33. Облігації місцевої позики

До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Рішення про випуск місцевих позик приймають органи місцевого самоврядування. Відповідно до Положення «Про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.10.97 р. № 48, облігація місцевої позики — це цінний папір, що засвідчує внесення її власником відповідних коштів у місцевий бюджет і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в установлений умовами випуску термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Емітентом таких облігацій є рада відповідного рівня. Вона може вповноважити інші органи місцевого самоврядування або виконавчі органи здійснити необхідні організаційні заходи, зв’язані з емісією облігацій місцевої позики. Випуск та обіг облігацій місцевої позики Автономної Республіки Крим здійснюється відповідно до вимог цього Положення.

Розміщення облігацій місцевих позик відбувається тільки на добровільних засадах. Їх власниками можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти України. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може окремо регламентувати порядок придбання облігацій місцевої позики нерезидентами України.

Облігації місцевої позики випускаються в документарній формі на пред’явника або у бездокументарній формі з урахуванням законодавства про депозитарну діяльність.

Забезпечення випуску облігацій місцевої позики здійснюється відповідно до чинного законодавства. Джерелом їх погашення не можуть бути кошти від випуску нової місцевої позики. Погашення цих облігацій будь-якими іншими цінними паперами або їх конвертація у будь-які інші цінні папери забороняється. Випуск облігацій місцевої позики здійснюється із зазначенням мети випуску.

Максимальний розмір сумарної вартості випусків облігацій місцевої позики не може перевищувати 30% дохідної частини бюджету емітента за попередній рік. У разі, коли основною дохідною частиною бюджету емітента є відрахування, дотації, субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня, обсяг випуску цих облігацій на бюджетний рік погоджується з Міністерством фінансів України.

Емітент має право на опублікування інформації про випуск облігацій тільки після реєстрації майбутнього випуску у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Загальний реєстр випуску облігацій місцевої позики ведеться Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

34. Переваги і недоліки боргового фінансування місцевих потреб.

Сьогодні, практично у всіх містах відчувається дефіцит фін. ресурсів, і як наслідок протягом тривалого часу, недофінансовуються поточне утримання об’єктів соц-культурної сфери, ЖКГ, об’єкти транспортної інфраструктури та інших галузей місц. господ-ва.

Тому великої актуальності набула проблема викор-ня місц. запозичень як інструменту розвитку міст і місц. інфраструктури.

Відповідно до Бюдж. кодексу внутрішні запозичення органів влади АР Крим, внутрішні та зовнішні запозичення органів місц. самоврядув-ня можуть бути джерелами фінансув-ня дефіциту бюджетів. А також вказується те, що Виключно Верх. Рада АР Крим та міські ради мають право здійснювати внутрішні запозичення. Зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад 800 тис. мешканців за даними держ. статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичень. Особливостями місцевих запозичень є:

1. Держава не несе відповід-сті по зобов'язаннях за запозиченнями до місц.бюджетів.

2. Видатки на обслугов-ня боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

3. Видатки на обслуговування боргу місц. бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10% видатків від загального фонду відповідного місц. бюджету протягом будь-якого бюдж. періоду, коли планується обслуговування боргу.

4. Якщо у процесі погашення осн. суми боргу та платежів по його обслуговуванню, обумовленої договором між кредитором та позич-ком, має місце порушення графіку погашення з вини позич-ка, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років.

5. Порядок здійснення запозичень до місц. бюджетів встановлюється КМУ відповідно до умов, визначених Кодексом.

6. Протягом останніх 5 років, в Укр. фактично не випускались місц. облігації У 2003 році до міського бюджету м.Києва було здійснено зовнішнє запозичення шляхом укладення кредитн. угоди з німецьким банком на суму 150 млн.$..

Серед причин відносно низької поширеності муніципальних запозичень в Україні — високі ризики їх здійснення. Найбільш поширеними називають ризики неплатежу, макроекономічні ризики та правові Ризик неплатежу при здійсненні муніципального запозичення виникає у разі перевищення витрат з обслуговування боргу бюджетної спроможності місцевої влади або у разі посилення інфляційних процесів, коли знецінення запозичених ресурсів унеможливлює вчасне і якісне виконання запланованих інвестиційних проектів.

Значну загрозу складає зміна доходів місцевого бюджету, що приводить до скорочення обсягів фінансових ресурсів, призначених на обслуговування боргу. Такі ситуації загрожують місту дефолтом.

Сучасний розвиток муніципальних запозичень стримується недостатньо розвинутим фондовим ринком, слабкою інфраструктурою та відсутністю достатньої кількості фахівців. Для уникнення проблем розміщення місцевого запозичення органи місцевого самоврядування повинні ґрунтовно вивчати не тільки мету позики, перспективні напрями витрачання залучених ресурсів, але здійснювати дослідження груп потенційних інвесторів та особливості їх мотивації.