Міністерство освіти і науки України

Вінницький технічний коледж

Лекція 13

з дисципліни „Політична економія”

на тему:

«Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини»

Викладач: Домішкан О.С.

2009 р.

1. Сутність, види та джерела формування доходів.

2. Суть та види доходів населення.

3. Джерела формування сімейних доходів, їх структура та використання.

4. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.

1. Сутність, види та джерела формування доходів

Дохід – це обсяг грошових та натуральних надходжень до суб’єктів господарювання за певний період часу.

У кількісному виразі доходи можна визначати як різницю між витратами праці й капіталу на виробництво певного товару і виручкою від його продажу.

В політекономії існує кілька джерел формування доходів, які можна класифікувати за різними ознаками:

1. За рівнем формування:

— доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід під­приємства і т. ін.;

— доходи макроекономічного рівня: національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб’єктами привласнення:

— доходи індивіда;

— доходи домогосподарства (сім’ї);

— доходи підприємства (фірми);

— доходи галузі;

— доходи територіальної громади;

— доходи держави;

— доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

— номінальний дохід – визначається в цінах поточного пе­ріоду;

— реальний дохід – визначається в цінах базового року.

4. Для аналізу діяльності підприємства (фірми) викори­стовують такі форми доходу:

Валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг:

TR = PQ,

де TR – валовий дохід;

Р – ціна одиниці виробленого товару (по­слуги);

Q – кількість реалізованих товарів (послуг);

PQ – вируч­ка від реалізації продукції обсягом Q одиниць.

Середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

де AR – середній дохід;

Р – ціна одиниці виробленого товару (по­слуги);

Q – кількість реалізованих товарів (послуг).

Граничний дохід – приріст валового доходу від продажу до­даткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

де MR – граничний дохід;

∆R(Q) – приріст валового доходу;

∆Q – приріст обсягів реалізованих товарів чи послуг;

5. Залежно від включення доходу в ціну товару:

Первинні доходи включаються в ціну товару: зарплата, процент, рента, прибуток, амортизація, непрямі чисті податки;

Вторинні доходи виникають у зв’язку з перерозподілом первинних доходів: прямі податки, дивіденди, трансфертні ви­плати державою, підприємством та домогосподарством і т. ін.

6. За джерелом отримання:

• Доходи від ресурсу “праця” як такого, що не має відособ­леного від свого власника існування:

— заробітна плата;

— доходи працівників колективних підприємств;

— доходи від індивідуальної діяльності;

— доходи від підсобного господарства;

— доходи від кооперативної діяльності;

— доходи підприємців.

• Доходи від власності, яка має відособлене від власника існування:

— дивіденди від акцій;

— відсотки від паю;

— відсотки від банківських вкладів;

— доходи від облігацій;

— орендна плата тощо.

• Доходи, що безпосередньо не пов’язані з оцінкою резуль­татів діяльності:

— часткова компенсація виплат на освіту;

— безоплатне надання послуг з охорони здоров’я;

— адресна допомога малозабезпеченим верствам населення;

— благодійні послуги;

— соціальні пенсії тощо.

7. Доходи, що утворюються внаслідок використання пев­них факторів виробництва (факторні доходи):

— доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів;

— рентний дохід;

— процентний дохід, або прибуток на капітал;

— підприємницький дохід у вигляді залишкового доходу.