Міністерство освіти і науки України

Харківський державний технічний університет

будівництва та архітектури

До друку і в світ дозволяю

Перший проректор університету Д.Л Череднік

Методичні вказівки

До виконання індивідуальних завдань

Проміжного контролю елементів модулів № 4-6

З фізики

Усі цитати, цифровий, фактичний матеріал та бібліографічні довідки перевірені, написання одиниць відповідає стандартам

Затверджено на засіданні кафедри фізики. Протокол № 3 від 14.10.07 р.

Укладачі: Є. Г. Копанець

Ю. Є. Крот

Г. М. Подус

С. О. Даньшева

Відповідальний за випуск Є. Г. Копанець

Харків хдтуба 2008

М іністерство освіти і науки України

Харківський Державний Технічний

Університет Будівництва та Архітектури

Методичні вказівки

до виконання індивідуальних завдань

проміжного контролю елементів модулів № 1-3

з фізики

Харків, ХДТУБА, 2008

Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань проміжного контролю елементів модулів № 4-6 з фізики / Укладачі: Є. Г. Копанець, Ю. Є. Крот, Г. М. Подус, С. О. Даньшева. - Харків: ХДТУБА, 2008.- 29 с.

Кафедра фізики

ВСТУП

Вивчення курсу загальної фізики є одним з найважливіших елементів підготовки висококваліфікованих фахівців, сприяє розвитку творчого мислення, підвищенню загальнонаукового рівня і виробленню навиків дослідження прикладних питань в галузі майбутньої професії.

Фізичні закони і підходи до вирішення різних технічних проблем знаходять широке застосування в галузі будівництва. Як приклад наведемо проектування і будівництво так званого “Розумного будинку” (“Інтелектуальної будівлі”), в якому автоматично забезпечується управління комфортом, охоронною системою, ефективною витратою енерго- і теплових носіїв і т. ін. У використовуваних для цих цілей приладах і устаткуванні високих технологій застосовуються різні типи датчиків, що працюють у комплексі з ЕОМ. Принцип дії таких пристроїв, як тепловий насос і перетворювачі сонячної енергії на теплову та електричну, які використовуються у “розумному будинку”,базується на використанні фізичних законів і явищ.

Відповідно до стратегії інтеграції України в єдиний європейський освітній простір, з 2003 року почалося реформування системи освіти, в тому числі і вищої технічної. Одним із засобів вирішення цієї проблеми є використання кредитно-модульної системи.

Кредитно-модульна система – це така модель організації навчального процесу, в якій модульна технологія навчання організовується відповідно до залікових одиниць вимірювання навчального навантаження, необхідних для засвоєння навчального матеріалу модуля (заліковими кредитами). У зв'язку з цим в “Освітньо-професійній програмі” (ОПП), що є державним нормативним документом, який визначає зміст, обсяг та рівень наукової і професійної підготовки майбутнього інженера, навчальний матеріал кожної дисципліни розділяється на модулі, аналогічно прийнятому раніше розділенню курсу на теми. Зокрема, курс фізики містить 6 модулів, на вивчення яких відведено близько 270 годин, що відповідає 7,1 кредиту. Для кожного навчального модуля визначено дидактичні модулі (лекції, практичні і лабораторні роботи), а також етапи контролю на трьох рівнях: теоретичному (знання сутності фізичних явищ та їх математичного опису), практичному (уміння розв’язувати задачі) і експериментальному (уміння виконувати лабораторні дослідження). Структура залікового кредиту і терміни виконання наведені в додатку А, табл.А1.

В таблиці 2 наведено загальне число балів, які можна набрати при вивченні курсу фізики за один семестр. Число балів, набраних за два семестри, визначається як середньоарифметичне суми набраних балів за 1-й і 2-й семестри.

Найважливішою складовою кредитно-модульної системи є виконання і захист індивідуальних завдань. Відповідно до структури залікового кредиту курсу фізики, протягом навчального року передбачається виконання 6 завдань.

