2. Перелік теоретичних питань.

   1. Загальна характеристика вібріонів, які мають значення в патології людини

   2. Морфологія та біологічні властивості збудника холери.

   3. Диференціація біоварів холерного вібріону

   4. Мікробіологічна діагностика холери. Етапи бактеріологічного дослідження.

   5. Методи прискореної діагностики холери.

   6. Профілактика холери.

   7. Етіологія і особливості мікробіологічної діагностики холероподібних гастроентеритів.

3. Джерела навчальної інформації.

Література (основна):

1. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор.

2. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 284-291.

3. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 298-302.

4. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр. 394-401.

5. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.242-247.

6. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.280-286.

7. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.214-221.

8. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 188-193.

9. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 409-412.

10. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 200-208.

Література (додаткова):

1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

2. Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 38-44.

3. Лекційний матеріал.

5. Орієнтовна основа дії (одд)

Схема мікробіологічної діагностики холери і холероподібних ентеритів

Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, секційний матеріал (сегменти тонкого кішківника), вода, харчові продукти

Прискорена діагностика:

• РІФ;

• Реакція іммобілізації вібріонів О-1 сироваткою

Бактеріологічний метод:

Перший етап:

• мікроскопія нативних мазків для виявлення рухливості;

• мікроскопія забарвлених за Грамом мазків випорожнень;

• висів дослідного матеріалу у лужну ПВ, лужний агар, середовище ТЦБС;

Другий етап (через 4-6 годин):

• мікроскопічне дослідження плівки з лужної ПВ (нативна мікроскопія);

• мазок, забарвлення за Грамом;

• постановка орієнтовної РА з О-1 сироваткою;

• при необхідності (відсутність видимих ознак росту) пересів у другу ПВ і на щільні середовища;

Третій етап (через 14-16 годин):

• вивчення колоній, що утворились на щільних середовищах: мазок за Грамом, орієнтовна РА з О-1 сироваткою;

• пересівання підозрілих колоній на лужну ПВ.

Четвертий етап (через 20-24 години):

• ідентифікація чистих культур:

  • визначення цукролітичних властивостей (тріада Хейберга);

  • визначення серотипу у орієнтовній і розгорнутій РА;

  • постановка біологічних тестів для визначення біовару;

П’ятий етап (через 24-36 годин):

• врахування результатів;

• видача остаточного мікробіологічного діагнозу.

Серологічний метод (допоміжний, ретроспективна діагностика, виявлення носіїв, оцінка напруженості імунітету):

• визначення вібріоцидів в сироватці хворих в реакції лізису (з 3-го дня); діагностичний титр 1:1000

• визначення аглютинінів в розгорнутій РА; діагностичний титр 1:80;

• визначення антитоксинів за допомогою РНГА; діагностичний титр 1:160.