122. Показники, які розробляються в процесі складання програми економічного і соціального розвитку в регіоні.

Програма – це форма цільового фінансування під виконання конкретного завдання уряду в комплексі із заходами адміністративно-організаційного характеру.

Програма економічного і соціального розвитку регіону складається з двох частин: концептуальної системи та системи показників. План розробляється на основі Дер­жавної концепції науково-технічного розвитку України.

У процесі формування індикативного плану регіону прогнозують низку економічних показників. Для цього використовують систему методів:

— метод екстраполяцій, за допомогою якого на перспективу поширюється тенденція розвитку економіки в минулому;

— метод статистичних залежностей, на підставі якого плано­вий чи прогнозований показник визначають як залежну змінну величину від незалежних чинників, що її формують;

— методи виробничих функцій, що описують статистичну залежність результатів виробництва від витрат живої та уречев­леної праці з урахуванням впливу на них науково-технічного прогресу;

— експертний метод, за яким інформаційний масив даних для прогнозу формують шляхом заповнення експертами таблиць і анкет, що відображають ставлення експертів до можливостей розвитку того чи іншого напряму науково-технічного прогресу;

— аналогові та пошукові методи, які передбачають, головно, використання досвіду інших країн у галузі розвитку найефектив­ніших напрямів науково-технічних розробок;

— методи оптимального моделювання, за допомогою яких вирішують завдання пошуку максимально можливого рівня прог­нозного показника за наявності певних соціально-економічних обмежень для його досягнення в прогнозованому періоді.

Під час складання індикативних планів розробляють такі показники та табличні матеріали:

• перелік головних інноваційних пріоритетів, що характерні для регіону, кількість, питома вага у загальному обсязі;

• приріст або питома вага ВВП за рахунок інвестиційних пріоритетів регіону, %;

• приріст продуктивності праці завдяки використанню інно­ваційних пріоритетів регіону, грн./тис. працівників, %;

• зниження собівартості продукції регіону за рахунок НТП та використання інноваційних пріоритетів;

• додаткова кількість робочих місць у господарстві регіону, що виникає внаслідок структурних змін у регіоні, кількість місць;

• кількість робочої сили, яка вивільняється в регіоні внаслі­док інтенсифікації інноваційних пріоритетів регіону, осіб;

• очікуваний економічний ефект від використання визначених інноваційних пріоритетів регіону, млн. грн. на рік.

Методи і важелі державного впливу на розвиток економіки регіону передбачають розроблення системи регуляторів для про­цесів, що не належать до сфери прямого державного (регіональ­ного) контролю. Ці регулятори повинні підтримувати стабільний характер економічного розвитку. Ними є: кредитно-грошова по­літика, податки, дотації, принципи і методи ціноутворення, митні правила тощо.