4. Основні відомості про дидактичні теорії

У дидактиці на основі тeopiї пізнання й сучасних досягнень психологічної

та педагогічної наук розроблена й активно використовується низка

концепцій навчання, опанування знань, навичок та вмінь. Деякі автори,

наприклад В. Оконь i І. П. Пiдласий, визначають цi концепції: як

дидактичні системи, під якими розуміється комплекс внутрішньо узгоджених

тверджень, що базуються на єднocmi цiлей, змiсту i дидактичних

принципiв, кompi стосуються способiв i організації роботи вчителя та

учнiв. «Дидактичні системи характеризуються внутрiшньою цiлicнiстю

структур, створених єднicтю цiлей, органiзацiйних принципiв, змicту,

форм i методiв навчання» .

Педагогічні поняття концепції навчання i дидактичні системи тотожнi за

змiстом, у зв'язку з цим правомiрним є використання як першого, так i

другого поняття. І. П. Пiдласий видiляє три дидактичнi системи, якi

принципово різняться мiж собою: «1) система Й.Ф. Гербарта; 2) дидактична

система Дж. Дьюї; 3) досконала система». Отже, можна видiлити три групи

концепцій навчання: традиційну, педоцентристську, сучасну.

Кожна група складається з певних напрямiв i педагогiчних теорiй. Цей

подiл здійснено на основі розуміння дидактичного процесу - об’єкта i

предмета дидактики.

6. Державні стандарти – один із шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в початковій загальноосвітній школі

Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти, а також впровадження особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі початкових класів.

Стандарт початкової загальної освіти передбачає формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної та інформаційно-комунікаційної.

Стандартом також передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, посилено природничу складову, зокрема введено нову освітню галузь "Природознавство", а також передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів.

Державний стандарт початкової загальної освіти зорієнтований на соціалізацію особистості молодшого школяра.

Зміст стандарту за максимально розвантажений, логічно вибудуваний, доступний для авторів навчальних програм (педагогічних працівників, учителів початкових класів, методистів, наукових працівників).

У змісті кожної освітньої галузі передбачено діяльнісну лінію. На варіативну складову відведено по 2 години у 1, 2, 3 та 4 класах.

Таким чином, початкова освіта, отримали можливість відповідати кращим європейським традиціям, бути конкурентоспроможними у повному сенсі цього слова та піднятися на якісно новий рівень підготовки школярів".

7. Зміст початкової освіти

Одна з характерних рис системи освіти полягає в узгодженні природовідповідних тенденцій розвитку малюка з нормативними вимогами освіти в період між дошкільним і шкільним дитинством.

Для зберігання наступності з дошкільним періодом, успішного забезпечення подальшого становлення особистості дитини, її інтелектуального, фізичного, соціального розвитку доцільно, щоби початкова школа мала свою базу, тобто:

• приміщення для занять з урахуванням індивідуального навчання школярів;

• кімнати для релаксації, ігрові;

• спортивний зал і майданчик із відповідним обладнанням відповідно до діапазону вікових особливостей молодших школярів;

• кабінет музики з необхідними музичними інструментами та сучасними технічними засобами;

• зал для занять хореографією;

• лінгафонний та комп'ютерний класи;

• майстерня для занять образотворчим мистецтвом;

• актовий зал;

• басейн;

• оранжерею.

Освіта має вдосконалюватися, діти будуть навчатися за новими, змістовно вдосконаленими підручниками, навчальні програми та плани забезпечуватимуть ефективний математичний розвиток дитини. Істотне місце в навчально-виховному процесі поряд із математикою, мовою, природознавством займуть такі дисципліни, як музика, хореографія, художня та фізична культура, право, технології. Їх набір відповідає структурі діяльності людини, містить знання про природу, суспільство і є змістовною основою для продовження освіти.

У сучасному житті знання стають усе більш доступними для тих, хто хоче оволодіти ними, тому переосмислюється самоцінність знань. Успішна адаптація в інформаційному суспільстві неможлива без опанування учнями комп'ютерної грамотності та впровадження комп'ютерних технологій.Комп'ютеризація - це надзвичайно важливе явище.

