Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Матеріалознавство.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
9.04 Mб
Скачать

8.3 Оцінка якості великого заповнювача

Як великий заповнювач для бетонів застосовують щебені, гравій, керамзит, жужільну пемзу, аглопорит, спучені перлітовий пісок і щебені.

Для великих заповнювачів одним з найважливіших показників є насипна густина і міжзернова пустотність. Оскільки в процесі формування структури бетону порожнечі між зернами великого заповнювача заповнюються цементно-піщаним розчином, важливо, щоб міжзернова пустотність була найменшою. Звичайно вона становить 40...50 %. Регулювання міжзернового простору здійснюють підбором зернової суміші.

Зернова суміш великого заповнювача. За крупністю зерен щебені й гравій розділяють на наступні фракції: 5...10; 10...20; 20...40; 40...70.

Вміст різних фракцій у великому заповнювачі для бетонів нормується стандартом (табл. 12.5).

Таблиця 8.1 - Вміст фракцій крупного заповнювача

Найбільша крупність заповнювача, мм

Вміст фракцій у великому заповнювачі, %

5...10

10...20

20...40

40...70

20

25...40

60...75

-

-

40

15...25

20...35

40...65

-

70

10...20

15...25

20...35

35...55

Шкідливі домішки (органічні, пилуваті, глинисті) у великому заповнювачі можуть бути, такі самі, як і у пісках. Методи їхнього визначення аналогічні.

Міцність великого заповнювача для важких бетонів повинна бути в 1,5...2 рази вище міцності бетону.

8.4 Пористі заповнювачі

Заповнювачі для приготування легких бетонів бувають природними, штучними або отриманими з відходів промисловості.

Керамзит є штучним пористим заповнювачем, який отримують випалюванням попередньо відформованих глинистих гранул, що здатні до спучування. При невеликій насипній густині (120...600 кг/м3) має порівняно високу міцність. Випускають у вигляді гравію (гранули 5...40 мм) і піску

(зерна менше 5 мм). Марка керамзиту встановлюється залежно від насипної густини – від 250 до 600 кг/м3.

Жужільна пемза – пористі щебені, отримані спучуванням розплавлених металургійних шлаків з наступною швидкою фіксацією пористої структури шляхом різкого охолодження, тому що сировиною для виробництва жужільної пемзи служать техногенні відходи. Даний вид заповнювача економічно дуже ефективний. Міцність пемзи – від 0,4 до 2 МПа .

Аглопорит - пористий заповнювач у вигляді гравію, щебенів. Одержують шляхом спікання сировинної шихти із глинистих порід і паливних відходів.

Спучені перлітові пісок і щебені - пористі зерна білого або світлоосірого кольору, одержані шляхом швидкого випалювання вулканічних склоподібних гірських порід (перліту, обсидіану). Залежно від розміру зерен спучений перліт поділяють на щебінь і гравій з насипною густиною 100...500 кг/м3 й пісок з насипною густиною 100...600 кг/м3.

8.5 Оцінка якості води

Воду (ГОСТ 23732) використовують для приготування бетонних сумішей та поливання в літній час відкритих поверхонь монолітного бетону.

Можна застосовувати воду, яка має значення показника рН у межах 4,0…12,5 і відповідає технічним умовам. Наявність шкідливих домішок у воді перешкоджає нормальному тужавінню і твердінню цементу й призводить до появи у бетоні сполук, що знижують його міцність та довговічність.

Використання води, що містить органічні речовини, такі як цукор та феноли, призводить до сповільнення процесу гідратації цементу та зниження міцності бетону. Вміст кожного з них не повинен перевищувати 10 мг/л.

Домішки нафтопродуктів, мастил, жирів, що осідають на поверхні цементних зерен та заповнювача, мають негативний вплив не тільки на процеси гідратації, але й погіршують зчеплення заповнювача з цементним каменем та знижують міцність бетону.

Важливо знати про наявність у воді розчинних солей, зокрема таких, які містять аніони SO42- та Сl-.

Розчинені солі при підвищеній концентрації кристалізуються у порах цементного каменю й утворюють на поверхні бетону висоли, які значно погіршують зовнішній вигляд виробів. Сумарний вміст солей у воді замішування не повинен перевищувати 5 г/л. Сульфат-іони можуть бути причиною корозії цементного каменю, яка призводить до його руйнування, а хлор-іони здатні викликати корозію також і сталевої арматури. Вміст сульфат-іонів не повинен бути вищим ніж 2,7 г/л, а хлор-іонів - 1,2...3,5 г/л.