- •Сімейне право України: поняття, значення та його місце в правовій системі.
- •Предмет і метод сімейного права
- •Основні засади та структура сімейного права
- •Взаємодія сімейного права з іншими галузями права
- •Сімейне законодавство, етапи становлення і розвитку сімейного законодавства України Перший сімейний кодекс України 1919 року
- •Сімейний кодекс України 1926 року
- •Сімейний кодекс України 2002 року
- •6. Джерела сімейного законодавства України Конституція України в системі джерел сімейного законодавства
- •Сімейний кодекс України — основне джерело сімейного законодавства України
- •Закони та інші нормативно-правові акти в системі сімейного законодавства
- •Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства
- •Договір як джерело сімейно-правових норм
- •Звичаї як джерело сімейно-правових норм
- •7. Дія сімейного законодавства у часі, просторі, по колу осіб
- •8. Поняття сім’ї за законодавством України
- •9. Історичні форми сім’ї і шлюбу
- •Сімейно-правові відносини: поняття, особливості, види, структура.
- •Юридичні факти у сімейному праві: поняття і види.
- •Строки у сімейному праві України.
- •Акти цивільного стану, реєстрація актів цивільного стану.
- •Шлюб: поняття та його правова природа.
- •Здійснення прав і виконання обов’язків, що виникають із сімейних відносин.
- •Умови та порядок укладення шлюбу.
- •Перешкоди до укладення шлюбу за сімейним законодавством України.
- •Недійсність шлюбу, види підстав визнання шлюбу не дійсним та наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •Припинення шлюбу: поняття.
- •Припинення шлюбу в наслідок його розірвання.
- •Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Особисті немайнові права та обов’язки подружжя: поняття, види.
- •Майнові права та обов’язки подружжя за сімейним законодавством України: поняття, види та їх особливості.
- •Роздільна власність подружжя: поняття, об’єкти (предмети), джерела виникнення, правовий режим.
- •Правовий режим спільного майна подружжя.
- •Поділ спільної сумісної власності подружжя.
- •Договірний режим майна подружжя.
- •Шлюбний договір: поняття, умови та порядок укладення шлюбного договору.
- •Обов’язки подружжя щодо взаємного утримання.
- •Визначення походження дитини як підстава виникнення правовідносин між батьками і дітьми.
- •Судовий порядок встановлення батьківства та факту батьківства.
- •1.У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
- •2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
- •Оспорювання батьківства (материнства).
- •Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •Аліментні зобов’язання батьків та дітей щодо утримання.
- •Аліментні зобов’язання батьків щодо утримання повнолітніх дітей. Припинення аліментного обов’язку батьків.
- •36. Аліментні зобов’язання повнолітніх дітей щодо утримання непрацездатних батьків, що потребують матеріальної допомоги.
- •37. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами
- •38. Усиновлення за законодавством України: поняття, умови, порядок здійснення усиновлення та правові наслідки усиновлення.
- •39.Субєкти відносин щодо усиновлення: усиновлювачі та усиновлені. Вимоги передбачені законодавством до суб’єктів усиновлення.
- •40. Визнання усиновлення недійсним та скасування усиновлення підстави, порядок, правові наслідки
- •41.Опіка та піклування над дітьми: поняття, підстави, порядок встановлення опіки та піклування над дітьми
- •Права та обов’язки опікунів та піклувальників
- •43.Припинення опіки та піклування над дітьми
- •44. Патронат над дітьми; поняття. Відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлення батьківського піклування
- •45. Прийомна сім’я як форма виховання дітей, позбавлених батьківського піклування: порядок утворення, права дітей переданих на виховання в прийомну сім’ю
- •46. Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів: види, зміст правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами
- •47. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів
- •48.Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства
- •49. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу
- •50. Колізійні проблеми визначення походження дитини та усиновлення
- •51. Застосування законів іноземних держав. Визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав
9. Історичні форми сім’ї і шлюбу
Коли людина тільки почала відокремлюватися від природи і ще нічого не виробляла, а лише брала собі готові продукти матеріального світу. Для цього періоду характерними були невпорядковані статеві зносини — кожна жінка належала кожному чоловікові, як і кожний чоловік — кожній жінці. Це племенний період. Шлюбні стосунки будуються без розбору рідні, без врахування ступеня спорідненості. Допускалися шлюби як по горизонталі, так і по вертикалі —
між батьками і дітьми, між братами і сестрами. Цілком зрозуміло, що цьому періоду невідомі такі поняття як шлюб, сім'я; ні сім'ї, ні шлюбу тут не існувало, а було плем'я, як неділима ячейка.
З цього первісного стану виникли дві форми групового шлюбу:
1. Кровноспоріднена сім'я.
2. Сім'я пуналуа — екзогамна.
