Чистий доход (виручку) від реалізації продукції визначають вирахуванням з доходу (виручки) від реалізації продукції відповідних податків, зборів, знижок тощо.
Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (послуг) і собівартістю реалізованої продукції.
Фінансовий результат від операційної діяльності, тобто прибуток (збиток), визначають відрахуванням із валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності обчислюють як різницю між прибутком до оподаткування й податком на прибуток
Чистий прибуток – це прибуток від звичайної діяльності, а також результат від надзвичайної діяльності (події).
Принципи розподілу прибутку підприємства
Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.
Економічно обґрунтована система розподілу прибутку в першу чергу повинна гарантувати виконання фінансових обов'язків перед державою та максимально забезпечувати виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємств.
Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку. Підприємство повинно прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом накопичення і споживання з тим, щоб врахувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати та заохочувати результати праці робітників підприємства.
В умовах невизначеності виникає необхідність резервування засобів у зв'язку з проведенням ризикових операцій і як наслідок цього, втрат доходів. Тому при використанні чистого прибутку доцільним є створення на підприємстві резервного фонду, розмір якого щорічно підлягає доповненню. Він має становити не менше 5%.
Методи розрахунку планового прибутку
Метод прямого рахунку
Використовується для визначення планового прибутку за окремими видами продукції
де
П – прибуток від реалізації планового обсягу продукції,
n – кількість видів продукції,
Пi – прибуток від реалізації i-го виробу (сортименту),
Кі – кількість i-го виробу (сортименту) за виробничою програмою відповідного періоду.
Пi =Ці-Сі ,
де
Ці – оптова ціна i-го виробу (сортименту),
Сі – собівартість i-го виробу (сортименту).
Планування прибутку на основі витрат на 1 грн. продукції
Розрахунок прибутку ведеться по підприємству в цілому виходячи з обсягів випуску і реалізації всієї продукції.
Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану зміну, що прогнозується в наступному періоді
Економічний (аналітичний) метод
Розрахунок прибутку цим методом здійснюють окремо за порівняною (що вироблялася в минулому році) і не порівняною (новою) продукцією
Етапи розрахунку планового прибутку за непорівняною продукцією
Визначають базовий рівень рентабельності щодо собівартості реалізованої продукції звітного року.
Розраховують прибуток від реалізації планового обсягу порівняної продукції (за її собівартістю) за планового рівня рентабельності.
Визначають збільшення прибутку в плановому році за рахунок зниження собівартості в результаті впровадження організаційно-технічних заходів.
Для порівняної продукції застосовують метод прямого рахунку.
Аналіз “витрати – обсяг – прибуток”
Суть методу полягає у знаходженні точки беззбитковості, яка означає мінімальний обсяг продажу продукції, починаючи з якого підприємство не має збитків
Інформаційна база планування – це сукупність систематизованих за певними ознаками даних, які використовуються для розробки планів на різних рівнях управління підприємством
До вихідної інформації відносять контрольні цифри, ліміти, економічні нормативи і норми, які визначаються державними органами влади чи вищими органами управління підприємством, державні замовлення та звітні дана про виконання планів за минулий період.
До проміжної інформації відносять показники та техніко-економічні нормативи проектів стратегічних та поточних планів, а також розрахункові показники, призначені для забезпеченості збалансованості планів і розрахунку потреби в ресурсах.
До результативної інформації відносять показники і техніко-економічні проекти стратегічного і поточного планів, встановлені вищими органами управління підприємством.
У складі інформаційної бази планування особливе місце займає нормативно-довідкова база, що являє собою сукупність даних нормативного та довідкового характеру, систематизованих за видами ресурсів та функціональним завданням, і, зокрема, база техніко-економічних норм і нормативів
Матеріально-технічне постачання (МТП) – це процес забезпечення підприємства всіма необхідними видами матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін та відповідних обсягах для його нормальної (стабільної) роботи
Основним завданням процесу МТП – є своєчасність, безперебійне та комплексне забезпечення ресурсами відповідно до встановлених планових завдань
Процес МТП включає:
визначення перспективної і поточної потреби в матеріалах, сировині і обладнанні;
розробка матеріальних балансів;
розміщення замовлень, здійснення оперативних заходів щодо їх реалізації;
встановлення рівня якості МР, відповідно до стандартів, та оптимального співвідношення між засобами виробництва;
вибір постачальників та підтримка з ними зв'язків.
Функції МТП
Внутрішня: взаємодія служби забезпечення з:
виробничими цехами,
підрозділами апарату управління
Зовнішня: Взаємовідносини підприємства з:
постачальниками,
постачальницько-збутовими організаціями,
органами державного управління
Форми і методи МТП:
закупівлі через товарно-сировинні біржі;
закупівлі через аукціони;
оптові закупівлі;
закупівлі малими партіями;
закупівлі відповідно до потреби;
на замовлення;
за рахунок власного виробництва;
за прямими договорами
Найпоширеніші методи МТП ресурсів:
закупівля МР однією партією за один раз;
регулярні закупівлі невеликими партіями;
щоденні (щомісячні) закупівлі
одержання ресурсів відповідно до потреби;
через фірмові магазини;
постачання ресурсів за графіком споживача
("канбан", "in time", "точно в термін")
План матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) – це один з основних розділів плану підприємства, головним завданням якого є визначення потреби підприємства у матеріально-технічних ресурсах і джерелах їх покриття на планових період
Розробляється план МТЗ у річному,
квартальному та місячному розрізах
Розробка річного плану МТЗ починається знизу, з підрозділів підприємства, і являє собою розрахунок потреби в матеріальних ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми, будівельних і ремонтних робіт
Вихідними даними для розробки плану МТЗ є виробнича програма
випуску продукції, план капітального будівництва, план технічного
розвитку, специфікації і нормативи витрат матеріалів
Визначення потреби у МТ ресурсах проводиться у натуральному і вартісному вираженнях з метою узгодження цього розділу плану з планами собівартості, прибутку, рентабельності, фінансовим планом
Розрахунки планової потреби у МТ ресурсах здійснюються ,
переважно, методом прямого рахунку, тобто множенням норми
Витрат ресурсу на відповідний обсяг виробництва чи роботи у
плановому періоді