Складові формули індексу Бойса
Ri |
|
|
|
1 |
0,1 |
0,1 |
0 |
1 |
0,1 |
0,1 |
0 |
1 |
0,1 |
0,1 |
0 |
… |
… |
… |
… |
n |
0,1 |
0,1 |
0 |
Другий етап роботи з ймовірним обласним центром виконується таким чином:
1. На тій же самій кальці, де намальована конфігурація території області (регіону) в першій частині роботи, дійсний обласний центр умовно переноситься в середину конфігурації і позначається другим пунсоном, як ймовірний центр (Мал.3).
2. Від ймовірного центру, проводиться така ж сама кількість радіусів і в ті ж самі точки контуру, як і на першому етапі, нові радіуси позначаються або пунктиром, або іншим кольором (Мал..3.).
R1
Мал.3. Конфігурація території дослідження з ймовірним обласним центром і новими проведеними радіусами (приклад).
3. Виконуються такі ж самі розрахунки за формулою в новій таблиці 2, яка дзеркальне відображення таблиці 1.
n |
Ri |
|
|
|
4. Отриманий другий результат індексу Бойса порівнюється з першим результатом і пишеться висновок, враховуючи критерії індексу Бойса, а також надається пропозиція щодо місцеположення дійсного обласного центру та можливого його змінення.
Практична робота №3. Розрахунок демографічного потенціалу для оцінки споживацького попиту.
Виробнича ситуація. Ваша фірма, яка виробляє і реалізує продукти харчування, освоює нові ринки на території іншої країни. Крім загально-географічних даних Ви не маєте спеціальної інформації. Попит на Вашу продукцію значною мірою буде залежати від демографічного потенціалу, тобто кількості і “ваги” населених пунктів, що знаходяться на території країни. Вам необхідно визначити демографічний, а, отже, споживацький потенціал території, встановивши при цьому ієрархічну підпорядкованість системи населених місць.
Дидактичне забезпечення: карти адміністративних одиниць (областей) України (або іншої країни), калька, олівці, лінійки, калькулятори.
Завдання. Оцінити споживчий попит на вашу продукцію з урахуванням кількості населення в окремих місцеположеннях, для чого:
На карті адміністративної області, надану викладачем, визначити обласний та районні центри і згідно легенди карти порахувати кількість населення в них.
Виміряти лінійкою відстань у сантиметрах від і - го населеного пункту до інших населених пунктів, згідно з формулою в п.3. Значення перевести у кілометри згідно з масштабом карти.
Користуючись формулою
;
в якій використана гравітаційна модель,
обчислити значення демографічного
потенціалу, де Vi
– демографічний потенціал і -
го населеного пункту; j
– кількість населених пунктів; Р і
– кількість населення в і-му
населеному пункті; d
ij –
відстань від і до j
- го населеного пункту. Дані
розрахунків занести до таблиці 1.
Таблиця 1. Розрахунок демографічного потенціалу (на прикладі) Дніпропетровської області.
№ |
Назва населеного пункту |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Vi |
п/п |
|||||||
1 |
Дніпропетровськ |
|
Р1/d1,2 |
Р1/d1,3 |
Р1/d1,4 |
….. |
V1 |
2 |
Кривий Ріг |
Р2/d2,1 |
|
Р2/d2,3 |
Р2/d2,4 |
….. |
V2 |
3 |
Нікополь |
Р3/d3,1 |
Р3/d3,2 |
|
Р3/d3,4 |
….. |
V3 |
4 |
Апостолове |
Р4/d4,1 |
Р4/d4,2 |
Р4/d4,3 |
|
…… |
V4 |
5 |
……………. |
….. |
….. |
….. |
….. |
|
… |
На кальку нанести кордони області, обласний та всі районні центри. Написати поруч з населеними пунктами значення їхнього демографічного потенціалу.
Побудувати статистичну поверхню території адміністративної області за методом ізоліній, для чого вибрати цілі проміжні значення демографічного потенціалу і з’єднати їх ізолініями. Наприклад: – 15 –; – 10 – (Мал.1).
Мал.1. Приклад побудови статистичної поверхні.
6. Зробити письмовий аналіз демографічного потенціалу, визначивши в ньому ієрархічну підпорядкованість населених пунктів. На статистичній поверхні виділити та проаналізувати зони з високими, середніми, низькими показниками демографічного потенціалу, з визначенням певного інтервалу цих показників (наприклад Мал.1: від 15 до 25; від 10 до 14; від 5 до 9).