- •1.Предмет, об’єкт та завдання регіональної економіки
- •2. Особливості економічного відтворення в регіоні.
- •3. Регіон як територіальна соціально-економічна система. Структура регіональної економіки.
- •4. Трудові ресурси регіону на формування регіональних ринків праці.
- •5. Природно-ресурсний потенціал регіону та методи його оцінки.
- •6. Виробничий комплекс регіону.
- •7. Виробнича інфраструктура регіону.
- •8. Соціальна інфраструктура регіону.
- •9. Формування та розвиток ринкової інфраструктури регіону.
- •10.Територіально-виробничі і міжнародні зв'язки економіки регіону.
- •11.Концепції теорії та моделі розвитку регіональної економіки
- •12. Ефективність регіональної економіки: показники, методи оцінки, критерії.
- •13.Аналіз, діагностика та прогнозування розвитку регіональної економіки
- •14.Регіональні економічні дослідження та бізнес-план розвитку регіону.
- •15. Основи і напрямки розвитку економіки регіонів на перехідному етапі.
- •16.Регіональна економічна політика в Україні.
- •Література.
8. Соціальна інфраструктура регіону.
8.1. Склад і структура сфери соціального обслуговування регіону.
8.2. Особливості функціонування об'єктів соціальної інфраструктури.
8.3. Економічні показники розвитку і функціонування соціальної інфраструктури.
Для задоволення потреб населення певного регіону створюються відповідні суб'єкти економічної діяльності, які відносяться до так званої соціальної інфраструктури регіону.
Соціальна інфраструктура регіону - це складова частина територіальної соціально-економічної територіальної системи.
Соціальна інфраструктура - це цілісна сукупність об'єктів з обслуговування населення регіону, які не приймають участі у «Утворювальному економічному процесі, а опосередковано сприяють здійсненню цього процесу.
В економічні літературі поряд з поняттям "соціальна інфраструктура" існують такі поняття, як невиробнича сфера, сфера обслуговування, сфера соціального забезпечення тощо. Більшою точністю відзначається поняття "соціальна інфраструктура".
За галузевою ознакою соціальна інфраструктура поділяється на такі види:
роздрібна торгівля та громадське харчування;
побутове обслуговування населення; охорона здоров'я; освіта;
комунально-житлове господарство; культура;
пасажирський транспорт; комунально-побутовий зв'язок.
За сьогоднішнім станом в галузях соціальної Інфраструктури України працює в різних регіонах від 20 до 35% зайнятого населення.
Матеріально-технічну базу соціальної інфраструктури складають об'єкти і засоби відтворення підприємств, установ та закладів.
Функціонування об'єктів соціальної інфраструктури має низку специфічних особливостей:
1. Об'єкти соціальної інфраструктури здійснюють функцію перерозподілу
кінцевого споживчого продукту;
2. Соціальна інфраструктура досить сильно залежить від попиту і
пропозицій, тобто від чинників ринкової економіки.
3. Об'єкти соціальної інфраструктури залежать також від соціально-демографічного складу населення.
Попит (ПО) на послуги соціальної інфраструктури в свою чергу залежать як від демографічного складу населення (ДСН), так і його платоспроможності (ПСН):
ПО=f(ДСН,ПСН).
Пропозиція (ПР) послуг залежить від демографічного складу населення (ДСН), від потужностей об'єктів (ЛОСІ) соціальної інфраструктури:
ПР=f(ДСН,ПОСІ).
Якщо ПР>ПО, то спостерігаємо зниження ринкової ціни на послуги;
Якщо ПР<ПО, то зростають ринкові ціни на послуги;
Якщо ПР>ПО, то відбувається насичення ринку послугами.
В залежності від частоти попиту на відповідні послуги умовно об'єкти соціальної інфраструктури діляться на три групи:
об'єкти повсякденного попиту (з частотою попиту послуг не менше 1 разу в день);
об'єкти періодичного попиту (один в 3-Ю днів);
об'єкти епізодичного попиту (один в 10 і більше днів).
Для характеристики функціонування і розвитку соціальної інфраструктури регіону використовується система економічних показників. Умовно ця система показників складається із таких груп:
До першої групи показників відносяться так звані об'ємні показники, які в абсолютних величинах характеризують обсяги діяльності об'єктів соціальної інфраструктури:
кількість об'єктів відповідного виду обслуговування (Кі);
обсяг наданих послуг і-го виду населенню даного регіону (Оі);
чисельність зайнятих в і-му виді обслуговування (Зі);
обсяг основних фондів об'єкту і-го виду обслуговування (ОФі).
Другу групу показників складають так звані відносні показники:
1. Забезпеченість населення і-ми видами обслуговування (ЗНі):
де: ПРі - обсяг пропозицій і-го виду обслуговування;
H - чисельність населення регіону (1000 чоловік).
2. Рівень забезпеченості населення і-м видом обслуговування (РЗНі)
ЗНі - величина забезпеченості населення і-м видом обслуговування
Третя група - це структурні показники, які відображають співвідношення між різними видами обслуговування:
1. Структура різних видів обслуговування визначається як відношення чисельності зайнятих в і-му виді (Зi) до загальної чисельності зайнятих в соціальній інфраструктурі регіону:
Сз= (Сз1, Сз2, ~*,Сз, '..,СзП) - структура різних видів обслуговування за чисельністю зайнятих в соціальній інфраструктурі.
2. Співвідношення за вартістю основних фондів і-го виду обслуговування:
де: ОФі - основні фонди, які приходяться на і-ий вид обслуговування;
СоФі - основних фондів, які приходяться на і-ий вид обслуговування;
СоФ - (СоФ1, СоФ2, ..., Софі,—, Софn) - структура різних видів обслуговування за вартістю основних фондів соціальної інфраструктури.