- •1. Позитивні та негативні сторони непу.
- •2. Що таке меркантилізм? Які історичні передумови його виникнення?
- •3. Що таке фізіократія? Які особливості притаманні вченню фізіократів?
- •4. Поясніть, чому політику ф. Рузвельта називають «новим курсом»?
- •5. Які наслідки для економіки України мала реформа 1861р.
- •6. Які найбільш відомі ремесла розвивались в Західній Європі?
- •7. Відомі три форми феодальної ренти. Назвіть їх і розкрийте їх суть.
- •8. Назвіть основні етапи становлення та розвитку феодалізму в Західній Європі.
- •9. В чому відмінність підходу до аналізу «монополії і конкуренції» Дж. Робінсона від е. Чемберліна?
- •10. Чим викликана економічна політика «зворотнього курсу» д. Доджа та к.Шоупа в Японії та які її наслідки?
- •11. Поясніть у чому полягає зміст «огороджування» в сільському господарстві Англії.
- •12. Які економічні причини зумовили масову еміграцію селян Західної України в кінці 19 на початку 20ст.?
- •13. Назвіть економічні причини занепаду античного рабовласницького суспільства .
- •14. Чим відрізняється античне рабство від східного і які риси є спільними
- •15. Визначить основні риси ранніх меркантилістів
- •16. Позитивні та негативні наслідки великих географічних відкриттів для економіки феодалізму.
- •17. Розкрийте значення великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи.
- •18. Визначте основні риси ранніх меркантилістів.
- •19. В чому ви бачите демократичні принципи організації господарства Запорізької Січі?
- •20(24). Поясніть чим відрізняється розсіяна мануфактура від централізованої.
- •21. Поясніть зміст політики протекціонізму та фритредерства.
- •22. Чим відрізняється «американський» шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві від «прусського»?
- •23. Які питання розв’язував указ австрійського уряду від 7 вересня 1848р.?
- •25. Чому теорію раннього меркантилізму можна розцінювати як теорію грошового балансу, а ідеї пізніх меркантилістів як теорію товарного балансу.
- •27. У чому полягають характерні риси пізніх меркантилістів.
- •28. Чим відрізняється проста капіталістична кооперація праці від мануфактури.
- •29. Чим принципово відрізняються політика воєнного комунізму від неПу.
- •30. Чому політику ф. Рузвельта називають «Новим курсом»
5. Які наслідки для економіки України мала реформа 1861р.
Роль реформ 1848 р. та 1861 р. у становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
Реформи 1848 р. в Австро-Угорщині та 1861 р. у Росії малі багато спільного. Як прогресивний крок у суспільному розвиткові, вони в цілому створили умови здійснення промислового перевороту та підвищення ефективності аграрної галузі, істотної розбудови залізничної мережі та розширення ринків збуту для капіталістичного виробництва. Разом з тим методи запровадження зазначених реформ ) економічне життя обох країн обумовлювали довготривале існування пережитків патріархального ладу. Останні суттєво гальмували господарську ініціативу селянства та утруднювали процес капіталістичної перебудови сільськогосподарського виробництва.
Щодо західних територій України, що входили до складу Австро-Угорщини, то законами Угорського сейму та Віденського парламенту (1848 р.) було скасовано панщину та кріпосні повинності селянства Закарпаття, Буковини та Галичини. Селяни сталії вільними громадянами, власниками земельних наділів, було розширено їхні політичні права та врегульовано взаємини з поміщиками.
Вирішення земельного питання в ході реформи було здійснено па користь останніх, зберігши їхню власність у попередніх розмірах і навіть збільшивши її. Але, незважаючи на це, пореформений розвиток сільського господарства західних земель України супроводжувався поступовою товаризацією його основних галузей та орієнтацією на ринкові методи господарювання. Прогресивні зрушення виявилися, зокрема, у підвищенні врожайності аграрних культур, розвиткові тваринництва, зростанні товарності сільськогосподарського виробництва (особливо технічних культур), яке ставало базою для переробної промисловості. Високі темпи розвитку були притаманні також ряду промислових галузей, зокрема деревообробній, видобувній (буре вугілля, сіль), нафтовій промисловості тощо.
Стосовно Селянської реформи 1861 р. в Росії слід зазначити, що вона також помітно прискорила процес трансформації суспільства в бік його капіталістичної диференціації. Реформа стала переломним моментом в історії розвитку країни. Протягом кількох пореформених десятиріч у Росії, а в її складі— і в Україні, виникли та утвердилися нові, ринкові відносини.