Паралельно з цим нагальною стала потреба вивчати й іноземну мову з початкової школи. Уже сьогодні в більшості шкіл іноземна мова вивчається з початкової школи. Але організація навчання не відповідає належному рівню. Причина полягає в недоліках, пов'язаних з кадровим забезпеченням. Хто ж забезпечує вивчення іноземної мови в початкових класах? Учителі старших класів, тому що на сьогодні дуже мало вчителів початкових класів мають такі знання та права. Треба змінити зміст підготовки вчителя початкової школи, давши йому можливість викладати всі ці дисципліни. Тому зміст початкової освіти включає до базової підготовки вчителя початкових класів обов'язковість володіння іноземними мовами, інформатикою з методиками їх викладання.

Головна мета школи - допомогти дитині знайти себе в житті, відчути свою необхідність. А ще навчити працювати, реалізувати всі ті позитивні якості, які вона принесла із собою у світ. І тут майбутня педагогіка повинна орієнтуватись насамперед на особистість. Але чи можна досягти вирішення цієї задачі, якщо у класах навчається до 30-ти, а інколи й більше учнів? Звичайно, ні.

Щоб дитина почувалась особистістю із самого початку навчання й відчувала певні зобов'язання, які є природними щодо тих людей, які її оточують, та враховуючи широкий діапазон вікових особливостей молодших школярів, вважаємо, що в системі навчання контингент класу не повинен перевищувати 15-20 учнів, і комплектуватись вони мусять за інтересами.

Діюча система навчання передбачає в основному теоретичну діяльність учня та вчителя. Навчання практичним діям, які базуються на отриманих знаннях, розвиток практичних навичок учнів посідають досить скромне місце. Практичний компонент займе чинне місце в новій системі. І не тільки через навчальну діяльність на уроках, й завдяки заходам у позаурочний час. А для цього в кожній школі мають функціонувати технічні, літературні, театральні, музичні, хореографічні, спортивні гуртки, при кожній школі повині бути географічні площадки, оранжереї, теплиці. А в сільській місцевості - пришкільно-дослідні ділянки.

Зміст та структура освіти мають глибинний характер і потребують розв'язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє досягти нових педагогічних цілей.

Акценти в підготовці вчителя мають бути також перенесені з вивчення стандартних, інваріантних станів на механізми володіння новим, прилучення до перспективних моделей педагогічного досвіду й набуття власного в широкій і різноманітній практиці.

8.Особливості вивчення навчальних предметів у початкових класах, що здійснюється за базовими програмами відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти(українська мова, розвиток мовлення).

Мета і завдання вивчення української мови полягає в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), засвоєнні доступного кола знань з мови, у мовленнєвому розвитку молодших школярів – умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу мовної освіти в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки предметом вивчення, а найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування інших шкільних предметів.

Головні завдання початкового етапу навчання мови:

вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови

гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності — слухання, говоріння, читання і письма

формування комунікативних умінь

ознайомлення з найважливішими функціональними складовими мовної системи

загальний розвиток особистості — інтелектуальний, моральний, вольовий, естетичний.

Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі державного стандарту виділяються такі основні змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна.

