основні періоди й етапи в розвитку конфлікту.
- •4.2. Ескалація конфлікту.
- •Тема 5.Система управління конфліктами
- •5.1. Особливості прогнозування і профілактики конфліктів
- •5.2. Об’єктивні та організаційно-управлінські умови попередження конфліктів.
- •5.3. Соціально-психологічні умови профілактики конфліктів.
- •П’ятий баланс, збереження якого сприяє профілактиці конфліктів, полягає в збалансованості самооцінки і зовнішньої оцінки.
- •Тема 6.Констуктивне розв’язання конфліктів.
- •6.1. Форми, варіанти і критерії завершення конфліктів.
- •6.2.Умови і фактори розв’язання конфліктів.
- •6.3. Стратегії управління конфліктами.
- •Тема 7. Прикладні аспекти технології запобігання та розв’язання конфліктів.
- •7.1. Переговорний процес – як спосіб розв’язання конфліктів.
- •7.2. Стратегія управління персоналом і мотивація як засоби запобігання конфліктам
- •7.3. Формування організаційної культури – як сприятливого середовища для запобігання конфліктам.
- •7.4.Нормативні механізми розв’язання конфлікту ( інституціалізація).
- •Конфліктологія Конспект лекцій
1.2.Структура конфлікту
До структурних компонент конфлікту відносять:
1) конфліктну ситуацію;
2) учасників конфлікту;
3) предмет конфлікту;
4) інцидент (дії учасників конфлікту);
5) результат конфлікту
Конфліктна ситуація - це період прихованої, взаємної або односторонньої незадоволеності, яка ґрунтується на індивідуальній або груповій оцінці ситуації, що склалася. Конфліктна ситуація обов’язково містить об’єкти та суб’єкти конфлікту. Це і є база конфлікту. При створенні конфліктної ситуації цінності, інтереси, установки сторін об’єктивно вступають у суперечність між собою, але відкритого зіткнення ще не має. Конфліктна ситуація може виникнути як з ініціативи сторін, так і без їхньої участі. Конфліктна ситуація може бути керованою і некерованою, тому менеджери повинні володіти методами управління конфліктними ситуаціями.
Сигналами конфлікту є: дискомфорт, інциденти, непорозуміння, напруженість, криза.
Учасники конфлікту (сторони конфлікту) . Конфліктна взаємодія починається із дії однієї із сторін, тієї, яка ініціює конфліктну ситуацію, і, зазвичай, є стороною нападу. Сторона нападу і сторона захисту належать до активних учасників конфлікту. Інші сторони, дотичні опосередковано до конфліктної ситуації, є пасивними учасниками конфлікту.
Загалом, всіх працівників за схильністю до конфліктів поділяють на три групи:стійкі до конфліктів; утримуються від конфліктів (нейтральні); конфліктні особи, чисельність яких становить близько 6-7 % від усіх працюючих, як правило, це люди із складним характером, схильні до ексцесів.
Предмет конфлікту - це те, що стало об’єктом суперечливих чи несумісних звинувачень сторін. Предметом конфлікту може бути або конкретний об’єкт, або певна можливість (одна посада, на яку є багато бажаючих), або певне оцінювальне судження, яке заперечується іншим, чи дотримання/ недотримання певних правил, тощо. Предмет конфлікту стає об’єктом боротьби суперечливих сторін, оскільки він пов'язаний із взаємозаперечувальними цілями сторін, які конфліктують.
Інцидент. Для того, щоб конфлікт почав розвиватися , потрібен інцидент, коли одна із сторін починає діяти, завдаючи шкоди інтересам іншої. Інцидент може виникнути як з ініціативи суб’єктів конфлікту (опонентів), так і незалежно від їхньої волі та бажання, внаслідок об’єктивних чи суб’єктивних обставин або випадковості. Аналогічно і конфліктні ситуації можуть виникати або з ініціативи опонентів, або об’єктивно, незалежно від їхньої волі чи бажання. У розвитку кожного конфлікту можна фіксувати виникнення нової конфліктної ситуації, її зникнення та закінчення інциденту. Будь-яка зміна конфліктної ситуації приведе до закінчення певного конфлікту, можливо, й до початку нового. В організації конфлікт завжди переростає у певну поведінку, дії, спрямовані на втручання у справи іншої особи, чи підрозділів. Він може розгортатися у цивілізованій формі (кооперація, змагання) або у формі відкритої боротьби. Конфліктам часто властива невизначеність, зумовлена ймовірністю багатьох варіантів поведінки сторін, що є наслідком дії випадкових чинників, психологією, прихованими цілями, які можуть по-різному трансформуватися.
Результат конфлікту. Можливі такі варіанти результату конфлікту: повна ліквідація конфронтації шляхом взаємного примирення; послаблення конфлікту, компроміс шляхом взаємних чи однобічних поступок;трансформація конфлікту, переростання його в інший, видозмінений; поступове затухання конфлікту самостійним шляхом; механічна ліквідація конфлікту (розформування колективу, звільнення ініціаторів конфлікту тощо).