54. Реформування системи оплати праці адвокатів в Незалежній Україні

Оплата праці адвоката регулюється Законом «Про адвокатуру», актами законодавства України, деякі вимоги містяться в Правилах адвокатської етики. У ст. 12 Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом. Разом з тим, якщо адвокат бере участь в кримінальному процесі як захисник за призначенням у порядку ст. 47 КПК, оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави у встановленому Кабміном порядку. 14 травня 1999 р. Кабінет Міністрів України затвердив постановою № 821 Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, яким встановив і розмір оплати праці у цих випадках. У ч. 6 ст. 93 КПК, передбачено, що відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них. Правила адвокатської етики встановлюють, що в угоді про надання правової допомоги (договорі, контракті) визначається обов’язок сторони (клієнта) сплатити гонорар за дії адвоката з надання правової допомоги, а у випадку необхідності й -фактичні витрати, пов’язані з виконанням угоди. У Правилах адвокатської етики зазначено, що «гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту». В угоді про надання правової допомоги, яка має укладатися у письмовій формі, містяться дані щодо розміру гонорару, порядку його обчислення (фіксована сума чи погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо); розміру, порядку обчислення і внесення фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення (ст. 17).

Гонорар має бути розумно обґрунтованим за розміром, незважаючи на те, що сторони на свій розсуд визначають цю суму. Тому у Правилах адвокатської етики наводяться фактори (п. 1-9 ч. 3 ст. 33), що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару:

-обсяг часу і роботи з виконання доручення;

-ступінь складності та новизни правових питань;

-необхідність досвіду для успішного виконання доручення;

-вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю або виконанню інших доручень;

-необхідність відряджень;

-важливість доручення для клієнта;

-роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт, вимоги клієнта щодо строків виконання доручення;

-тривалість професійних відносин з клієнтом по виконанню доручення;

-професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

55. Підсилення гарантій адвокатської діяльності в незалежній Україні

В Основних положеннях про роль адвокатів зазначено, що адвокат повинен мати кримінальний і цивільний імунітет від переслідувань за заяви, що стосуються справи, а уряди мають забезпечити їм можливість здійснювати їх професійні обо-в’язки без залякування, перешкод, завдання турботи і недоречного втручання. Таким чином, адвокатська таємниця повинна оберігатися усіма суб’єктами, котрі мають спілкування з адвокатом при виконанні ним професійних обов’язків. Ст. 10 Закону «Про адвокатуру» — гарантії адвокатської діяльності — встановила, що професійні права адвоката, отже, і право на адвокатську таємницю, охороняються законом. Зокрема, Кримінальний кодекс України, прийнятий у 2001 p., встановив кримінальну відповідальність за втручання в діяльність захисника чи представника особи, до якого законодавець відносить порушення гарантій діяльності захисника чи представника та професійної таємниці, вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення їх правомірної діяльності по наданню правової допомоги (ч. 1 ст. 397 КК). Гарантії адвокатської діяльності, передбачені Законом «Про адвокатуру», поширюються на адвоката в повному обсязі при виконанні ним повноважень захисника чи представника. Зміст встановлених законом гарантій діяльності захисника і представника, а також професійної таємниці, про які йдеться у ст. 397 КК, слід розуміти як встановлені законом гарантії адвокатської діяльності, зокрема щодо збереження адвокатської таємниці.

Про необхідність суворого дотримання законодавства про гарантії адвокатської діяльності, усунення порушень професійних прав адвоката, втручання в їх діяльність, фактів тиску на них наголошується в Указі Президента України від 30 вересня 1999 р. «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури»