- •1.2.Мета вивчення теми.
- •1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4.Зміст навчання
- •1.5.Орієнтовна основа дії.
- •1.6.Система навчальних завдань.
- •1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №42 для студентів медичного факультету
- •1.2. Мета вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.1.Графологічні структури змісту.
- •1.4.2.Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3.Джерела навчальної інформації.
- •1.5.Орієнтовна основа дії (оод).
- •1.6.Система навчаючих завдань.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №43 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •3.2. Тести на вихідний рівень знань-умінь.
- •4. Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту.
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Протеї.
- •Синьогнійна паличка
- •Перелік теоретичних питань.
- •4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії. Граф логічної структури лабораторного дослідження клебсієльозів .
- •Граф логічної структури лабораторного дослідження протейних та псевдомонадних захворювань .
- •Система цільових навчаючих завдань.
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №44 для студентів медичного факультету
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •1.Таксономія патогенних для людини вібріонів
- •2. Загальна характеристика вібріонів, що мають медичне значення
- •Класифікаційні біологічні ознаки вібріонів
- •Внутрішньовидова класифікація V.Cholerae
- •Патогенність і фактори вірулентності збудника холери
- •Коротка характеристика захворювання
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №45 для студентів медичного факультету
- •Актуальність теми.
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини єрсиній і францисел
- •Загальна характеристика єрсиній і францисел, що мають медичне значення
- •3. Культуральні властивості єрсиній і францисел
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика чуми
- •5. Коротка характеристика туляремії
- •6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №46 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини бруцел і бацил
- •Загальна характеристика бруцел і бацил, що мають медичне значення
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика бруцельозу
- •Коротка характеристика сибірки
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Тести для ідентифікації бруцел
- •Диференційні ознаки бацил
- •Методи для визначення антигенів сибіркових бацил у матеріалі, тваринницькій сировині, тощо.
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №47 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія збудників правця і ботулізму
- •Морфо-біологічна характеристика збудників правця і ботулізму
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) Методи для визначення нейротоксину клостридій правця в дослідному матеріалі
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №48 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •Роль неспороутворюючих анаеробів у розвитку інфекцій
- •3. Умови розвитку захворювань
- •Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами
- •Збудники газової анаеробної інфекціі
- •Коротка характеристика особливостей патогенезу, клінічного перебігу і лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка з підготовки і роботи на лабораторному занятті №49 для студентів медичного факультету
- •1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічна структура змісту.
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації:
- •Орієнтовна основа дії
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Методична розробка по підготовці і проведенню лабораторного заняття №50 для студентів медичного факультету
- •1.3.Тести на початковий рівень знань – умінь.
- •1.4.Зміст навчання.
- •1.5.Орієнтовна основа дії
Джерела навчальної інформації.
Література (основна):
К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор.234-237, 256-262.
К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 291-297, 308-316.
В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 307-311, 318-322.
А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр. 361-364, 367-370.
И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.250-254, 258-263.
Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.297-301,304-307.
С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.232-237,239-243.
Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 204-211.
Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 423-426, 446-448.
Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 125-132, 143-147.
М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр.220-225, 310-312.
Література (додаткова):
Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.
Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 21-25, 31-35.
Лекційний матеріал.
Орієнтовна основа дії (одд)
Схема мікробіологічної діагностики бруцельозу
Матеріал для дослідження: кров, сеча, кістковий мозок, синовіальна рідина,
Методи діагностики:
Рання при гострій формі інфекції – виділення гемокультури, мієлокультури, урінокультури (проводять тільки в лабораторіях діагностики особливо-небезпечних інфекцій)
Бактеріологічний метод
посів крові у печінковий МПБ або за методом Кастанеда із рідким середовищем і скошеним агаровим середовищем у 2 флакони (в одному з флаконів створюють підвищену концентрацію вуглекислого газу для росту B.abortus);
пересів підозрілих колоній на скошений печінковий агар;
диференціація виділених бруцел (проба на сірководень, бактеріостатичну дію анілінових барвників, лізис фагом RTD);
орієнтовна РА на склі з А і М-сироватками
Тести для ідентифікації бруцел
Види |
Лізис фагом RTD |
Потреба в СО2 |
H2S |
Уреаза |
Ріст в присутності |
||
тіоніну |
сафраніну |
фуксину |
|||||
B.melitensis |
- |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
B.abortus |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
B.suis |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
Біологічна проба (рідко використовується в зв’язку з тривалістю дослідження)– зараження білих мишей або морських свинок (в черевну порожнину або підшкірно в пахвинній ділянці). Розтин через 20-30 діб
Пізня (з другого тижня захворювання при гострій формі), при хронічних формах інфекції (основний метод), ретроспективна діагностика
Серологічний метод (при хронічних формах інфекції – основний)
Матеріал для дослідження: сироватка крові
- орієнтовна РА Хеддельсона на склі (пластинкова РА для масових обстежень)
- розгорнута РА Райта (діагностичний титр 1:100 і вище)
- непряма реакція імунофлюоресценції
- реакція Кумбса (визначення неповних антитіл)
- опсоно-фагоцитарна реакція
- ІФА, РНГА, РЗК
Алергічна проба (проба Бюрне) внутрішньо шкірне введення бруцеліну. Позитивна з 15-20 дня захворювання.
Схема мікробіологічної діагностики сибірки
Матеріал для дослідження залежить від форми інфекції: вміст карбункулу, везикул (шкірна форма); харкотиння (легенева форма); випорожнення (кишкова форма); кров (септична форма).
Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика)
мазки за Грамом,
мазки за Романовським-Гімзе.
РІФ.
Бактеріологічний метод (остаточна діагностика)
посів матеріалу на МПА, кров’яний агар, у МПБ;
через 18-20 год. підозрілі колонії пересівають на скошений агар;
ідентифікацію чистої культури проводять на підставі результатів :
біологічної проби (зараження білих мишей, визначення в мазках-відбитках капсульованих бацил)
тесту «перлинного намиста» (висів у середовище зпеніциліном, де збудник сибірки утворює L-форми);
фаголізабельністі сибірковим бактеріофагом;
здатності утворювати капсулу на середовищах з додаванням нативного білка (сироватковий агар)
відсутності гемолітичної активності;
відсутності рухливості