Наприкінці вивчення кожного модуля проводиться проміжний контроль (ПК), який здійснюється у вигляді захисту студентами індивідуальних завдань і комп'ютерного тестування.

Таблиця 2. - Співвідношення між числом набраних балів і результуючою оцінкою за один семестр і один модуль

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету	За один модуль
A	Відмінно	90 - 100	30,0 - 33,3
B	Добре	82 - 89	27,5 - 29,5
C		75 - 81	25,0 - 27,0
D	Задовільно	66 - 74	22,0 - 24,5
E		60 - 65	20,0 - 21,5
FX	Незадовільно	40 - 59	13,5 - 19,5
F		1 - 39	0,5 - 13,0

Захист студентами індивідуальних завдань складається з 2-х етапів:

1) усного опитування з теоретичних питань;

2) заповнення тест-карти, до якої заносяться розрахункові і графічні дані, отримані в ході виконання завдання.

Заповнення тест-карт сприяє систематизації та узагальненню отриманих знань, а також формуванню навиків оформлення інженерно-дослідницьких документів.

Для забезпечення якісного ПК використовується дворівнева система індивідуальних завдань з наростаючим ступенем складності. Індивідуальні завдання І-го рівня складності (початковий рівень) містять так звані «підстановочні» задачі, роз’язання яких вимагає від студентів знання основних формул на рівні пізнавання. Виконання студентами завдання початкового рівня складності створює передумови до пізнавання, осмислення і запам'ятовування основних положень розділу, що вивчається.

Індивідуальні завдання II рівня складності є набором задач, для розв’язання яких використовується заздалегідь відомий порядок дій (алгоритм), або задач, для розв’язання яких необхідно реконструювати, пристосовувати наявні формули до нової ситуації. Очевидно, що для розв’язання цих задач необхідно глибоко розуміти фізичні закони. Більшість представлених у методичних вказівках задач є реальними, запозиченими з повсякденного життя, науки, техніки, зокрема - профільованими. Виконання такого типу завдань сприяє придбанню студентами навиків для вирішення надалі технічних нестандартних проблем.

Підсумкова оцінка ПК визначається як середньоарифметичне результуючої оцінки поточних контролів і оцінки проміжного контролю. Після закінчення семестру проводиться підсумковий контроль у вигляді заліку в I-му семестрі та екзамену в 2-му. До даного виду контролю допускаються тільки ті студенти, які відвідали не менше занять з дисципліни і набрали за підсумками 3-х ПК не менше 40 балів. Вивчення дисципліни (кредиту) студентові може бути зараховане і без підсумкового контролю, який на відміну від ТК і ПК, не є обов'язковим. Якщо студент не бере участі у підсумковому контролі, то його результуючий рейтинг визначається на підставі підсумовування балів ПК, але за умови, що студент набрав не менше 60 балів. В системі оцінювання знань, яка використовується на кафедрі фізики, показник рейтингу збігається з сумарною оцінкою контрольних заходів, що проводяться. При цьому базова ціна кожного ПК у балах дорівнює 30,3. Рейтинг ПК може бути підвищений не більше, ніж на одиницю шкали (наприклад з “B” до “A”), протягом встановленого деканатом терміну, починаючи з моменту закінчення ПК. В таблиці 3 як приклад наведено інформацію щодо рейтингової оцінки знань студента за один модуль.

Таблиця 3. - Рейтингова оцінка знань студента за один модуль

Інформаційний модуль	Лекції (год)	Бали	Практ. заняття (год)	Інд. завдання (бали)	Лаб. роботи (число робіт)	Бали	Загальне число балів
Механічні та електромагнітні коливання та хвилі	14	6,5-12	8	7,5-12	4	6-9	20-33,3

Дані методичні вказівки містять тексти індивідуальних завдань і тест-карти, до яких заносяться результати виконаних завдань. До складу індивідуальних завдань творчого рівня включено набір профільованих задач.