29

Вступ

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

Вони займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки вони є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме аналізу і аудиту виробничих запасів.

Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік і аудит, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих матеріальних активів.

Аналіз надходження та руху матеріалів є дуже актуальним, адже ефективне використання матеріалів призведе до зменшення витрат, собівартості продукції, підвищення рентабельності, матеріального та фінансового становища підприємства.

Серед вирішення виробничо-господарських проблем особливе місце займає облік і аналіз ефективності використання виробничих запасів. У працях відомих вітчизняних вчених, зокрема М. Г. Белопольського, М. І. Бондаря, Ф. Ф. Бутинця, Н. І. Верхоглядової, А. М. Герасимовича, С. Ф. Голова, З. В. Гуцайлюка, А. Г. Загороднього, М. В. Кужельного, С. О. Левицької, В. Г. Лінника, Л. М. Кіндрацької, Ю. А. Кузьмінського, Є. В. Мниха, Л. В. Нападовської, А. Ф. Павленка, О. А. Петрик, М. С. Пушкаря, В. С. Савчука, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко, М. Г. Чумаченка, В. А. Шевчука, В. Г. Швеця досліджено широке коло питань пов’язаних з методологічними та методичними підходами до обліку і аналізу раціонального використання виробничих запасів.

Серед зарубіжних науковців, дослідження яких пов’язані з даною проблематикою, слід виділити праці М. Р. Ліндерса, М. Р. Мет’юса, Є. С. Хендриксена.

Раціональне використання матеріальних запасів – один з важливих факторів росту виробництва. Таким чином значення аналізу розрахунків по руху матеріальних запасів складається на основі того, що є необхідним засобом вивчення економічної ситуації.

Мета дипломної роботи полягає в удосконалені теоретичних положень, методики та організації обліку виробничих запасів на виробничому підприємстві.

Відповідно до визначеної мети в дипломній роботі поставлено такі завдання:

- уточнити економічну сутність виробничих запасів як об’єкта обліку і аналізу для доповнення теоретичних положень щодо даного напрямку;

- дослідити методичні підходи до аналізу виробничих запасів з метою визначення оптимального;

- вивчити процес ведення обліку виробничих запасів на промислових підприємствах для виявлення позитивних і негативних сторін;

- здійснити аналіз забезпеченості виробничими запасами, а також ефективність їх використання з метою визначення потреби у їх поповненні або реалізації;

- запропонувати вдосконалену методику обліково-аналітичного процесу для достовірності оцінки виробничих запасів;

- вивчити організацію охорони праці для забезпечення умов зберігання виробничих матеріальних активів.

Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, організаційні та практичні аспекти обліку і аналізу запасів ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

У процесі вивчення теми використано ряд загальнонаукових методів дослідження: узагальнення, систематизація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, порівняння, метод коефіцієнтів, економіко – статистичні методи.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань обліку і аналізу запасів, а також звітні дані підприємства.

Структура роботи

Розділ 1. Теоретико-економічна сутність виробничих запасів та їх характеристика як об’єкта аналізу і аудиту

1. 1. Економічна сутність виробничих запасів як складової запасів

В умовах ринкової економіки з метою здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

З набуттям Україною незалежності почалися серйозні перетворення в економіці держави, що відобразилися на реформуванні бухгалтерського обліку. Постановою КМУ від 28.10.1998 року № 1706 затверджено Програму реформування системи бухгалтерського обліку, основним завданням реформування бухгалтерського обліку було приведення його у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, в Україні на етапі реформування ринкових відносин Наказом МФУ № 291 від 30.11.1999 р. був затверджений План рахунків та Інструкція по його застосуванню, в розрізі якого передбачений аналогічний зарубіжній практиці порядок ведення обліку запасів. Україна також прийняла Положення щодо обліку запасів - П(С)БО 9 “Запаси”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 р.

Термін “запаси” у вітчизняній літературі з’явився із затвердженням П(С)БО. До впровадження стандартів термінологія мала різну назву, а саме товарно-матеріальні цінності, предмети праці, матеріальні ресурси, виробничі ресурси. В одних економічних джерелах носять назву товарно - матеріальних запасів (цінностей), в інших матеріальних ресурсів (у літературі 70 - 80 років термін мав широке вживання). Одні автори запаси називають господарськими засобами, де розділяють їх на засоби праці та предмети праці, інші “ виробничими ресурсами”, де поєднують матеріальні і трудові ресурси. Так, В. Д. Новодворський зазначає, що “під виробничими ресурсами розуміється сума складових ресурсів основних фондів, а також матеріальних і трудових ресурсів”.

В економічній літературі відсутнє єдине трактування поняття “виробничі запаси”, що викликає певні протиріччя, які пов’язані із його тлумаченням. Термін “виробничі запаси” найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких – обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі. Проте більшість авторів під терміном “запаси” розуміють резерв матеріальних ресурсів, який не використовується в поточній діяльності підприємства, а зберігається на випадок непередбачених обставин.

Таблиця 1.1

Трактування вченими терміну «виробничі запаси»

№п/п	Автор	Трактування(визначення)
1.	Сонко В.	Розкриває твердження запаси з боку накопичених ресурсів,що перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Фактично, вважає він, зміст тут зовсім інший, запаси — це сукупність матеріальних благ, вироблених невідомо для чого й кого, які навряд чи колись взагалі будуть використані за призначенням . А відбувається це тому, що ці запаси заготовляв, зберігає зовсім не той, хто їх у майбутньому споживатиме. А тому заготівник заготовляє те, що йому заготовляти зручніше i вигідніше, а зовсім не те, що може знадобитись конкретним споживачам — підприємствам, організаціям, тим більше, окремим громадянам.
2.	Чаюн І.Ю., Бондар І.Ю.	Запаси – це матеріальні ресурси необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.
3.	Лень В.С., Гливенко В.В.	Вважають, що створення запасів, їхнє збереження, витрачання i поповнення характерних для вcix видів господарської діяльності - від домогосподарства до економіки. Різні вироби або ресурси, які безпосередньо не використовуються в даний момент часу, можна вважаться запасами. Тому проблемами управління запасами займаються не тільки спеціальні організації - з ними стикається практично кожна людина.
	Бутинець Ф.Ф.	Під сутністю виробничих запасів розуміє все те, що завезено на склади підприємства i ще не вступило в першу стадію обробки, тобто частина сукупних запасів, призначених для виробничого споживання

В бухгалтерському обліку поняття “виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві.

Отже, абсолютно тотожними поняттями щодо виробничих запасів є матеріальні ресурси та цінності, а також виробничі матеріальні активи.

Із прийняттям в Україні національних положень, які мають узгодженість з МСБО та у відповідності до П(С)БО 9 “Запаси” цей термін має таке значення:

Запаси - активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно - правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оцінюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів.

Якщо підприємство фактично отримало виробничі запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може визнати їх за балансом за таких умов:

- їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;

- кількість і якість отриманих запасів задовільняє покупця;

- покупець може здійснити достовірну оцінку запасів.

Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:

- власні запаси, що перебувають на складах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються;

- власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими обмежений;

- запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів підприємству, перейшло право власності;

- невідфактуровані поставки.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх класифікація.

Запаси класифікуються за наступними ознаками ( табл.1. 1.)

Таблиця 1.1