3. Структура, зміст і обсяг магістерської роботи

Тема магістерської роботи обирається автором з переліку, затвердженого на засіданні кафедри економічної кібернетики і узгоджується з науковим керівником.

Кожній магістерській роботі властиві свої особливості, що випливають з теми та об’єкта дослідження, структури роботи, вимог наукового керівника, наявності та повноти інформаційних джерел, ступеню теоретичної підготовленості студента, його вмінь та навичок. Тому зміст може бути побудований у достатньо довільній формі, найбільш відповідній до теми і особливостей об’єкта дослідження. Однак при можливих відмінностях магістерська робота будується за загальною схемою.

Роботі передує анотація, обсяг якої складає до 800 знаків. В ній зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5–7. Анотація має бути написана українською, російською та однією з іноземних мов (найчастіше – англійською).

В магістерській роботі студента повинні бути сформульовані актуальність обраної теми, об’єкт і предмет дослідження, визначені мета і завдання дослідження, детально описані основні положення роботи, проведено порівняльний аналіз наукової літератури і досліджень, виконаних іншими авторами з аналогічної проблематики, викладено методику дослідження та його результати, їх аналіз, представлені авторські висновки і рекомендації з використання теоретичних і прикладних результатів проведеного наукового дослідження.

Робота має бути виконана з урахуванням державних і галузевих стандартів (ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення).

Мова магістерської роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Рекомендується така структура магістерської роботи:

• титульний аркуш

• зміст роботи;

• перелік умовних позначень (у разі потреби);

• вступ;

• теоретичний (перший) розділ;

• аналітичний (другий) розділ;

• конструктивний, проектний (третій) розділ;

• питання охорони праці і безпеки життєдіяльності (четвертий) розділ;

• висновки та пропозиції (кінцева частина);

• список використаних джерел;

• додатки.

Зміст або план роботи може займати 1–1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати сутність проблеми, її складність і логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (3–5 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення вибраної теми; формулюються мета, завдання та об'єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію у замовника чи в іншій організації.

Таким чином, вступ – досить відповідальна частина магістерської роботи, що містить необхідні кваліфікаційні характеристики роботи, а також загальні рекомендації для подальшого розкриття теми.

Вступ починається з обґрунтування актуальності обраної теми, що повинно продемонструвати вміння автора правильно зрозуміти і оцінити обрану тему з погляду сучасності, соціальної значимості, охарактеризувати його наукову зрілість та професійну підготовленість.

У вступі також бажано вказати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, визначити особистий внесок автора.

Після визначення наукової проблеми, студент повинен показати, що тема магістерської роботи не отримала своєї розробки і висвітлення у спеціальній літературі, сформулювати мету дослідження і окреслити конкретні задачі дослідження, що мають бути вирішені відповідно до цієї мети. Визначення задач, як правило, робиться у формі переліку (вивчити, описати, встановити, виявити, вивести залежність тощо).

Формулювання задач необхідно проводити дуже ретельно, так як опис їх розв'язання складатиме зміст розділів магістерської роботи. Крім того, від коректного визначення задач залежать і назви розділів даної роботи.

Обов’язковими елементами вступу є формулювання об’єкту і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення. Предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового аналізу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Предмет дослідження визначає тему магістерської роботи.

Наприклад: тема роботи “Розробка моделі оцінки ризику розміщення ресурсів банку”, об’єкт дослідження – банківська система, предмет дослідження – оцінка ризику розміщення ресурсів.

Наступний обов’язковий елемент вступу – вибір методів дослідження, які є інструментом при відборі фактичного матеріалу та необхідні для досягнення поставленої мети. У вступі описуються й інші елементи наукового процесу, наприклад, посилання на конкретний матеріал стосовно виконаної роботи, характеристика основних джерел отримання інформації (офіційні, наукові, літературні, бібліографічні тощо). В цій частині необхідно подати опис виконаної роботи шляхом аналізу та порівняння з відомими методами вирішення проблеми, обґрунтувати актуальність і доцільність впровадження результатів роботи у практику діяльності підприємств, установ, організацій, економіку галузі або країни.

Вступна частина завершується розкриттям структури магістерської роботи, наведенням переліку її структурних елементів і обґрунтуванням послідовності їх розташування.

Перший розділ (2530 с.) структурно складається з 3  4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з вибраної теми, подати критичний огляд літературних джерел, викласти основні теоретичні та методичні положення теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначити власне ставлення автора до них.

Важливе місце посідає викладення методик аналізу визначених проблем, використовуваних у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для визначеного напряму дослідження.

Теоретичні положення першого розділу мають бути покладені в основу другого і третього розділів.

