Об’єктивні передумови виникнення конфліктних ситуацій

Середовище	Об’єктивні передумови конфліктних ситуацій
1.На рівні держави: 2. На рівні підприємства	1.1. Суспільні відносини 1.2. Соціальна нестабільність і напруженість 1.3. Національна ментальність 1.4. Соціальна справедливість 1.5. Масові соціальні явища і безробіття, страйки 2.1.Організаційно-комунікативні 2.2. Матеріально-технічні 2.3. Господарсько-політичні 2.4. Господарсько-організаційні 2.5.Соціально-професійні 2.6. Соціально-демократичні 2.7.Соціально-психологічні

Джерело: [7,с.35]

Організаційно-комунікативні - недосконалість комунікацій, невміння керівництва визначити і донести до підлеглих точне описання їхніх посадових обов’язків. Слабка проінформованість працівників приводить до чуток, інтриг, конфліктів.

Матеріально-технічні - працівникам доводиться мати справу із застарілим обладнанням, працювати в неналежних санітарно-гігієнічних умовах.

Господарсько-політичні – це протиріччя між державними, груповими та особистими інтересами: недоліки законодавства, однобока орієнтація на ті чи інші показники господарської діяльності.

Господарсько-організаційні – по-перше, неправильна організація праці, недоліки в спеціалізації та кооперації, недосконалість обліку та контролю за мірою та якістю праці, порушення режиму праці та відпочинку. По-друге,неправильна організація зарплати:невпорядкованість нормування праці, системи оплати та преміювання.

Соціально-професійні – недосконалість системи добору кадрів, крайнощі кадрової політики.

Соціально-демографічні - порушена структура за віком, за статтю, за національністю.

Соціально-психологічні – несумісність деяких членів колективу.

Увага! У всіх конфліктів є 12 груп причин:

1. обмеження ресурсів, які потрібно розподіляти;

2. взаємозалежність завдань;

3. несумісність цілей;

4. різниця в ментальності, цінностях , манері поведінки, життєвому досвіді;

5. різниця в рівні освіти, недостатній рівень професійної підготовки;

6. незадовільні комунікації;

7. недосконалість організаційної структури управління, нечітке розмежування прав і обов’язків;

8. протиріччя між функціями та видами трудової діяльності працівників;;

9. невизначеність перспектив кар’єрного зростання;

10. несприятливі фізичні умови праці;

11. недостатність доброзичливості з боку керівників до підлеглих, нелояльність керівництва;

12. психологічний феномен.

3.2.Суб’єктивні передумови виникнення конфліктних ситуацій.

До числа суб’єктивних причин конфліктів відносять ті причини, які обумовлені безпосередньо взаємодією людей, фактором їхнього включення в соціальні групи. Неправильне розуміння людьми одне одного може бути основною причиною конфліктів, або ускладнює розв’язання протиріч, що виникли з інших причин.

До суб’єктивних причин виникнення конфліктних ситуацій, як правило, відносять: невідповідну самооцінку суб’єктом своїх можливостей і здібностей, яка може суперечити адекватній оцінці оточуючих; прагнення домінувати будь-якою ціною;консерватизм мислення, поглядів, переконань, небажання подолати застарілі традиції; надмірна принциповість і прямолінійність у висловлюваннях і судженнях, прагнення будь-що сказати правду в очі; критичний настрій, особливо не обґрунтований і не аргументований; певний набір емоційних якостей особистості:агресивність, впертість, роздратованість.

Якщо говорити про причини конфліктів, які переважно можна віднести до психологічних, то вони пояснюються тим, що у процесі соціальної взаємодії в людини існує певний діапазон очікуваної поведінки, спілкування, діяльності з боку інших людей. Варіанти очікуваної поведінки можуть бути бажаними, припустимими, небажаними і неприпустимими. Характер поведінки залежить від індивідуально-психологічних особливостей людини, її психічного стану, ставлення до конкретного партнера взаємодії, особливостей актуальної ситуації взаємодії. Якщо реальна поведінка партнера укладається в рамки бажаного чи припустимого, то взаємодія продовжується безконфліктно. Небажана поведінка може привести до створення передконфліктної ситуації, а неприпустима - до конфлікту.

Деякі конфлікти відбуваються через те, що рамки припустимої поведінки з боку партнера в людини звужені в результаті її егоїстичної орієнтації, схильності до лідерства і т.п. Рамки припустимої поведінки бувають різними щодо різних партнерів. Крім того, вони залежать від актуального психічного стану людини. Якщо вона роздратована, то навіть звичайний жарт означатиме неприпустиму поведінку.

На зміст кожного переліченого виду поведінки впливають стійкі і ситуативні фактори. Конфліктна ситуація - це важка для людини ситуація соціальної взаємодії. До конфлікту приводить сама непідготовленість людини до ефективних дій у подібних ситуаціях, оскільки людина може не знати про існуючі способи чи шляхи виходу із конфліктної ситуації або не мати достатньої психологічної стійкості до негативного впливу на психіку стресових факторів взаємодії.

Крім цього, типовою особистісною причиною конфліктів є погано розвинута в людини здатність до емпатії, тобто розуміння емоційного стану іншої людини, співпереживання і співчуття їй.

Однією з особистісних причин конфліктів, що найчастіше зустрічаються, є різні акцентуації характеру. Вони виявляються в надмірній виразності окремих рис характеру чи їхніх поєднань у конкретної людини і є крайніми варіантами норми, які межують із психопатіями.

Отже, основними особистісними причинами конфліктів є : суб’єктивна оцінка поведінки партнера як неприпустимої; низька конфліктостійкість; поганий розвиток емпатії; неадекватний рівень домагань;акцентуації характеру та ін.