2. Виробниче середовище: сутність і основні чинники

Виробниче середовище — це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність. Воно характеризується, передусім, параметрами, які є специфічними для кожного виробництва і визначаються його призначенням.

Відповідно до рекомендацій МОП (Міжнародна організація праці, створена в 1919 р. на Паризькій мирній конференції) визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

- фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов’язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу);

- нервове напруження (складність розрахунків, особливості вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров’я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання);

- робоча поза (положення тіла людини і його органів відповідно до засобів виробництва);

- монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних варіацій, дій, циклів);

- температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні;

- забруднення повітря;

- виробничий шум;

- вібрація, обертання, поштовхи;

- освітленість у робочій зоні.

Всі ці чинники впливають на здоров’я і працездатність людини. Тому необхідна комплексна оцінка факторів виробничого середовища та характеру праці.

Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників: виробничі, фізіологічні і психологічні показники, які характеризують: результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці.

3. Предмет і завдання «Охорони праці». Взаємозв’язок її із суміжними дисциплінами.

Предметом охорони праці є умови праці, а об’єктом її дослідження виступає виробнича система, яка включає людину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійснюється виробничий процес.

Основною метою охорони праці є створення безпечних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої та ефективної працездатності.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці. Під гуманізацією праці розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку особистості.

Наука про охорону праці тісно пов’язана з іншими науками, вона широко використовує найновіші досягнення науки і техніки, базується на теоретичних розробках з фізики, хімії, математики, електроніки, медицини, економіки та інших наук.

Охорона праці – це комплексна наукова дисципліна, яка тісно пов'язана з гігієною та фізіологією праці, антропометрією, науковою організацією праці, інженерною психологією, ергономікою

Гігієна праці – це комплекс заходів та засобів щодо збереження здоров'я працівників, профілактики несприятливих впливів виробничого середовища та трудового процесу.

Фізіологія праці – вивчає функції організму людини в умовах її трудової діяльності з метою забезпечення високого рівня працездатності та здоров'я

Антропометрія – це сукупність методів та прийомів оцінки морфологічних особливостей тіла людини: вимірювання зросту, ваги, форм, та розмірів окремих елементів тіла людини, а також низки функціональних показників (сили м'язів, життєвої ємкості легень тощо)

Наукова організація праці – займається розробкою та впровадженням в практику раціональної побудови трудового процесу, науково обґрунтованих режимів праці та відпочинку при яких забезпечується висока продуктивність праці і водночас створюються умови для збереження здоров'я працівників та збільшення періоду їх трудової діяльності

Інженерна психологія – вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Ергономіка – наука, яка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я.

Технічна естетика вивчає закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання.