- •1.2.Мета вивчення теми.
- •1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4.Зміст навчання
- •1.5.Орієнтовна основа дії.
- •1.6.Система навчальних завдань.
- •1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №42 для студентів медичного факультету
- •1.2. Мета вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.1.Графологічні структури змісту.
- •1.4.2.Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3.Джерела навчальної інформації.
- •1.5.Орієнтовна основа дії (оод).
- •1.6.Система навчаючих завдань.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №43 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •3.2. Тести на вихідний рівень знань-умінь.
- •4. Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту.
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Протеї.
- •Синьогнійна паличка
- •Перелік теоретичних питань.
- •4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії. Граф логічної структури лабораторного дослідження клебсієльозів .
- •Граф логічної структури лабораторного дослідження протейних та псевдомонадних захворювань .
- •Система цільових навчаючих завдань.
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №44 для студентів медичного факультету
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •1.Таксономія патогенних для людини вібріонів
- •2. Загальна характеристика вібріонів, що мають медичне значення
- •Класифікаційні біологічні ознаки вібріонів
- •Внутрішньовидова класифікація V.Cholerae
- •Патогенність і фактори вірулентності збудника холери
- •Коротка характеристика захворювання
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №45 для студентів медичного факультету
- •Актуальність теми.
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини єрсиній і францисел
- •Загальна характеристика єрсиній і францисел, що мають медичне значення
- •3. Культуральні властивості єрсиній і францисел
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика чуми
- •5. Коротка характеристика туляремії
- •6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №46 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини бруцел і бацил
- •Загальна характеристика бруцел і бацил, що мають медичне значення
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика бруцельозу
- •Коротка характеристика сибірки
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Тести для ідентифікації бруцел
- •Диференційні ознаки бацил
- •Методи для визначення антигенів сибіркових бацил у матеріалі, тваринницькій сировині, тощо.
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №47 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія збудників правця і ботулізму
- •Морфо-біологічна характеристика збудників правця і ботулізму
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) Методи для визначення нейротоксину клостридій правця в дослідному матеріалі
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №48 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •Роль неспороутворюючих анаеробів у розвитку інфекцій
- •3. Умови розвитку захворювань
- •Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами
- •Збудники газової анаеробної інфекціі
- •Коротка характеристика особливостей патогенезу, клінічного перебігу і лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка з підготовки і роботи на лабораторному занятті №49 для студентів медичного факультету
- •1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічна структура змісту.
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації:
- •Орієнтовна основа дії
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Методична розробка по підготовці і проведенню лабораторного заняття №50 для студентів медичного факультету
- •1.3.Тести на початковий рівень знань – умінь.
- •1.4.Зміст навчання.
- •1.5.Орієнтовна основа дії
Зміст навчання.
Граф логічної структури змісту:
Класифікація патогенних для людини анаеробів – збудників газової ранової інфекції і гнійно-запальних ускладнень
№№
Назва роду
Патогенні види
Неспороутворюючі анаероби
1
Bacteroides
B. fragilis, B.melaninogenicus
2
Fusobacterium
F.nucleatum, F.necroforum
3
Propionobacterium
P. acnes, P.avidus
4
Peptococcus
P. niger
5
Peptostreptococcus
P. anaerobius
6
Veilonella
V.atipica, V.dispar
Спороутворюючі анаероби
7
Clostridium
C. perfringens
C. novi
C. septicum
C. hystolyticum
C. difficile
C. sporogenes
Роль неспороутворюючих анаеробів у розвитку інфекцій
Викликають ендогенні гнійно-запальні інфекції в асоціаціях з факультативними анаеробами або аеробами:
А) м’яких тканин (флегмони, абсцеси, нагноєння трофічних виразок, ранові інфекції)
Б) дихальної системи (абсцеси легенів, емпієма плеври та ін.)
В) опорно-рухової системи ( остеомієліти)
Г) сечо-статевої системи
Д) стоматологічні захворювання (глибокий карієс, періодонтити, періостити, пародонтити, хелітозіс та ін.).
3. Умови розвитку захворювань
порушення тканинних бар’єрів шкіри і слизової оболонки
зменшення рівня кисню і окисно-відновного потенціалу у тканинах внаслідок травм, спазмів або порушення проникливості судин
хірургічні втручання (операції на кишечнику, у щелепно-лицевій ділянці)
цукровий діабет, онкозахворювання, лейкози, артеріосклероз, ендартеріїт, алкоголізм
тривале застосування препаратів з імуносупресивною дією (кортикостероїди, імунодепресанти, антибіотики
рентгенівське та гама-опромінення
Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами
Матеріал для дослідження : рановий вміст, ексудат та ін.( витримують в спеціальних контейнерах, наповнених інертним газом)
Методи діагностики:
Бактеріоскопічний – попередня діагностика
Бактеріологічний – оснований на виділенні чистої культури збудника та її ідентифікації за ферментативними властивостями
Біологічний – проводять зараження білих мишей та кролів за умов забруднення досліджуваного матеріалу сторонніми мікроорганізмами