- •Сімейне право України: поняття, значення та його місце в правовій системі.
- •Предмет і метод сімейного права
- •Основні засади та структура сімейного права
- •Взаємодія сімейного права з іншими галузями права
- •Сімейне законодавство, етапи становлення і розвитку сімейного законодавства України Перший сімейний кодекс України 1919 року
- •Сімейний кодекс України 1926 року
- •Сімейний кодекс України 2002 року
- •6. Джерела сімейного законодавства України Конституція України в системі джерел сімейного законодавства
- •Сімейний кодекс України — основне джерело сімейного законодавства України
- •Закони та інші нормативно-правові акти в системі сімейного законодавства
- •Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства
- •Договір як джерело сімейно-правових норм
- •Звичаї як джерело сімейно-правових норм
- •7. Дія сімейного законодавства у часі, просторі, по колу осіб
- •8. Поняття сім’ї за законодавством України
- •9. Історичні форми сім’ї і шлюбу
- •Сімейно-правові відносини: поняття, особливості, види, структура.
- •Юридичні факти у сімейному праві: поняття і види.
- •Строки у сімейному праві України.
- •Акти цивільного стану, реєстрація актів цивільного стану.
- •Шлюб: поняття та його правова природа.
- •Здійснення прав і виконання обов’язків, що виникають із сімейних відносин.
- •Умови та порядок укладення шлюбу.
- •Перешкоди до укладення шлюбу за сімейним законодавством України.
- •Недійсність шлюбу, види підстав визнання шлюбу не дійсним та наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •Припинення шлюбу: поняття.
- •Припинення шлюбу в наслідок його розірвання.
- •Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Особисті немайнові права та обов’язки подружжя: поняття, види.
- •Майнові права та обов’язки подружжя за сімейним законодавством України: поняття, види та їх особливості.
- •Роздільна власність подружжя: поняття, об’єкти (предмети), джерела виникнення, правовий режим.
- •Правовий режим спільного майна подружжя.
- •Поділ спільної сумісної власності подружжя.
- •Договірний режим майна подружжя.
- •Шлюбний договір: поняття, умови та порядок укладення шлюбного договору.
- •Обов’язки подружжя щодо взаємного утримання.
- •Визначення походження дитини як підстава виникнення правовідносин між батьками і дітьми.
- •Судовий порядок встановлення батьківства та факту батьківства.
- •1.У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
- •2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
- •Оспорювання батьківства (материнства).
- •Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •Аліментні зобов’язання батьків та дітей щодо утримання.
- •Аліментні зобов’язання батьків щодо утримання повнолітніх дітей. Припинення аліментного обов’язку батьків.
- •36. Аліментні зобов’язання повнолітніх дітей щодо утримання непрацездатних батьків, що потребують матеріальної допомоги.
- •37. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами
- •38. Усиновлення за законодавством України: поняття, умови, порядок здійснення усиновлення та правові наслідки усиновлення.
- •39.Субєкти відносин щодо усиновлення: усиновлювачі та усиновлені. Вимоги передбачені законодавством до суб’єктів усиновлення.
- •40. Визнання усиновлення недійсним та скасування усиновлення підстави, порядок, правові наслідки
- •41.Опіка та піклування над дітьми: поняття, підстави, порядок встановлення опіки та піклування над дітьми
- •Права та обов’язки опікунів та піклувальників
- •43.Припинення опіки та піклування над дітьми
- •44. Патронат над дітьми; поняття. Відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлення батьківського піклування
- •45. Прийомна сім’я як форма виховання дітей, позбавлених батьківського піклування: порядок утворення, права дітей переданих на виховання в прийомну сім’ю
- •46. Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів: види, зміст правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами
- •47. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів
- •48.Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства
- •49. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу
- •50. Колізійні проблеми визначення походження дитини та усиновлення
- •51. Застосування законів іноземних держав. Визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав
Строки у сімейному праві України.
Однією з важливих обставин, з якою законодавство пов'язує виникнення, зміну і припинення прав і обов'язків, є строки. В законодавстві про шлюб і сім'ю строкам надається важливе значення.
Важливим елементом строку є його початок. Тільки встановлення цієї обставини дає можливість поширити правові наслідки на певний проміжок часу правовідносин в цілому.
Поряд із загальними для права способами визначення моменту початку перебіг строку (ст.76 ЦК України) в сімейному праві для цієї мети широко використовуються посилання до будь-якої обставини чи дії, яка характеризується в законодавстві. Зокрема, такими обставинами є розірвання шлюбу, народження дитини, подача заяви в певний орган та ін.
Правила про строки частіше формулюються як імперативні положення. Однак учасники правовідносин в певних випадках можуть самі визначати строки здійснення певних дій, які складають зміст сімейних правовідносин. Так, батьки самі встановлюють час побачень з дитиною, якщо вона проживає від них окремо.
В певних випадках закон не встановлює безпосередніх строків виконання відповідних дій, надаючи це право певним органам. Так, в ст.651 КпШС України таке право надано органу опіки і піклування, якщо батьки відмовляються від надання діду і бабі можливості спілкування з онуками.
Часто законодавство визначає лише загальну продовженість строку, а право встановлення строку для конкретних ситуацій закріплюється за державними органами. Так, в межах шести місяців суду надано право встановлювати строк для примирення подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу.
Органу РАГСу надано право скорочувати або збільшувати місячний строк для реєстрації шлюбу (ст.14 КпШС).
Сімейні правовідносини можуть бути безстроковими (наприклад, подружні відносини) і строковими (наприклад, правовідносини по вихованню дітей обмежуються досягненням дитиною 18-річного віку).
Настання строку викликає різні правові наслідки: припинення прав, які раніше мала особа, або зняття з неї обов'язків, або перше і друге одночасно. Наприклад, з часу реєстрації шлюбу, який визнаний недійсним, припиняються права і обов'язки подружжя, які були набуті в такому шлюбі.
Значення строків в сімейному праві визначається і тим, що їх вплив не обмежується тільки безпосередньою сферою сімейних правовідносин, але вони поширюються іноді і на інші правовідносини (цивільні, трудові, інші). Так, відмова від реєстрації народження дитини від даної особи означає не тільки відсутність сімейно-правових зв'язків між ними, але й відсутність у дитини права на спадщину після смерті даної особи.
Серед строків особливе місце належить позовній давності.
Як уже зазначалось, особливість сімейних правовідносин, на відміну від більшості цивільних правовідносин, полягає в тому, що на них не поширюється, за загальним правилом, позовна давність. Це обумовлюється, по-перше, тим, що в сімейному праві переважають особисті немайнові права, і по-друге, сімейні правовідносини є тривалими, тому не втрачають властивість до позовного захисту поки не припиняться зі смертю особи, досягненням особою повноліття.
Не поширюється позовна давність на вимоги про розірвання шлюбу, визнання його недійсним, про встановлення батьківства, про стягнення аліментів; на вимоги про повернення дітей та інші спори про дітей, про скасування усиновлення та визнання його недійсним.
Позовна давність може застосовуватись судом згідно з цивільним законодавством, інше не встановлено законом.
Зокрема, сімейно-правовими нормами передбачено: трирічний строк позовної давності — для вимог про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя (ст.29 КпШС); річний строк оспорювання запису в органах РАГСу про батьківство чи материнство (ст.56 ч.І КпШС); трирічний строк давності — для стягнення аліментів за минулий час (ч.І ст.93КпШС).
Перебіг строку позовної давності згідно з ст.11 КпШС починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.