Тема 3.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності

Семінарське заняття 6

Тема. Правова система як передумова управління безпекою

життєдіяльності

План

1. Управління та нагляд за станом безпеки життє­діяльності, мета і функції.

2. Система державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності, принципи їх побудови.

3. Завдання регіональної системи управління безпекою життєдіяльності.

Реферати

1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності.

2. Державні органи, які здійснюють управління, на­гляд та контроль за безпекою життєдіяльності.

3. Управління охороною здоров'я та санітарно-епіде­мічним станом населення.

4. Управління охороною праці.

5. Управління цивільним захистом населення та те­риторій.

6. Управління охороною навколишнього природного середовища.

Ключові поняття: національна безпека, державні органи виконавчої влади, Кабінет Міністрів України, держнагляд- охоронопраці, Міністерство з надзвичайних ситуацій України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністер­ство праці та соціальної політики України, Міністерство охоро­ни здоров’я України, Міністерство внутрішніх справ України.

Запитання для активізації пізнавальної діяльності студентів

1. У чому полягає сутність управління питаннями безпеки життєдіяльності?

2. Сформулюйте мету створення системи управління без­пекою життєдіяльності.

3. Як здійснюється управління безпекою життєдіяльності?

4. Які функції покладено на Кабінет Міністрів України як провідний орган, що забезпечує безпеку життєдіяльності людини?

5. Які органи виконавчої влади виконують функції управ­ління безпекою життєдіяльності населення в Україні?

6. Які завдання щодо безпеки життєдіяльності населення вирішує Національна Рада при Кабінеті Міністрів України?

7. Які повноваження надано Міністерству охорони здо­ров’я України з питань безпеки життєдіяльності?

8. Як здійснюється управління цивільним захистом в Україні?

Література

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. - К.: Каравела, 2005.

І.Скобло Ю.С., Цапко В.Г., Мазоренко ДІ Безпека життєдіяльності. -К.: Знання, 2004.

3. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. - К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 2000.

4. Журнал “Безпека життєдіяльності”.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№ теми	Назва розділу і теми	№ прак­ тичного заняття	Тема практичного заняття	Кількість годин
Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
1.3	Ризик як оцінка небезпеки	1	Ризик та його роз­рахунок	2
Розділ 2. Людина як елемент системи “Людина - життєве середовище”
2.3	Фізіологічні особ­ливості організ­му людини	2	Визначення індиві­дуальних добових енерговитрат люди­ни	2
Розділ 3. Правові, нормативно-технічні та організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності
3.1	Правові основи безпеки життє­діяльності	3	Вивчення Законів України, що регу­люють питання без­пеки життєдіяль­ності	2

Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Тема 1.3. Ризик як оцінка небезпеки Практичне заняття 1 Тема. Ризик та його розрахунок

Мета заняття: навчитися проводити розрахунок ризи­ку небезпек, визначати категорії серйозності небезпек та рівнів ймовірності; робити висновки й узагальнення.

Документальне, наочне і технічне забезпечення заняття

1. Інструкційні картки.

2. Калькулятори.

3. Комп’ютери.

Завдання 1. Прогнозування небезпек, оцінка ризику конкретних небезпек

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Користуючись таблицями 1 і 2 “Категорії серйозності небезпеки” та “Рівні ймовірності небезпеки”, класифікуйте дві небезпеки (згідно з наданим викладачем варіантом). Перелік небезпек, які необхідно класифікувати, наведено в однойменній табл. 3. Ь допомогою “Матриці оцінки ризику” (табл. 4) класи­фікуйте й оцініть ризик конкретних небезпек за ступенем при­пустимості.

Заплануйте заходи щодо зменшення ризику реалізації конкретної небезпеки (у випадку знехтуваного та прийнятного ризику - організаційні; у випадку гранично допустимого та над­мірного - конкретні технічні заходи: технологічні, архітектурно- планувальні тощо).

Категорії серйозності небезпеки

Вид	Категорія	Опис нещасного випадку
Катастро­ фічна	І	Смерть або зруйнування системи
Критична	II	Серйозна травма, стійке захворю­вання, суттєве пошкодження в сис­темі
Гранична	III	Незначна травма, короткочасне захворювання, пошкодження в системі
Незначна	IV	Менш значні травми, ніж у III кате­горії захворювання, пошкодження в системі

Рівні ймовірності небезпеки

Вид	Рівень	Опис наслідків
Часта	А	Велика ймовірність того, що подія відбудеться
Можлива	В	Може трапитися кілька разів за життєвий цикл
Випадкова	С	Іноді може відбутися за життєвий цикл
Віддалена	Б	Малоймовірна, але можлива подія протягом життєвого циклу
Неймовір­ на	Е	Настільки малоймовірна, що можна припустити, що така небезпека ніколи не відбудеться