Зміст освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Мовленнєва лінія
Види мовленнєвої діяльності:
Аудіювання (слухання і розуміння тексту)	Уміти уважно слухати і розуміти текст, запам’ятовувати з одного прослуховування його фактичний зміст, послідовність подій, основну думку висловлювання
Говоріння: побудова монологічних висловлювань, створення діалогів, етикетні норми спілкування	Уміти переказувати прослухані чи прочитані твори, створювати монологічні висловлювання комунікативного спрямування,
Читання: формування, розвиток правильного, виразного, свідомого читання текстів, що належать до різних типів і стилів мовлення	Уміти читати вголос з дотриманням найважливіших орфоепічних норм української літературної мови інтонувати речення, різні за метою висловлювання
Письмо: формування графічних навичок письма, техніки письма, навичок правопису, культури оформлення письмової роботи побудова письмових переказів і творів	Володіти графічними вміннями: каліграфічно правильно списува­ти, писати з пам’яті та перевіряти написане писати під диктування текст, доступний за орфографіч­ною та правописною складністю письмово переказувати текст,
Мовна лінія
Текст, його будова тема і основна думка тексту, заголовок, абзац. Навчальні тексти художнього, наукового і ділового стилів (практичне ознайомлення). Основні типи текстів: розповідь, опис, міркування (практичне ознайомлення)	Уміти визначати тему і мету (основну думку) тексту, добирати до тексту заголовок, розрізняти типи текстів, ділити їх за змістом на частини, фіксувати в усних висловлюваннях і письмових текстах незнайомі слова, вислови і з'ясовувати їх значення
Речення, види простих речень за метою висловлювання. Головні (підмет і присудок) і другорядні члени речення. Однорідні члени речення. Уявлення про складне речення (найпростіші види)	Уміти знаходити межі речень у тексті, розрізняти види речень за метою висловлювання та інтонацією, правильно їх інтонувати, виділяти в простому реченні підмет і присудок
Слово, його лексичне значення. Багатозначні слова. Найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми. Уявлення про фразеологізми. Навчальні словники різних типів	Уміти пояснювати пряме значення вживаних у мовленні слів і переносне (у найпростіших випадках), розпізнавати в текстах синоніми, антоніми та найуживаніші омоніми,
Будова слова. Основа і закінчення, корінь, префікс, суфікс. Спільнокореневі слова. Словотвір	Уміти знаходити в словах значущі частини: основу і закінчення, корінь, префікс, суфікс (у нескладних випадках), розпізнавати і добирати спільнокореневі слова
Частини мови. Іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники. Найуживаніші прислівники, прийменники, сполучники.	Уміти розпізнавати іменники, прикметники, дієслова, прислівники, особові займенники і числівники, наводити приклади,
Звуки і букви. Голосні і приголосні звуки. Український алфавіт. Склад. Наголос, наголошені і ненаголошені голосні. Приголосні, тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Найуживаніші правила вимови голосних і приголосних звуків. Вимова і правопис дієслівних форм на -ться, -шся.	Уміти розрізняти звуки і букви, голосні і приголосні, тверді і м'які звуки. Знати український алфавіт. Розташовувати і знаходити слова у словнику за алфавітом. Додержуватися найважливіших правил вимови та позначення на письмі ненаголошених [е], [и], дзвінких приголосних, звуків [дж], [дз], [дз´], [ґ] буквосполучень -ться, -шся у дієслівних формах
Правопис. Найуживаніші орфографічні правила про: Вживання великої букви а) на початку речення б) у власних назвах (прості випадки) перенос частин слів з рядка в рядок правописні явища у коренях і префіксах і суфіксах роздільне написання прийменників з іменниками вимова і правопис слів, що не перевіряються правилами вживання апострофа написання не з дієсловами вживання розділових знаків у кінці речення використання коми при однорідних членах без сполучників та зі сполучниками а, але	Уміти каліграфічно і грамотно писати з текст під диктування з вивченими орфограмами і пунктограмами
Орфографічний словник (практичне ознайомлення)	Уміти самостійно користуватися орфографічним словником.
Соціокультурна лінія
Тематичні групи слів - назв предметів і реалій матеріальної та духовної культури українського народу	Розуміти значення слів, що стосуються предметів побуту, народних звичаїв та усталених історично уміти пояснити їх значення, в окремих випадках — походження (наприклад, макітра — мак терти) уміти використову-вати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні
Усталені вирази, українські народні прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, потішки, пісні, казки, легенди тощо як відображення народного досвіду, українського характеру	Знати українські приказки, прислів’я, фразеологічні звороти, загадки, казки, пісні уміти доречно використовувати їх у мовленні (усному й писемному) з метою його увиразнення