- •1.2.Мета вивчення теми.
- •1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4.Зміст навчання
- •1.5.Орієнтовна основа дії.
- •1.6.Система навчальних завдань.
- •1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №42 для студентів медичного факультету
- •1.2. Мета вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.1.Графологічні структури змісту.
- •1.4.2.Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3.Джерела навчальної інформації.
- •1.5.Орієнтовна основа дії (оод).
- •1.6.Система навчаючих завдань.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №43 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •3.2. Тести на вихідний рівень знань-умінь.
- •4. Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту.
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Протеї.
- •Синьогнійна паличка
- •Перелік теоретичних питань.
- •4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії. Граф логічної структури лабораторного дослідження клебсієльозів .
- •Граф логічної структури лабораторного дослідження протейних та псевдомонадних захворювань .
- •Система цільових навчаючих завдань.
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №44 для студентів медичного факультету
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •1.Таксономія патогенних для людини вібріонів
- •2. Загальна характеристика вібріонів, що мають медичне значення
- •Класифікаційні біологічні ознаки вібріонів
- •Внутрішньовидова класифікація V.Cholerae
- •Патогенність і фактори вірулентності збудника холери
- •Коротка характеристика захворювання
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №45 для студентів медичного факультету
- •Актуальність теми.
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини єрсиній і францисел
- •Загальна характеристика єрсиній і францисел, що мають медичне значення
- •3. Культуральні властивості єрсиній і францисел
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика чуми
- •5. Коротка характеристика туляремії
- •6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №46 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини бруцел і бацил
- •Загальна характеристика бруцел і бацил, що мають медичне значення
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика бруцельозу
- •Коротка характеристика сибірки
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Тести для ідентифікації бруцел
- •Диференційні ознаки бацил
- •Методи для визначення антигенів сибіркових бацил у матеріалі, тваринницькій сировині, тощо.
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №47 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія збудників правця і ботулізму
- •Морфо-біологічна характеристика збудників правця і ботулізму
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) Методи для визначення нейротоксину клостридій правця в дослідному матеріалі
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №48 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •Роль неспороутворюючих анаеробів у розвитку інфекцій
- •3. Умови розвитку захворювань
- •Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами
- •Збудники газової анаеробної інфекціі
- •Коротка характеристика особливостей патогенезу, клінічного перебігу і лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка з підготовки і роботи на лабораторному занятті №49 для студентів медичного факультету
- •1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічна структура змісту.
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації:
- •Орієнтовна основа дії
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Методична розробка по підготовці і проведенню лабораторного заняття №50 для студентів медичного факультету
- •1.3.Тести на початковий рівень знань – умінь.
- •1.4.Зміст навчання.
- •1.5.Орієнтовна основа дії
1.4.3. Джерела навчальної інформації.
Література (основна):
К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор.221-226, 237-240.
К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 279-284, 297-301.
В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр.293, 296-297, 311-313.
А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.355-361, 364-367.
И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.247-250, 254-258.
Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.294-297, 301-304.
С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.223-232.
Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр.198-204.
Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр.426-428.
Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр.118-125.
М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр. 211-220.
Література (додаткова):
Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.
Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр.35-38, 44-50.
А.Н.Маянский. Микробиология для врачей, Н.Новгород: НГМА, 1999. Стр.176-180.
Лекційний матеріал.
Орієнтовна основа дії (одд)
Схема мікробіологічної діагностики туляремії
Методи діагностики для проведення в лабораторіях особливо-небезпечних інфекцій |
Методи лабораторної діагностики, які можна виконувати в звичайних лабораторіях |
|
|
Матеріал для дослідження: пунктат з бубонів, гній з виразок, кон’юнктиви, кров, харкотиння, секційний матеріал.
Бактеріологічне дослідження :
- зараження білих мишей або морських свинок матеріалом від хворого
- через 5-14 діб розтин загиблих тварин;
- мікроскопічне дослідження мазків-відбитків внутрішніх органів, черевного ексудату, пунктату лімфатичних вузлів (забарвлення за Грамом, Романовським-Гімзою).
- висів вище наведеного матеріалу на яєчно-жовткове середовище МакКоя-Чепіна або на глюкозно-цистиновий кров’яний агар Френсіса;
- ідентифікація виділеної культури за морфологією, культуральними, біохімічними ознаками і антигенною структурою (РА з видовою О-сироваткою).
