161.Поняття і мета фінансової діяльності.

Фінансова діяльність Д-ви зумовлена об’єктивною необхідністю і є процесом збирання.розподілу і перерозподілу та використання центарлізованих,децентралізованих фондів грошових коштів,що забезпечують практичне виконання ф-цій державою.

Мета поділ-ся:

-збір грош.коштів;

-розподіл;

-використання.

162.Національний банк як орган фінансового контролю.

НБУ зд-нює ФК по відношеннб до комерц.банків для уникнення зовн.і внутр.ризику,їх філій,відділень.

Зовіншній банківський ризик-ризик ліквідності-(валютний ризик,ризик валютних курсів,зміна облікової ставки,ризики в комерційних банках,ризик з цінними паперами);

Внутр.банк.ризики-пов’язані з людським фактором(зміна керівництва,пограбування--забезпечення служб.охорони);-технічні фактори(відповідні сисетми охорони.страхування).

НБУ в залежності від ступеня нагляду по віднош.до комерц.банків в залежності від рівня виконання дисципліни:-загальний нагляд;-інтенсивний;-нагляд високого ступеня.

-Загальний-по віднош.до банків.що є фін.-благодійними,не вчиняють порушенб банк-го зак-ва;

-Інтенсивний-до банків,які х-ся стабільністю,иожуть зд-ти деякі правопорушення,або не виконувати деякі норми;

-Нагляд високого ступеня-які можуть мати незадовільний фін.стан,систематично зд-ти правопоршення 2 і більше,грубе порушення.

163.Організаційні засади складання проекту Державного бюджету.

Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України.

Міністр фінансів України на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

164.Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин.

Міжбюджетні відносини - це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

165.Порядок накладення стягнення за бюджетні правопорушення.

Передбачені цим Кодексом стягнення за бюджетні правопорушення накладаються за рішенням Міністра фінансів України, керівника органу Державного казначейства України, керівника органу Державної контрольно-ревізійної служби України, Міністра фінансів Автономної Республіки Крим, керівника місцевого фінансового органу, голови виконавчого органу міської міста районного значення, селищної та сільської ради.

Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення приймається особами, визначеними в частині першій цієї статті, на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів.

Рішення про накладення заходу стягнення за бюджетне правопорушення набирає чинності з дня його підписання і підлягає негайному виконанню.

Форма, порядок складання та передачі за належністю протоколу про бюджетне правопорушення встановлюється Міністерством фінансів України.

166.В чому полягає сутність функціональної класифікації видатків бюджету?=133

Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум;

Видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

1. Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування; 2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

2. За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

3. Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

4. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.