- •1. Визначте об'єкт, предмет I завдання методики викладання суспільно-політичних дисциплін.
- •2. Об'єкт і предмет методики історії як науки
- •2. Розкрийте методику роботи з документами.
- •3. Висвітліть основні чинники вивчення методики викладання суспільно-політичних дисциплін (цілі, зміст, методи, пізнавальні можливості учнів, результати навчання.
- •Розкрийте зв'язки між методологією політології та методикою навчання суспільно-політичних дисциплін.
- •Розкрийте функції методики викладання суспільно-політичних дисциплін.
- •6. Визначте роль фактів у вивченні суспільно-політичних дисциплін.
- •2. Історичні факти і їх класифікація
- •Висвітліть поняття гуманізації. Значення гуманізації в процесі вивчення суспільно-політичних дисциплін.
- •8. Визначте основні форми організації навчання. Типи уроків.
- •9. Висвітліть зародження методичних знань I розвиток методики навчання суспільно-політичних наук до середини хiх ст..
- •10. Розкрийте етапи підготовки уроку та оформлення плану-конспекту.
- •11. Охарактеризуйте розвиток методики навчання суспільно-політичних наук у другій пол. Хiх ст.
- •12. Комбінований урок: методика підготовки і проведення.
- •13. Розкрийте розвиток методики вивчення суспільно-політичних дисциплін на поч. Хх ст..
- •14. Урок засвоєння нових знань: структура, особливості, методика проведення.
- •15. Розвиток методики навчання суспільно-політичних наук в Радянському Союзі I західних країнах у другій половині хх ст..
- •16. Повторювально-узагальнюючий урок: структура, особливості, методика проведення.
- •2. Як використати на уроці методичні можливості підручника
- •20. Урок-лекцiя: методика підготовки і проведення.
- •21. Розкрийте функції підручника.
- •22. Шкільний семінар: методичні умови підготовки I проведення.
- •23. Охарактеризуйте компоненти підручника. Система роботи з підручником на уроках із суспільно-політичних дисциплін.
- •24. Екскурсія як форма учбово-виховної роботи, типи екскурсій I методика проведення.
- •25. Охарактеризуйте первинні навики роботи з підручником.
- •26. Робота з ілюстраціями, картами, документами у підручнику.
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •4. Застосування опорних схем та сигналів у навчанні історії
- •27. Поясніть нетрадиційні форми уроку: конференція; уроки інтегрованого типу; урок-міркування; лабораторно-практична робота; урок-гра; урок-суд.
- •28. Розкрийте поняття методів навчання суспільних наук, підходи до їх класифікації. Методи наукових досліджень у методиці навчання
- •34. Висвітліть функції і форми перевірки результатів навчання.
- •35. Охарактеризуйте загальні вимоги до навчального кабінету.
- •Кабінет історії
- •Методичне забезпечення викладання суспільних дисциплін та його структурні елементи.
- •36. Охарактеризуйте основні форми позакласної роботи.
- •37. Розкрийте структуру інтерактивного уроку.
- •38. Висвітліть інтерактивні технології навчання.
- •39. Розкрийте методику проведення різних типів та елементів структури уроку.
- •40. Охарактеризуйте основні типів уроків.
3. Висвітліть основні чинники вивчення методики викладання суспільно-політичних дисциплін (цілі, зміст, методи, пізнавальні можливості учнів, результати навчання.
Основні фактори шкільного навчання історії
До основних факторів шкільного навчання історії відносять: мету навчання історії, зміст навчання і пізнавальні можливості учнів.
МЕТА НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ –це прогнозовані результати освіти, виховання і розвитку учнів в процесі вивчення історії.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ – це система історичних знань і вмінь учнів.
ПІЗНАВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ УЧНІВ – це рівень історичних знань і вмінь, розвитку історичного мислення, уяви та інших пізнавальних процесів мотиваційно-вольової і емоційної сфер.
Сучасна мета вивчення історії далеко виходить за межі лише ознайомлення з історичним матеріалом і його засвоєнням. Насамперед це стосується сприяння саморозвитку і самовихованню учнів через оволодіння особистістю ключовими життєвими компетенціями, зокрема: особистісно-життєтворчими, соціолізуючими, комунікативними та інтелектуально-інформаційними. Тобто сучасні підходи до визначення мети вивченні історії диктуються потребами формування всебічно розвинутої особистості, сприяння формуванню цілісного бачення сучасного світу, розуміння його витоків і тенденцій розвитку, осмисленню місця і ролі України в становленні сучасної цивілізації.
Сьогодні спеціалісти виділили кілька моделей навчання історії в залежності від цілей, які при цьому ставляться. Академічна або класична модель навчання історії будується на вивченні всіх фактів, процесів і явищ всесвітньої і вітчизняної історії в рівній мірі, але з врахуванням розгляду досягнень і цінностей різних цивілізацій і народів. У мозаїчній моделі історія не являє собою єдиного курсу, а вивчається по окремим проблемам.
Самою популярною сьогодні моделлю є культурно-історичний підхід як частина цивілізаційного. У цьому випадку історія вивчається у вигляді кліше, які були відібрані і відшліфовані світовою культурою. Це своєрідні культурно-соціальні світи, в надрах яких відбувалися достатньо помітні явища світової історії.
Розкрийте зв'язки між методологією політології та методикою навчання суспільно-політичних дисциплін.
Розкрийте функції методики викладання суспільно-політичних дисциплін.
функцій методики навчання історії відносять:
Конкретизація прийомів, методів і прийомів навчання в залежності від
типу уроку.
Формування системи уроків до кожної теми в залежності від її змісту.
Організація процесу навчання.
Історія має свою мету навчання. Виходячи з того, що найважливішою
функцією навчання історії є функція соціальної пам`яті були визначені
цілі навчання історії:
- оволодіння учнями основами знань про історичний шлях людства з
найдавніших часів до нашого часу;
- розвиток здатності осмислювати події і явища дійсності на підставі
історичного знання;
- формування ціннісних орієнтацій і переконань учнів на основіоснові
осмислення ідей гуманізму, досвіду історії, патріотизму;
- розвиток інтересу і поваги до історії і культури народів.