2.2.Види конфліктів .

Розглянемо класифікацію конфліктів за різними ознаками. Отже, конфлікти поділяються на такі види:

- за спрямуванням:горизонтальні, змішані, вертикальні;

- за міжособистісними відносинами: ділові, особисті;

- за кількістю учасників: парні, локальні, загальні;

- за функціями: конструктивні, деструктивні;

- за середовищем: внутрішні, зовнішні;

- за ступенем прояву: відкриті, приховані;

- за інтенсивністю:низької, середньої, високої інтенсивності.

До горизонтальних відносять ті конфлікти, у яких не беруть участь особи, що знаходяться один в іншого в підпорядкуванні. До вертикальних - ті,у яких беруть участь підпорядковані особи. У змішаних конфліктах представлені і вертикальні і горизонтальні складові. На конфлікти, що мають вертикальну складову, припадає 70-80% від загальної кількості конфліктів в організації.

Конструктивний конфлікт - це той, у якому сторони не виходять за межі етичних норм і переконливих аргументів, коли вони контролюють емоційні сплески вольовими зусиллями та логікою, коли хоча б одна з них може врахувати інтереси іншої на рівні зі своїми і готова шукати вихід із ситуації. Коли в результаті вирішення конфлікту відносини між його учасниками зберігаються, розвиваються, а причина конфлікту переростає в творче новоутворення, сторони отримують повне або часткове задоволення інтересів.

Деструктивний конфлікт – це той, коли сторони не хочуть враховувати інтереси одна одної і наполягають на виконанні тільки своїх умов, або коли опоненти використовують неетичні методи боротьби, утискують інтереси або принижують гідність іншої сторони.

Конфлікти низької інтенсивності проходять у формі суперечки між опонентами. Конфлікт найвищої інтенсивності завершується фізичним знищенням однієї зі сторін.

Крім загальних класифікацій конфліктів, можна навести певну кількість інших типологій. Вони охоплюють не все об’єктне поле конфліктології, а тільки його частину, пов’язану з одним з видів чи типів конфліктів.

Розмаїтість конфліктів багато в чому визначається закладеними в них причинно-мотиваційними зв’язками. З огляду на це, можна виділити серед виробничих конфліктів конфлікти, що виникають як реакція на : перешкоду до досягнення первинних, тобто основних, цілей трудової діяльності; перешкоду до досягнення вторинних, які мають особистий характер цілей спільної трудової діяльності; поведінка, що не відповідає прийнятим нормам відносин, і поведінка людей у спільній трудовій діяльності, яка не відповідає їх очікуванням; особисті конфлікти, які виникають через особливості членів трудового колективу.

Тема 3.Конфліктна ситуація

3.1.Об’єктивні передумови та причини конфліктних ситуацій

3.2.Суб’єктивні передумови виникнення конфліктних ситуацій.

3.3.Види й форми протікання конфліктів на підприємстві.

3.1.Об’єктивні передумови та причини конфліктних ситуацій

Виникнення і розвиток конфліктів обумовлений дією чотирьох груп факторів і причин:об’єктивних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних і особистісних. Перші дві групи факторів носять об’єктивний характер, третя і четверта - суб’єктивний.

Розуміння об’єктивно - суб’єктивного характеру причин конфліктів важливе при вивченні способів їх попередження, вироблення оптимальної стратегії поведінки людей у типових ситуаціях

Зауважимо, однак, що немає жодного конфлікту, що у тій чи іншій мірі не був би обумовлений крім суб’єктивних і об’єктивними причинами. У той же час важко знайти перед конфліктну ситуацію, що виникла в силу об’єктивних обставин, яку не можна було б розв’язати неконфліктним способом. У будь-якому міжособистісному конфлікті завжди ту чи іншу роль відіграє суб’єктивний фактор. Якщо людина суб’єктивно не прийме рішення про початок конфліктної протидії, конфлікту не буде. Тому практично в будь-якого конфлікту є комплекс об’єктивно - суб’єктивних причин.

Об’єктивні передумови виникнення конфліктних ситуації відображено в таб.3.1

Таблиця 3.1.