- •41. Порядок документального оформлення розрахунків із застосуванням розрахункових чеків
- •42. Порядок документального оформлення розрахунків за допомогою акредитивів.
- •43. Поняття класифікації рахунків.
- •44. Класифікація рахунків за економічним змістом.
- •45. Загальна класифікація рахунків за призначенням і структурою.
- •46. Характеристика основних балансових рахунків.
- •47. Характеристика основних регулюючих рахунків.
- •48. Характеристика операційних збираючих розподільчих рахунків.
- •49. Характеристика операційних збираючих рахунків.
- •50. Характеристика операційних калькуляційних рахунків.
- •51. Характеристика співставляючих рахунків.
- •52. Характеристика фінансово-результативних рахунків.
- •53. Характеристика забалансових рахунків.
- •54 Запаси та їх класифікація .
- •55. Виробничі запаси. Їх класифікація, джерела придбання та напрямки вибуття.
- •56. Формування вартості запасів, придбання за плату
- •57. Сутність методу ідентифікаційної собівартості списання запасів на виробництво.
- •58. Сутність методу середньозваженої собівартості списання запасів на виробництво
- •59. Оцінка списання запасів на виробництво за історичною собівартістю (за допомогою тзв)
- •60. Первинний облік придбання запасів
42. Порядок документального оформлення розрахунків за допомогою акредитивів.
Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента за дорученням клієнта (заявника акредитива) чи від свого імені здійснити платіж на користь бенефіціара (одержувача грошей) чи доручає іншому (виконавчому) банку здійснити платіж за умовами акредитива.
Умови і порядок проведення розрахунків по акредитивах передбачається в договорі купівлі-продажу й інших господарських договорах. На підставі укладених господарських договорів одержувач товарів (платник) подає в обслуговуючий, його банк Заяву на акредитив за формою додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки у кількості не менше трьох примірників.
Заява заповнюється за правилами Додатка 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки.
Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб , з одного боку, вони давали можливість банкам без складності їх проконтролювати, з іншого боку - забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму розрахунків.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
- покритий - акредитив для здійснення платежів, за яким заздалегідь бронюються засоби платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті чи у виконавчому банку;
- непокритий - акредитив, оплата за яким у випадку тимчасової відсутності грошей на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним чи безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У випадку відсутності такого позначення акредитив вважається безвідкличним.
Відкличний акредитив може бути змінений чи анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у випадку недотримання умов, передбачених договором, дострокового відмовлення банком-емітентом гарантування платежів по акредитиву).
Усі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива чи його анулювання заявник може дати бенефіціару відповідному тільки через банк-емітент, який повідомляє банк-виконавець, а останній - бенефіціара.
Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований чи умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента.
Безвідкличний акредитив - це тверде зобов'язання банку-емітента заплатити в порядку й у терміни, передбачені умовами акредитива, якщо документи, передбачені ним, представлені в банк, зазначений в акредитиві, чи банку-емітенту і дотримані терміни й умови акредитива.
Разом із заявою на відкриття покритого акредитива заявник подає і платіжне доручення на перерахування засобів зі свого рахунку на аналітичний рахунок „Розрахунки по акредитивах” у банку-емітенті.
Для відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент враховує на відповідному за балансовому рахунку, призначеному для обліку акредитивів, другий ( з необхідною оцінкою банку про дату надходження ) - разом із випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий, як правило, використовуються для інформування виконавчого банку і бенефіціара про умови акредитива.
На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви „Вид акредитива” додатково зазначається „непокритий”.
Банк-емітент інформує виконавчий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом відправлення йому електронною поштою, телетайпом чи іншими способами зв'язку. Повідомлення повинне мати номер акредитива, всі його умови, спосіб платежу, місце виконання і термін дії акредитива. У повідомленні повинні чітко вказуватися повноваження авізуючого банку щодо акредитивної операції.
Про відкриття й умови акредитива виконавчий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціару.
Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар надає виконавчому банку необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів по акредитиву.
Реєстр документів по акредитиву складається за формою додатка 21 до Інструкції про безготівкові розрахунки і представляється в банк, як правило, у чотирьох примірниках .
Виконавчий банк при використанні акредитива, засоби по якому заброньовані в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за представленим бенефіціаром реєстром документів по акредитиву й іншими документами, передбаченими акредитивом.
Четвертий примірник реєстру (з необхідними відмітками про дату одержання) виконавчий банк видає бенефіціару, третій - використовується для списання суми заяви на акредитив з відповідного за балансового рахунку, призначеного для обліку акредитивів (після надходження грошей від банку-емітента), перший і другий примірники реєстру документів по акредитиву разом з іншими документами посилає банку-емітенту.
Банк-емітент, перевіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів по акредитиву, списує засоби з аналітичного рахунку „Розрахунки по акредитиву” і перераховує їх на рахунок бенефіціара.
Перший примірник реєстру документів по акредитиву банк-емітент зберігає в документах банку, а другий (з необхідними відмітками про дату надходження і виконання) видає заявнику акредитива разом з іншими документами по акредитиву.