У другому розділі (30  35 с.), що структурно складається з 3  5 відносно самостійних підрозділів, студент повинен здійснити постановку задачі економічної проблеми та побудувати математичну модель її розв'язування.

У процесі постановки задачі необхідно:

• описати призначення, техніко-економічну сутність задачі й обґрунтування необхідності її розв'язання;

• навести перелік об'єктів, для управління якими треба розв'язати задачу;

• описати призначення і використання вихідної інформації; за необхідності встановити зв'язки даної задачі з іншими задачами;

• описати вхідну інформацію, її призначення і способи одержання.

На етапі формалізації економічної проблеми, тобто побудови математичної моделі, що полягає у вираженні її у вигляді конкретних математичних залежностей і відношень, необхідно провести теоретичне (аналітичне) дослідження моделі, визначити методи дослідження і розв'язування. Метою теоретичного (аналітичного) дослідження є з’ясування загальних властивостей моделі.

Розділ має бути насиченим фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображують відповідні результати діяльності об'єкта дослідження.

Третій розділ (20  25 с.) структурно вміщує 3  4 підрозділи. У цьому розділі наводиться опис алгоритму (засобів інформаційної та комп’ютерної підтримки), спосіб формування результатів розв’язання з вказівкою на послідовність етапів розрахунку. Алгоритм подається у вигляді схеми (або окремих схем) основні символи для конструювання блок-схем алгоритмів наведено у дод. К.

У пояснювальному тексті до схеми алгоритму зазначаються вимоги до точності обчислення показників (за необхідності) і співвідношення між показниками, необхідними для контролю достовірності обчислення: описуються зв’язки між частинами та операціями алгоритму, порядок розміщення показників або рядків у вихідних документах.

Алгоритм має передбачати всі ситуації, які можуть виникнути під час розв'язування задач.

У процесі побудови загального алгоритму розв’язування задач у вигляді схеми можуть бути використані будь-які символи (основні та специфічні). Для деталізації загальної схеми алгоритму розв’язування задач можуть бути побудовані окремі схеми (схеми даних, схеми роботи системи тощо). Рівень деталізації схеми алгоритму визначає її автор.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичена з літератури, що одержано з документів організації, а які дані є результатом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент – автор магістерської роботи.

Наприкінці кожного розділу автором подаються висновки, яких він дійшов у своїх дослідженнях.

Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як для аналізу, так і для обґрунтування запропонованих заходів.

Питання охорони праці. У пояснювальній записці на основі аналізу виробничих шкідливих чинників і небезпек по всьому об’єкту (наприклад, пункт оперативного управління АСУ тощо) викладаються принципи створення здорових та безпечних умов праці в розрізі всієї магістерської роботи і детально розв’язується одне-два найбільш важливих питання охорони праці з повним інженерним обґрунтуванням. Висновок формується з оцінкою прийнятих рішень і має враховувати аспекти соціальної й економічної ефективності.

Обсяг даного розділу основної частини не повинен перевищувати 5...10 сторінок машинописного тексту.

Більш конкретний зміст розділу погоджується з консультантом із охорони праці.

Розділ Висновки є завершальною частиною магістерської роботи. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їхньої економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором магістерської роботи поставленої мети і завдань. Обсяг висновків 4 – 6 с.

Накопичена в основній частині наукова інформація дозволяє послідовно та логічно викласти отримані підсумки, їх співвідношення із загальною метою і конкретними задачами, поставленими і сформульованими у вступі. Заключна частина створюється не механічним підсумовуванням висновків попередніх розділів, а повинна містити те істотне, що складає підсумкові результати дослідження. При цьому вказуються не лише наукова новизна і теоретична значимість, що випливають з кінцевих результатів, але й практична цінність даного дослідження.

При виконанні фундаментальних досліджень, особливо пошукового плану, важко зробити практичну оцінку виконаної роботи (на відміну від наукових робіт прикладного характеру). В цьому випадку важливо визначити наскільки вдалося наблизитися до розв’язку основної задачі, чи є можливість вирішити її повністю або частково, чи обґрунтовано вибір методів дослідження і послідовність розв’язання планових задач.

Розділ Література включає складений за існуючими правилами перелік використаних літературних джерел (додаток Ж).

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць та анкет соціологічного опитування тощо.

Завершальним етапом виконання дипломної роботи є написання реферату, який повинен достатньо ґрунтовно розкривати її зміст. Реферат складається із загальної характеристики дипломної роботи, тобто інформації щодо структури роботи (кількості: розділів, додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг у сторінках), основного змісту (за розділами), висновків та анотації.