Таблиця 2

Таблищ З

Перелік небезпек, які необхідно класифікувати

Номер варіанта	Найменування небезпеки
1	Зіткнення літаків у повітрі
2	Швидкий зсув у Закарпатті
3	Сель у Житомирській області
4	Повінь у Закарпатті
5	Тропічний циклон на узбережжі Центральної Америки
6	Тайфун на сході України
7	Смерч на Азовському морі
8	Лісова пожежа на сході України
9	Підземна природна пожежа в Житомирській області
10	Аварія з витоком СДОР на підприємстві хімічної промисловості
11	Зіткнення потягів на Південній залізниці
12	Катастрофа пасажирського морського судна в Чорному морі
13	Інфікування людини грипом
14	Зараження студента ВШ-інфекцією
15	Зараження наркозалежної людини ВШ-інфекцією
16	Інфікування хворобою Боткіна при нанесенні татуюван­ня та пірсингу
17	Інфікування студента паличкою Коха
18	Інфікування наркозалежної людини туберкульозом
19	Можливість захворювання алкоголізмом при періодич­ному вживанні алкогольних напоїв
20	Народження дегенеративної дитини в алкозалежних батьків
21	Ураження жінки-курця онкологічними захворюваннями
22	Посилення парникового ефекту завдяки збільшенню викидів вуглекислого газу, метану, закису азоту
23	Збільшення кількості кислотних опадів унаслідок викидів оксидів сірки
24	Харчове отруєння ботулізмом
25	Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
26	Забруднення атмосфери сільських населених пунктів
27	Спричинення онкологічного захворювання в Україні при постійному накопиченні малих доз іонізуючого випромінювання

Матриця оцінки ризику

Частота, з якою відбувається подія	Категорія небезпеки
	І Катастро­фічна		ПКритич­на	Ш Гранична	IV Незначна
(А) Часто	1А		2А	ЗА	4А
(В) Вірогід­но	їв		2В	ЗВ	4В
(С) Час від часу	1С		2С	ЗС	4С
(Б) Віддале­но	т		2Т>	зо	40
(Е) Неймо­вірно	1Е		2Е	ЗЕ	4Е
Індекс ризику небезпеки
Класифікація ризику		Критерії ризику
1А, 1В, 1С, 2А, 2В, ЗА		Неприпустимий (надмірний)
т, 2С, 20, зв,зс		Небажаний (гранично допустимий)
1Е, 2Е, ЗО, ЗЕ, 4А, 4В		Припустимий з перевіркою (прийнятний)
4С, 40, 4Е		Припустимий без перевірки (знехтуваний)

Завдання 2. Визначення величини ризику

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Розв’язання задач, пов’язаних із покращанням стану безпеки, не можливе без детального вивчення природи виник­нення небезпек, номенклатури й таксономії безпек, ризику як фактора потенційної небезпеки. Це дасть змогу дати оцінку прийнятних (припустимих) рівнів ризику як для кожної людини зокрема, так і для суспільства в цілому. Оцінку ризику проводять таким чином:

Наприклад. Обчисліть ризик травмування людей, зайня­тих певним видом діяльності (у розрахунку за рік), якщо середньорічна кількість осіб - 200, а впродовж останніх п’яти років травми отримали 3 особи.

Порівняйте обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогодні) у світовій практиці.

Визначте середньорічну кількість травмованих осіб. Для цього розділіть кількість постраждалих на кількість років, упродовж яких сталися дані трагічні події.

кількість постраждалих З особи

п = — = -0,6 осіб на рік.

період часу 5 років

Далі знайдіть величину ризику за формулою:

п 0,6

і? = == = 0,003 = 3 х 1(Г³.

N 200

Отже, ризик травмування дорівнює 0,003, або 3 х 10~³.

Далі порівняйте отриманий результат із величиною прий­нятного ризику, що визначено в світовій практиці та дорівнює 1 х 10~⁶. Для цього отриманий результат поділіть на прийнятний ризик:

0,003

= 3000разів.

0,000001

Отже, ризик травмування людей більший, ніж прий­нятний у 3000 разів.

Щоб розрахувати коефіцієнт частоти виникнення небез­печних ситуацій на 1000 осіб скористайтеся такою формулою:

Я = Ях 1000 = 0,003 х 1000 = 3.

Таким чином, коефіцієнт частоти дорівнює 3 людини на

1000. осіб.

Задача 1. Провести самостійно розрахунки ризику та зробити висновки за запропонованим викладачем завданням.

Задача 2. Обчислити ризик утоплення (у розрахунку за рік), якщо в середньому за рік на озері купається 1000 осіб, а впродовж останніх чотирьох років потонуло три особи.

Задача 3. Обчислити ризик автомобільної аварії в місті N (у розрахунку за рік), якщо в середньому на автомобілях їздять 500 осіб, а впродовж останніх п’ята років потрапило в аварію та було травмовано сім осіб.

Порівняти обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогодні) у світовій практиці.

Задача 4. Обчислити ризик травмування на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працівників становить 50 осіб, а впродовж останніх 21 років травми отримали дві особи.

Порівняти обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогодні) у світовій практиці.

Задача 5. Обчислити ризик захворювання грипом (у роз­рахунку за рік), якщо в середньому в селі проживає 750 осіб, а впродовж останніх восьми років захворіло 20 осіб.

Дайте відповіді на запитання

1. Дайте визначення поняття “ризик”.

2. Як розраховується рівень ризику?

3. Дайте визначення основних видів ризику за ступенем припустимості (знехтуваний, прийнятний, гранично допусти­мий, надмірний).

4. Що означає поняття “прийнятний рівень ризику в світо­вій практиці”?

5. Як проводять визначення серйозності рівня ризику?

6. Що означає поняття “управління ризиком”?

Література

1. .Джигирей B.C., Жидецький В.І. Безпека життєдіяль­ності. - Львів: Афіша, 2000.

І.Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. -К.: Каравела, 2005.

3. Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М., Ачкасов А.Є., Ніколаєнко Л. Ф. Безпека життєдіяльності. - Житомир, 2001.

4. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - Суми: Універ­сальна книга, 1999.

5. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщен- ко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності. - К.: Кондор, 2003.

Розділ 2. Людина як елемент системи “Людина - життєве середовище”