- •1. Позитивні та негативні сторони непу.
- •2. Що таке меркантилізм? Які історичні передумови його виникнення?
- •3. Що таке фізіократія? Які особливості притаманні вченню фізіократів?
- •4. Поясніть, чому політику ф. Рузвельта називають «новим курсом»?
- •5. Які наслідки для економіки України мала реформа 1861р.
- •6. Які найбільш відомі ремесла розвивались в Західній Європі?
- •7. Відомі три форми феодальної ренти. Назвіть їх і розкрийте їх суть.
- •8. Назвіть основні етапи становлення та розвитку феодалізму в Західній Європі.
- •9. В чому відмінність підходу до аналізу «монополії і конкуренції» Дж. Робінсона від е. Чемберліна?
- •10. Чим викликана економічна політика «зворотнього курсу» д. Доджа та к.Шоупа в Японії та які її наслідки?
- •11. Поясніть у чому полягає зміст «огороджування» в сільському господарстві Англії.
- •12. Які економічні причини зумовили масову еміграцію селян Західної України в кінці 19 на початку 20ст.?
- •13. Назвіть економічні причини занепаду античного рабовласницького суспільства .
- •14. Чим відрізняється античне рабство від східного і які риси є спільними
- •15. Визначить основні риси ранніх меркантилістів
- •16. Позитивні та негативні наслідки великих географічних відкриттів для економіки феодалізму.
- •17. Розкрийте значення великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи.
- •18. Визначте основні риси ранніх меркантилістів.
- •19. В чому ви бачите демократичні принципи організації господарства Запорізької Січі?
- •20(24). Поясніть чим відрізняється розсіяна мануфактура від централізованої.
- •21. Поясніть зміст політики протекціонізму та фритредерства.
- •22. Чим відрізняється «американський» шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві від «прусського»?
- •23. Які питання розв’язував указ австрійського уряду від 7 вересня 1848р.?
- •25. Чому теорію раннього меркантилізму можна розцінювати як теорію грошового балансу, а ідеї пізніх меркантилістів як теорію товарного балансу.
- •27. У чому полягають характерні риси пізніх меркантилістів.
- •28. Чим відрізняється проста капіталістична кооперація праці від мануфактури.
- •29. Чим принципово відрізняються політика воєнного комунізму від неПу.
- •30. Чому політику ф. Рузвельта називають «Новим курсом»
13. Назвіть економічні причини занепаду античного рабовласницького суспільства .
У добу пізньої Римської імперії (III—V ст. н. е.) господарство занепало і прийшло до кризового. Причиною кризи було загострення суперечностей рабовласницького суспільства. Дешева рабська праця не стимулювала технічній прогрес. Контроль за працею рабів у латифундіях був утруднений, що призводило до зниження продуктивності праці. Витіснення з економічного життя невеликих власників підривало господарські засади держави, її військову могутність. Зазнала краху завойовницька політика Риму, внаслідок чого припинилося регулярне поповнення господарства рабами. Ціни на них зросли, використання стало нерентабельним. Збільшення паразитичних елементів з вільного населення, насамперед з міського плебсу, потребувало додаткових витрат держави, що зумовлювало посилення податкового гніту.
Криза рабовласницького господарства в аграрному виробництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних форм ведення господарства, його застої.
Економічний занепад охопив також ремесло і торгівлю. Зменшилося населення міст. Ремісники і купці, професії яких стали спадковими, закріплювалися за колегіями, державні замовлення для них стали обов'язковими. Ремесла поступово переміщувалися з міст у села. Ремісничі майстерні виникали у маєтках великих землевласників. Вілли і латифундії перетворювалися на економічно замкнені господарства. Скоротилися внутрішня і зовнішня торгівля, грошовий обіг. Римська імперія втратила свою відносну економічну єдність. Посилилися суперечності між Римом і провінціями. Зросло втручання держави в господарське життя
Отже, для господарства Римської імперії в III—V ст. н. е. визначальним стали розклад античної власності, поступова втрата рабством свого виробничого значення, натуралізація і аграризація економіки, послаблення економічних позицій міст, дестабілізація грошової системи, посилення фіскального гніту. Велике землеволодіння зберігалося, однак тенденція його розвитку полягала в зміцненні невеликого індивідуального виробництва, що стало раціональнішою формою ведення господарства. Невелика земельна власність і вільні селяни зберігалися, особливо на периферії, але вони потрапляли в різні форми залежності від великих землевласників: під патронат, ставали прекаріями, перетворювалися на колонів. Значення колонату постійно зростало. Сформувалися рентні відносини. Розширилися господарська самостійність рабів, які отримували землю, в економічному відношенні ставали залежними колонатного типу.
Пізня Римська імперія переживала глибоку і всебічну кризу рабовласницького суспільства. Боротьба імператорів за престол, сепаратизм провінцій, грабіжницькі та спустошливі війни зумовили політичну нестабільність. Загострювалися соціальні суперечності. Не припинялися народні повстання. Натиск варварів постійно посилювався і загрожував романському світові. Східна і Західна частини імперії роз'єдналися щодо адміністрування та управління. Столицю було перенесено з Риму на схід у Візантію. В 476 p. н. е. Західна Римська імперія перестала існувати.