27. У чому полягають характерні риси пізніх меркантилістів.

Пізній меркантилізм охоплює другу половину XVI — першу половину XVII ст. Його відлуння зустрічалися й у XVIII ст. Пізні меркантилісти протиставили теорії грошового балансу ранніх меркантилістів теорію торговельного балансу.

З метою досягнення активного торговельного балансу пізні меркантилісти рекомендували:

• захоплювати зовнішні ринки завдяки дешевим товарам;

• перепродувати товари одних країн в інших;

• допускати обмежений імпорт товарів (окрім предметів розкоші);

• вивозити золото та срібло для здійснення вигідних торговельних операцій.

Ранні меркантилісти вирішальною функцією грошей вважали функцію нагромадження, а згодом — функцію засобу обігу. Пізні меркантилісти дотримувалися думки, що цінність грошей перебуває у зворотній залежності від їх кількості, а рівень цін на товари прямо пропорційний кількості грошей.

Пізній меркантилізм вбачав джерела збагачення держав не у простому нагромадженні золота і срібла, а в розвитку зовнішньої торгівлі та в її активному торговельному балансі. Загалом кажучи, європейські меркантилісти єдиним джерелом прибутку вважали нееквівалентний обмін.

28. Чим відрізняється проста капіталістична кооперація праці від мануфактури.

вихідним пунктом капіталістичного виробництва була проста капіталістична кооперація. Вона становить собою елементарну форму капіталістичного усуспільнення праці, при якій багато робітників спільно брали участь в одному і тому ж процесі, або в різних, але зв'язаних між собою процесах виробництва, під контролем одного і того ж капіталіста. При простій капіталістичній кооперації був відсутній поділ праці, і кожен робітник сам виробляв продукт від початку до кінця.

Умовами виникнення простої капіталістичної кооперації були:

наявність вільного найманого робітника, який позбавлений засобів виробництва і вимушений продавати свою робочу силу капіталісту;

зосередження в руках капіталістів засобів виробництва і життєвих засобів.

Ці умови склалися в надрах феодалізму на базі ремісничого виробництва, яке являло собою об'єднання ремісників даного міста у цехи. Всередині цеху, як і в суспільстві в цілому, існувала система підлеглості і залежності. На чолі цеху стояв майстер, який мав свою майстерню, де працювало кілька підмайстрів та учнів. Підмайстри та учні з часом стали найманими робітниками, а майстер - капіталістом.

Одночасне застосування праці багатьох робітників в простій капіталістичній кооперації давало економію від спільного використання приміщень, споруд та інших умов процесу виробництва, в результаті чого зменшувалася величина вартості спожитого постійного капіталу в розрахунку на одиницю продукту. Спільна праця робітників давала можливість розширювати поле їх діяльності, організовувати і застосовувати комбіновану працю, значно скорочувати час на виробництво продукту.

Проста капіталістична кооперація створила передумови для закріплення функції її управління, нагляду, контролю і ін. за капіталістом, який сам виконує названі функції, або ж залучає для цього платних наглядачів. Проста капіталістична кооперація сприяла зростанню продуктивності праці, зменшенню вартості одиниці товару і створила передумови для переходу до наступного етапу розвитку капіталізму, який одержав назву мануфактури.

Мануфактура становить собою капіталістичне підприємство, яке базується на поділі праці і ручній ремісничій техніці. Передусім мануфактура виникла в текстильній промисловості, оскільки в той період саме тут поділ праці був найбільш розвинутий.

Розвитку мануфактури сприяли такі фактори: 1) проста капіталістична кооперація; 2) розвиток товарного виробництва і диференціація дрібних товаровиробників; 3) обезземелення селянства; 4) розвиток міжнародної торгівлі.

Виникнення мануфактури відбувалося двома шляхами:

шляхом об'єднання під владою капіталіста кількох ремісників однієї і тієї ж спеціальності, кожен із яких в майстерні виконував постійно одну і ту ж окрему операцію;

шляхом об'єднання під владою капіталіста окремих самостійних ремісників різних спеціальностей, які послідовно брали участь-у виготовленні готового продукту.