Матеріал для дослідження: сироватка крові
Серологічний метод
- прискорений орієнтовний метод – кров’яно-крапельна реакція аглютинації
- РА (з 10-12 дня); діагностичний титр 1:100
-РНГА (рання серологічна діагностика, ретроспективна, визначення поствакцинального імунітету); діагностичний титр 1:1280
-непряма РІФ (ретроспективна діагностика, стан після вакцинації, діагностика захворювання); діагностичний титр 1:400
Алергічна проба з тулярином (рання діагностика) позитивна з 3-5 дня захворювання
Схема мікробіологічної діагностики чуми (проводять в спеціалізованих лабораторіях)
Матеріал для дослідження: виділення з виразки, пунктат з бубону, кров, фекалії, мокротиння (залежить від форми інфекції); секційний матеріал
Бактеріоскопічний метод: (попередня діагностика)
- мазок, забарвлення за Грамом
-мазок, забарвлення за Леффлером
- пряма РІФ
Бактеріологічний метод:
-висів матеріалу у флакони з 50-100 мл МПБ, на МПА, на середовище Туманського, цитратний дезоксіхолевий агар
-дослідження колоній через 10-12 год., через 18-20год. врахування типового росту у МПБ (мазок, забарвлення за Грамом, Леффлером)
-пересівання ізольованих колоній на скошений агар
-через 24 год. ідентифікація чистої культури:
-РА з діагностичною О-сироваткою
- РП з діагностичною К-сироваткою
- проба на фаголізабельність чумним бактеріофагом (метод стікаючої краплі)
- визначення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса (диференційні ознаки єрсиній див.нижче)
Біологічний метод
- зараження морських свинок або білих мишей (підшкірно, внутрішньоочеревинно, нашкірно)
- дослідження загиблих через 2-3 дня (заражені в черевну порожнину) або 5-7 днів тварин:
-мазки з внутрішніх органів;
- висів крові на поживні середовища, виділення чистої культури, ідентифікація
Серологічний метод (ретроспективна діагностика)
Матеріал для дослідження: сироватка крові
-РНГА; діагностичний титр 1:40
Алергічна проба з пестином (визначення поствакцинального імунітету, ретроспективна діагностика)
Прискорені методи діагностики ( базуються на визначенні антигенів збудника в матеріалі)
-РІФ;
-РНГА з анти тільним еритроцитарним діагностикумом;
- реакція кільцепреципітації по типу Асколі;
- визначення фаголізису культури протичумним бактеріофагом.
Схема мікробіологічної діагностики псевдотуберкульозу
Матеріал для дослідження: пунктат лімфатичних вузлів, змиви з носоглотки, кал, сеча, жовч, блювотні маси
Бактеріологічний метод:
- посів матеріалу на середовища Ендо, Сєрова
-через 48-72 год. підозрілі колонії мікроскопують, пересівають для накопичення чистої культури;
- ідентифікація:
Тест на рухливість при 250С;
Визачення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса;
Визначення антигенної структури в РА з груповими О-сироватками
Серологічний метод (з другого тижня захворювання)
Матеріал для дослідження: сироватка крові
-РНГА; діагностичний титр 1:400;
- РА; діагностичний титр 1:200
-ІФА
Біологічна проба на морських свинках (гинуть через 7-12 діб)
Алергічна шкірна проба
Схема мікробіологічної діагностики кишкового єрсиніозу
Матеріал для дослідження: кров, випорожнення, дуоденальний вміст, сеча, жовч, блювотні маси
Бактеріологічний метод:
- посів матеріалу на середовища Ендо, Плоскірєва, селенітовий бульйон, CIN-агар
- культивування при 250С; через 48-72 год. підозрілі колонії мікроскопують, пересівають для накопичення чистої культури;
- ідентифікація:
Тест на рухливість при 250С;
Визачення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса;
Визначення антигенної структури в РА з груповими О-сироватками
Серологічний метод (з другого тижня захворювання): дослідження парних сироваток
Матеріал для дослідження: сироватка крові
-РНГА;
- РА;
-ІФА
Діагностичний критерій – наростання титру в 4 і більше разів за 7-10 діб
Біологічна проба на морських свинках (гинуть через 7-12 діб)
Алергічна шкірна проба
Диференційні ознаки патогенних єрсиній
Тест |
Y.pestis |
Y. pseudotuberculosis |
Y.enterocolitica. |
Рухливість при 250С |
- |
+ |
+ |
Ферментація адоніту |
- |
+ |
- |
Ферментація рамнози |
- |
+ |
- |
Ферментація сахарози |
- |
- |
+ |
Лізис чумним фагом |
+ |
- |
- |
Утворення сірководню |
+ |
+ |
+ |
Плазмокоагулаза |
+ |
- |
- |
Каталаза |
+ |
+ |
+ |
Уреаза |
- |
+ |
+ |
Ріст на цитратному дезоксіхолевому агарі |
Червоні колонії |
Жовті колонії |
Жовті колонії |