- •Тема 1.1 вступ. Державна мова – мова професійного спілкування
- •1.1.1. Предмет і завдання курсу «українська мова (за професійним спрямуванням)»
- •1.1.2. Поняття літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •1.1.4. Мовні норми
- •1.1.4. Мовні норми
- •Синоніми
- •Граматичні норми
- •Орфографічні норми
- •1.1.5. Мовне законодавство та мовна політика в україні
- •1.2.5. Мовний етикет
- •1.2.5.1. Поняття етикету
- •1.2.5.2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет
- •1.2.5.3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •Вузлики на пам'ять! Правила вітання
- •Звернення до незнайомої людини
- •Мудра порада
- •Привернення уваги до себе
- •Знайомлення
- •Знайомлення без посередника
- •Відмова
- •Мудра порада
- •Розрада
- •Співчуття
- •Схвалення
- •Зауваження, докір
- •Мудрі поради
- •Висловлення сумніву
- •Мудра порада
- •Висловлення власного погляду
- •Увага! Граматична компетенція
- •Комплімент
- •Вузлики на пам'ять! Правила вживання компліментів
- •Мудрі поради психологів
- •Прощання
- •Увага! Лексична компетенція
- •Прощання
- •Взірець художнього стилю:
- •Взірець власне наукового стилю:
- •Взірець офіційно-ділового стилю: Конституція України. Стаття № 24
- •Взірець публіцистичного стилю: Третє тисячоліття
- •Взірець конфесійного стилю: Молитва Господня
- •Взірець розмовного стилю:
- •Взірець епістолярного стилю:
- •Етикет телефонної розмови
- •Етичні питання використання мобільних телефонів
- •Поняття про документ
- •Логічні елементи тексту документа
- •Особливості м'якої, твердої вимови і вживання м'якого знака
- •Уживання апострофа
- •Чергування приголосних звуків
- •2. Збіг і чергування груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні:
- •Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о), -ш(ий) при словотворенні:
- •Зміни приголосних [к], [ц] перед суфіксом -н-:
- •Чергування голосних звуків
- •Подовження приголосних
- •Особливості вживання звертань і творення імен по батькові
- •Правопис складних іменників
- •1. Разом пишуться:
- •Прикладки
- •Правопис складних прикметників
- •2. Через дефіс пишуться:
- •Правопис прислівників
- •1. Разом пишуться:
- •2. Окремо пишуться:
- •3. Через дефіс пишуться:
- •Правопис префіксів
- •Іменник. Особливості правопису і вживання
- •Закінчення родового відмінка
- •Прикметник. Особливості правопису і вживання
- •Числівник. Особливості правопису і вживання
- •Дієслово. Особливості правопису і вживання дієслів та дієслівних форм
- •Документи та їx різновиди: вимоги до
- •Оформлення, загальна мовна характеристика текстів
- •Документи щодо особового складу
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Атестаційна характеристика
- •Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
Числівник. Особливості правопису і вживання
Числівник – це самостійна частина мови, яка означає кількість або порядок предметів при лічбі і відповідає на питання «скільки?» або «котрий?» (ось чому слова типу двійка, десяток, сотня – не числівники, а іменники). Ця частина мови узгоджується відмінковими закінченнями з іменником: у трьох кімнатах, з п'ятьмастами робітниками, у четвертому ряду, о п'ятій годині. Крім того, числівник один узгоджується з іменником у роді та числі: один стіл, однієї кімнати, в одних дверях.
За значенням числівники поділяються на кількісні, що відповідають на питання скільки? (один, два, десять, тринадцять, двадцять один, триста двадцять п'ять), і порядкові, які відповідають на питання котрий? (перший, другий, тринадцятий, двадцять перший, триста двадцять п 'ятшй).
У кількісних числівників немає роду й числа, а порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники. Виняток становлять числівники один, нуль, тисяча, мільйон, мільярд, які мають рід і число, і числівники два, дві, обидва, обидві, півтора, півтори, у яких рід розрізнюється тільки в називному відмінку.
За будовою числівники поділяються на прості (один, два, десять), складні (одинадцять, двадцять, чотирьохтисячний) і складені (двадцять один, тисяча вісімсот чотирнадцятий).
Кількісні числівники відмінюються за шістьма зразками.
Перший тип становить числівник один, який змінюється як займенник той (один, одного, одна, однієї; одні, одних).
Другий тип становлять числівники два, три, чотири та всі збірні. Усі числівники цього типу в родовому й місцевому відмінках мають закінчення -ох, у давальному -ом, в орудному -ома (-ма): двох, двом, двома (чотирма, багатьма).
Третій тип становлять числівники п'ять – десять, двадцять, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят. Усі числівники цього типу в родовому, давальному й місцевому відмінках мають закінчення -и, а в орудному -ма (п'ятдесят, п'ятдесяти, п'ятдесятьма).
Четвертий тип становлять числівники сорок, дев'яносто, сто, які в усіх відмінках набувають закінчення -а (сорока робітників, сорока робітниками тощо).
П'ятий тип становлять назви сотень. У них перша частина відмінюється як числівник, а друга – як іменник місто в множині (двомстам, двомастами, на двохстах).
Шостий тип становлять числівники нуль, тисяча, мільйони, мільярд, що відмінюються за відмінками й числами, як іменники.
При вживанні числівників у практиці професійного спілкування слід пам’ятати про такі особливості:
1. Після кількісних числівників два, обидва, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини, але наголос має як у родовому однини. При цьому прикметник при таких числівниках може стояти як у називному, так і в родовому відмінках множини. Порівняйте: рос. два почтовых голубя, три родные сестры, четыре родных брата, двадцать два кубических сантиметра – укр. два поштових (поштові) голуби, три рідні (рідних) сестри, чотири рідні (рідних) брати, двадцять два кубічних (кубічні) сантиметри.
2. У складних числівниках з назвами десятків відмінюється тільки остання частина (сімдесят, сімдесяти), у порядкових – тільки останнє слово (сімсот сімдесят сьома, сімсот сімдесят сьомої), у дробових перша частина відмінюється як кількісний числівник, а друга – як порядковий (двох десятих).
3. У складних числівниках наприкінці першої частини м'який знак не ставиться (шістдесят, п’ятсот, дев’ятсот тощо), а в числівниках від одинадцяти до дев'ятнадцяти наголос падає на склад -на-: одинадцять, чотирнадцять, чотирнадцятий.
4. Прості кількісні числівники (від одного до десяти) у записі відтворюються словами, а не цифрами, крім випадків, коли є одиниця виміру до десяти сторінок (але: 7 тонн вугілля).
5. Складні і складені числівники записуються цифрами, крім тих випадків, коли з них починається речення. При цьому в бухгалтерських документах цифри дублюються словами, записаними в дужках: 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п'ять) гривень.
6. Порядкові числівники записуються в ділових документах цифрами з додаванням закінчень (якщо цифри арабські): радіоприймач 1-го класу (але: радіоприймач 1 класу). Ось чому римських цифр у документах треба уникати.
7. Числівники, починаючи з тисячі, записуються цифрами з додаванням слів, що позначають нулі: 473 тис.
8. Дати або числа, які мають юридичну силу складають, як мінімум, дві цифри: 02.09.03 здано 07 т цукру).
9. Складні слова, перша частина яких числівник, записуються в ділових документах, як правило, комбіновано: 55-процентний.
10. Приблизна кількість відтворюється словами понад, до, зверх, більше, менше.