87. Доходи від здачі майна в оренду. Доходи від дооцінки виробничих запасів і готової продукції. Асигнування із бюджету

Основними статтями доходів комунальних підприємств є: надходження виручки від реалізації продукції та наданих послуг, асигнування із бюджету на покриття поточних витрат, проведення ремонтних робіт, інші доходи. Крім цього, підприємства комунального господарства можуть отримувати позареалізаційні плоди, до яких відносяться: доходи від пайової участі в діяльності інших підприємств; дивіденди з акцій, доходи від облігацій та піших цінних паперів, які належать підприємству; доходи від здачі майна в оренду; доходи від дооцінки виробничих запасів і готової продукції; штрафи, пені, неустойки отримані; доходи попередніх років, отримані в поточному році; інші доходи від позареалізаційних операцій.

Майно комунальних підприємств знаходиться у власності територіальної громади, а управління доручено місцевим органам самоврядування, тому закономірно, що для фінансування цих підприємств, крім власних джерел, залучаються кошти місцевих бюджетів, а також кошти, отримані в порядку перерозподілу між цими підприємствами. Заклади культури, освіти, охорони здоров'я, туризму і спорту, як правило, повністю фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів; частина підприємств комунального господарства не отримують доходів і в зв'язку з цим не можуть вести господарство на основі господарського розрахунку, вони надають послуги населенню безкоштовно і у них немає виручки від реалізації наданих послуг, тому витрати на надані послуги покриваються за рахунок коштів місцевих бюджетів. До таких підприємств належать: озеленення, вуличне освітлення, благоустрій міста; такі підприємства комунального господарства, як водогони, вивезення сміття, транспортні підприємства та інші хоча й отримують власні доходи, але значною мірою фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів; ремонтні, ремонтно-будівельні підприємства, проектні організації та інші функціонують на принципах самоокупності.

88. Особливості планування доходів від реалізації води та відведення стоків.

Фінансове планування підприємств водопостачання починається з планування натуральних показників оцінки рівня реалізації води та відведення стоків у плановому періоді. Цей рівень є основою для визначення обсягів поданої води в мережу в розрахунку на рік. Прогноз подачі води в мережу, втрати води та витрати води на власні й технологічні потреби, у свою чергу, є вихідними даними для визначення обсягів піднятої води станціями підйому. Під час планування реалізації води та відведення стоків аналізується споживання води абонентами за попередні періоди та розглядаються виявлені при цьому тенденції до збільшення або зменшення споживання кожною групою споживачів.

Суму виручки від реалізації води можна визначити за допомогою такої формули:

вз=вн + вп,

де: Вз, — загальна сума виручки від реалізації води; Вн — сума виручки від реалізації води населенню; Вп — сума виручки від реалізації води комунальним та промисловим підприємствам;

Вн=Тн* Он; Вп=Тп*Оп,

де: Тн — тариф за 1 м3 води, яка реалізується населенню; Тп — тариф за 1 м3 води, яка реалізується комунальним та промисловим підприємствам; Он — обсяг води, яка реалізується населенню; Оп — обсяг води, яка реалізується комунальним та промисловим підприємствам;

Суму виручки від реалізації води можна визначити також шляхом множення середньозваженої тарифної ставки, яка склалася в попередньому році, з урахуванням відповідних змін на запланований обсяг реалізації води. Середньозважена тарифна ставка розраховується за формулою:

Тсз=(Тн*Он + Тп*Оп):(Он+Оп).

Аналогічні розрахунки проводяться також у разі необхідності розрахунку виручки від реалізації теплої води.

Деяким мешканцям будинків надаються пільги в користуванні житлово-комунальними послугами, в тому числі і за користування водою. Подача води мешканцям будинків, яким надається пільга, здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, тому важливо визначити її плановий розмір, бо дотація буде важливим джерелом формування доходу водоканалу міста. Для визначення планової суми дотації, яка надійде з місцевого бюджету, треба насамперед чітко визначити кількість мешканців, яким надається пільга за користування водою; по-друге, ця пільга надається, як правило, малозабезпеченим верствам населення, які не мають лічильників використання води, тому потрібно знати вартість норми витрачання води на одного мешканця і помножити її на кількість мешканців, яким надається ця пільга. Норми витрачання води на одного мешканця встановлюються місцевими радами. Важливо зазначити, що єдиної методики розрахунку сум дотацій на відшкодування збитків житлово-комунальним підприємствам не існує.