Кровноспоріднена сім'я — перший ступінь розвитку сім'ї. Це така форма сім'ї, коли споріднена група (орда, селище) поділена на різні шари поколінь. Шлюбні зв'язки будуються в межах поколінь. Між членами різних поколінь шлюбні стосунки заборонені, але в одному поколінні вони дозволені, незважаючи на кровну спорідненість.
Згодом, коли було заборонено шлюбні зв'язки між членами одного родового шару спорідненої групи, виникла родина пуналуа.
Пуналуа — це вже другий ступінь розвитку сім'ї, коли не можуть бути в подружньому зв'язку не тільки батьки та діти, але й брати і сестри.
Пуналуа — на мові мешканців Гавайських островів означає «подружній товариш» — так називають чоловіків, що мають спільних жінок, і жінок, що мають спільних чоловіків. Коло шлюбних (статевих) зв'язків ще більш обмежується. Тут обмеження не лише по вертикалі, але й по горизонталі. Чоловіки однієї групи вступають у шлюбні (статеві) зв'язки з жінками другої групи. Так виникає екзогамія, тобто поза-родове подружжя.
Сім'я пуналуа не стояла на місці, вона розвивалась. У чому полягає цей розвиток? Шлюбне коло починає дедалі все більше звужуватися і це привело до того, що з нього п
очали вилучатися не лише рідні брати і сестри, але і двоюрідні, а потім і троюрідні. Ось чому в умовах родового устрою сім'я пуналуа змінюється парною сім'єю (3-я форма). Залишається одна, поки ще неміцно з'єднана шлюбна пара — та молекула, з розпадом якої припиняється шлюб взагалі. Парна сім'я витиснула групові подружжя, що поволі зникали через заборону одружуватися з кровними родичами. Коли з'явилася парна сім'я, виникає умикання і купівля жінок. Це зовнішня ознака радикального перевороту, що стався в глибинах групового шлюбу.
Сімейно-правові відносини: поняття, особливості, види, структура.
Норми сімейного права регулюють різні види сімейних відносин, унаслідок чого останні набувають якостей правовідносин, тобто відносин, які врегульовані нормами сімейного права. В сімейно-правовій літературі традиційним є широке розуміння поняття «сімейні правовідносини». Воно включає: а) правовідносини між членами сім'ї (внутрішні сімейні правовідносини); б) правовідносини, які визнаються сімейними, хоча вони виникають за межами сім'ї (зовнішні сімейні правовідносини).
Внутрішніми сімейними правовідносинами вважаються ті, що виникають між членами однієї сім'ї, наприклад, відносини між подружжям, батьками та дітьми, які проживають однією сім'єю, пов'язані спільним побутом та взаємними правами та обов'язками. Зовнішніми можна вважати правовідносини між особами, які складали сім'ю раніше, або взагалі не були членами однієї сім'ї, однак пов'язані такими правами та обов'язками, які за своєю, суттю є сімейними. Це аліментні правовідносини колишнього подружжя, правовідносини між дитиною та одним із батьків, з яким дитина разом ніколи не проживала, правовідносини між онуками та бабою, дідом, які не проживають разом, тощо. З цього видно, що сімейними в повному розумінні можна назвати лише першу групу правовідносин — правовідносини членів сім'ї. Відносини, які виникають за межами сім'ї, можна вважати сімейними певною мірою умовно.
Особливості:
1. Сімейно-правові взаємовідносини характерні своїми джерелами. Якщо цивільні правовідносини виникають, як правило, з договорів, то шлюбно-сімейні відносини виникають з рідства, шлюбу, усиновлення, і всі майнові відносини випливають з особистих. Ці правовідносини пов'язують не сторонніх, а близьких осіб - родичів, подружжя.
2. В першу чергу, сімейні правовідносини - це особисті немайнові, і лише в другу чергу, вони є майновими. Майнові правовідносини випливають з особистих: є рідство, є шлюб - є майнові відносини. А в цивільному праві 99% взаємовідносин - це майнові відносини.
3. Сімейні права та сімейні обов'язки не можна відчужувати, передавати, купувати, продавати чи дарувати. Причому не тільки особисті, але й майнові. Не можна, наприклад, передати право на одержання аліментів або ж на виховання дітей. А в цивільному праві майже всі майнові відносини легко передаються (наприклад, право на одержання спадщини).
4. Сімейні правовідносини регулюються окремим Кодексом про шлюб та сім'ю України, що був першим прийнятий в нашій країні.
5. Процес розгляду сімейних справ відрізняється від розгляду цивільних, як суттєво відрізняється й виконання рішень. (У справах про передачу дитини на виховання другому з подружжя не можна так легко виконати рішення, як рішення, скажімо, про відчуження певної речі).
6. Сімейно-шлюбні відносини в Україні в багатьох випадках регулюються нормами моралі, а не тільки правовими нормами. Це характерно тільки для сімейного права.