Особливістю Маніфесту 1861 р. було те, що він став першим кроком до поетапних, хоча часто непослідовних, змін у суспільстві, які відбувалися протягом другої половини XIX — початку XX ст. Економічні зрушення (скасування панщини та позаекономічних форм примусу, перетворення землі на об'єкт купівлі продажу, наділення селян землею) доповнювалися змінами в політичному (особиста незалежність селян від поміщиків) й адміністративному (селянське самоврядування, просвітницька діяльність земств) механізмах, соціальному житті суспільства.
Адміністративні перетворення після селянської реформи 1861 р. стали важливими віхами на шляху капіталістичної модернізації суспільства. Протягом 60-х рр. XIX ст. були проведені також земська і судова реформи, запроваджено селянське самоврядування. Завдяки військовій реформі (1874 р.) відбулися перетворення у військовій справі: були відмінені рекрутські набори скорочено строк служби, розроблена система заходів щодо технічного переозброєння армії.
Підготовлені та проведені, в основному представниками консервативних кіл дворянства, реформи мали серйозні вади: численні пережитки феодально-кріпосницької системи, майже недоторкане поміщицьке землеволодіння, обтяжливий фінансовий тягар для селян у вигляді викупних платежів тощо. А умови, за яких відбулося скасування кріпосного права, визначили особливості аграрної еволюції країни: повільний та болючий перехід від замкненого феодального господарства до капіталістичних методів ведення останнього
Таким чином, з огляду на основні риси модернізації господарства України після_ 1861 р., можна говорити про наздоганяючу модель економіки. її характерними ознаками є: по-перше, утілення в життя прогресивних явищ та процесів не завдяки еволюції «знизу», а силовій модернізації - «революції згори»; по-друге, вибіркове, а не системне, запозичення та використання світових досягнень у галузі техніки, технології та організації виробництва; по-третє, пріоритетність окремих галузей, яка в перспективі веде до деформації структури економіки; по-четверте, збереження протягом тривалого часу багатоукладності, паралельного існування нового та попередніх устроїв, а також порушення однорідності економічного простору, ускладнення соціальних та політичних проблем, зростання соціальної напруженості в суспільстві.
Розстановка класових сил та формування напрямків суспільно-економічної думки в період підготовки та здійснення реформи в Україні не відрізнялись, по суті, від аналогічних процесів у Росії. Загострення кризи кріпосницької системи, зростання селянських заворушень стали поштовхом для розвитку антикріпосницького руху.
Навколо питання про скасування кріпацтва загострюється ідейна боротьба представників різних напрямів суспільно-економічної думки. Уже в 40-х р. формуються ліберально-дворянський та революційно-демократичний напрями, які відображали інтереси протилежних класів — поміщиків та селян. Особливості кріпацтва в Російські імперії , основні положення селянської реформи 1861 року.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Положення щодо селян, які вийшли з кріпосної залежності». селяни отримали особисту свободу, певні громадянські права, але за поміщиками зберігалося право власності на землю, у тому числі й на ту, яка перебувала в користуванні селян. Селяни зберігали право на користування земельними наділами із збереженням повинностей до повного викупу землі у поміщиків. Певні категорії селян, серед яких були дворові та місячники, польових наділів не отримали зовсім. Наділення селян землею відбувалося відповідно до певних правил, які різнилися для окремих регіонів і передбачали значне скорочення селянських наділів залежно від якості землі. Тимчасовозобов'язаний стан зберігався до повної сплати селянами 20% викупної суми І означав, що селяни повинні були нести всі повинності, у тому числі й панщину, яка обмежувалася 40-ка чоловічими та 30-ма жіночими днями на рік. Цей період тривав упродовж 20 років, і лише у 1881 р. було прийнято рішення про завершення викупу в обов'язковому порядку й припинення тимчасово зобов’язаного стану. Реформа 1861 р. означала, ода епоха феодалізму в Російській імперії, а отже й в Україні, закінчувалася, хоча його пережитки ще тривалий час залишалися реальністю господарського життя країни. Це проявлялося насамперед у збереженні величезних поміщицьких володінь та обезземеленні більшості селянства, частина якого зовсім не отримала землі. Фактично це була експропріація землі в селян у процесі їх звільнення. Тривалий час селяни залишалися затиснутими відробітками та повинностями. викупними платежами, залишаючись при цьому неповноправним станом, разом з тим скасування кріпацтва стало прогресивним кроком, сприяючи розвиткові нових економічних відносин не лише на селі, а й в усьому народному господарстві.