Міністерство освіти і науки України

Вінницький технічний коледж

Лекція 12

з дисципліни „Політична економія”

на тему:

«Процес суспільного відтворення. Економічне зростання і його чинники»

Викладач: Домішкан О.С.

2009 р.

1. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення.

2. Економічне зростання: сутність, типи, фактори та наслідки.

3. Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази. Види і тривалість циклів.

4. Безробіття, його зміст, причини, види, форми, типи. Рівень безробіття. Економічні та соціальні наслідки впливу безробіття.

1. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення

Виробництво має постій­но повторюватись і відновлюватись, оскільки воно є основою забезпечення існування людини.

Відтворення – безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення всіх еле­ментів економічної системи – продуктивних сил, економічних відносин та госпо­дарського механізму.

Суспільне відтворення – це економічний процес, в якому виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва – продукт.

Дослідження суспільного відтворення дає змогу з’ясувати: під впливом яких чинників протягом багатьох років відбувалися кількісні та якісні зміни у суспільних продуктивних силах; що зумовило їх сучасну структуру; яке значення мають розподіл та споживання сукупного продукту.

Розрізняють такі види суспільного відтворення:

Рис. 12.1. Види суспільного відтворення

За простого відтворення процес виробництва і випуск створених благ здійснюється щорічно у незмінному масштабі. За сучасних умов воно поширене серед найбідніших країн.

Звужене відтворення спричиняють економічні кри­зи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є яви­щем тимчасовим. Звужене відтворення спостерігалося в 90-х роках XX ст. в перехідній економіці України.

Розширене відтворення – це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання.

У зв’язку з тим, що економіка розвивається хвилеподібно, протягом тривалих періодів можна спостерігати просте, звужене і розширене відтворення.

Основною проблемою відтворення є дотримання пропорцій:

— між виробництвом і споживанням;

— між підрозділами національного виробництва;

— між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва;

— між відшкодуванням спожитого капіталу та нагромаджен­ням;

— між споживанням і заощадженням;

— між заощадженнями та інвестиціями та ін.

2. Економічне зростання: сутність, типи, фактори та наслідки

Економічне зростання – це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни.

Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим, або зростання економічної могутності держави.

Розрізняють три типи економічного зростання:

Екстенсивний тип економічного зростання досягається за рахунок розширення обсягів виробництва, тобто використання більшої кількості ви­робничих ресурсів:

• збільшення чисельності зайнятих;

• збільшення обсягу капіталу;

• залучення більшої кількості природних ресурсів.

Інтенсивний тип економічного зростання досягається за рахунок більш досконалого використання економічних ресурсів, тобто:

• технологічного прогресу;

• рівня освіти та професійної підготовки кадрів;

• економії за рахунок зростання масштабу виробництва;

• покращення розподілу ресурсів;

• також впливають законодавчі, інституційні та інші фактори.

Змішаний (реальний) тип економічного зростання – зростання вироб­ничих потужностей внаслідок збільшення кількості використання факторів виробництва і вдосконалення техніки та технологій. Тобто, він поєднує інтенсивні та екстенсивні типи.

За темпами розрізняють високий та низький темпи економічного зрос­тання. Але не завжди високий темп є кращим, тому що це може впливати на якість продукції та структуру виробництва.

Також економічне зростання повинно бути безперервним та пропорцій­ним.

Для вимірювання економічного зростання використовують показники:

1) абсолютного приросту реального обсягу виробництва, який визначається за формулою:

∆ Y = Y_t – Y_t-1 ,

де ∆ Y – приріст ВВП, ВНП чи НД;

Y_t – обсяг ВВП, ВНП чи НД у період t;

Y_t-1 – обсяг ВВП, ВНП чи НД у період, попередній періо­дові t.

2) темпу економічного зростання, який визначається за формулою:

Економічне зростання має важливіше значення, ніж стабільність. Це пояснюється тим, що саме завдяки такому процесові з’являється більша можливість для вирішення соціально-економічних проблем як у межах держави, так і на міжнародному рівні, під­вищується матеріальний добробут та рівень життя населення.

Темпи економічного зростання, його якість повністю визначаються факто­рами зростання.

Макроекономічні фактори економічного зростання можуть бути поділені на три групи: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.

І. Фактори пропозиції:

1. Кількість та якість природних ресурсів.

Земельні ресурси. Україна займає 40-ве міс­це у світі за площею, та 21-ше місце за кількістю земельних ресурсів.

Мінеральні ресурси. Запаси вугілля, залізної та марганцевої руд, сірки, ртуті, різноманітної сировини для будівельних матеріалів.

Рекреаційні ресурси. Знаходяться на узбережжі Чорного та Азовського морів, а також у Карпатах.

2. Кількість та якість трудових ресурсів.

Показниками є чисельність працездатного населення та продуктивність праці.

Кількість населення зменшується, збільшується кількість осіб похилого віку, народне господарство втрачає кваліфіковані кадри.

3. Обсяг основного капіталу або основних фондів.

Виробничий потенціал України раніше був зорієнтований на машинобу­дівну, добувні галузі та воєнний комплекс.

4. Нові технологи (НТП).

НТП залежить від витрат на наукові дослідження. Ви­датки бюджету на науку дуже незначні (близько 3%).