Міністерство освіти і науки України
Вінницький технічний коледж
Лекція 14
з дисципліни „Політична економія”
на тему:
«Фінансова та кредитна система. Державний бюджет»
Викладач: Домішкан О.С.
2009 р.
1. Необхідність, зміст, структура та функції фінансів.
2. Фінансова система. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит і державний борг.
3. Теорія оподаткування. Крива Лаффера.
4. Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту.
5. Форми і функції кредиту.
6. Кредитна система та її структура.
Необхідність, зміст, структура та функції фінансів
Термін “фінанси” в перекладі з латинського означає “дохід”, “платіж”.
Фінанси – система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами з приводу розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).
Об’єктивна необхідність фінансів. Незважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов’язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб’єктів економіки у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність.
Рис. 14.1. Структура фінансів
Приватні фінанси – система відносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів.
Фінанси громадських об’єднань – система відносин між:
громадськими об’єднаннями та їхніми членами;
щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг;
за напрямами використання грошових фондів об’єднання;
— громадськими об’єднаннями і підприємствами, організаціями та установами (добровільні внески, пожертвування тощо);
— між різними рівнями громадських об’єднань;
— між громадськими об’єднаннями і підвідомчими господарськими об’єднаннями.
Державні фінанси – особлива сфера розподільчих відносин, пов’язана з первинним і вторинним розподілом та використанням ВВП з метою утворення фонду грошових засобів, необхідного для здійснення державою покладених на неї функцій.
Такі грошові засоби набувають форм:
— державного бюджету;
— регіональних бюджетів;
— місцевих бюджетів;
— спеціальних фондів;
— фінансів державних підприємств.
Суть фінансів найбільш повно проявляється через їх функції.
Фінанси виконують дві основні функції: розподільчу і контрольну, що здійснюються ними одночасно.
Розподільча функція фінансів полягає у розподілі національного доходу і створенні основних доходів, що формуються серед учасників матеріального виробництва – це зарплата робітників, службовців, доходи фермерів, доходи підприємств.
Контрольна функція фінансів полягає в контролі за розподілом ВВП по відповідних фондах і витратою їх за цільовим призначенням.
Контрольна функція фінансів виявляється також через діяльність фінансових органів.
Крім розподільчої і контрольної функцій, фінанси також здійснюють регулюючу функцію. Регулююча функція фінансів пов’язана з втручанням держави через фінанси у процес відтворення.
2. Фінансова система. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит і державний борг
Система фінансових відносин різних рівнів та інститутів, що забезпечують їхнє функціонування, утворює фінансову систему країни.
Рис. 14.2. Фінансова система
Найважливішою ланкою фінансової системи держави є державний бюджет.
Рис. 14.3. Визначення державного бюджету
Функції державного бюджету:
Фіскальна функція бюджету полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел частини доходів громадян, підприємств, установ, організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, тобто забезпечення тих видів діяльності, які не мають власних джерел доходів (природоохоронні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечення належного рівня розвитку джерела фінансування (фундаментальні наукові дослідження, оперні театри, музеї тощо).
Розподільча функція бюджету полягає в тому, що акумульовані в державному бюджеті грошові засоби уряд використовує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, інвестування в капіталомісткі галузі, на структурну перебудову, прискорення НТП, зростання життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем.
Стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежувальну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо.
Контрольна функція бюджету виконується завдяки тому, що він у грошовому вираженні віддзеркалює відтворювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо.
Головні джерела формування надходжень до державного бюджету:
— податки;
— відрахування на соцстрах та інші види відрахувань;
— державна позика (внутрішня та зовнішня);
— емісія грошей;
— продаж державного майна.
Форми виплат із державного бюджету:
— асигнування – видатки на утримання підприємств та установ;
— субсидії – державна допомога організаціям, установам, громадянам;
— субвенції – державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку;
— дотації – допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки.
Надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхніх витрат на заходи, передбачені бюджетом, називають бюджетним фінансуванням.
Однією із форм бюджетного фінансування є бюджетний кредит – надання бюджетних засобів суб’єктам господарювання й органам влади на засадах поворотності та платності.
Дефіцит державного бюджету – це перевищення видатків державного бюджету над доходами.
Державний борг – нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіциту державного бюджету.
Державний борг існує у двох формах:
— внутрішнього боргу перед юридичними та фізичними особами країни;
— зовнішнього боргу перед іноземними країнами (міжнародними фінансовими організаціями, урядами іноземних країн та іноземними приватними особами й організаціями).
Якщо у країни дуже великий зовнішній або внутрішній державний борг, їй може бути оголошений дефолт.
Дефолт – визнання країни як неплатоспроможної.