- •1.Фінансове право:поняття,предмет,метод.
- •3.Складові частини бюджету.
- •5.,145.Назвіть складові частини фінансової системи України.
- •6.Система фін.Права.
- •7.Функції Мінфіна.
- •8.,37.Бюджетний період.
- •10.Поясніть різницю між фінансами і грошима.
- •11.Джерела фін.Права.
- •12.Система і завдання органів держ.Податкової служби.
- •13.Зведений бюджет.
- •14.Несвоєчасне прийняття місцевих бюджетів.
- •15.За яких умов грошові операції органів державного управління віднос до фінансової діяльності держави?
- •19.Правосуб`єктність в фінансовому праві
- •20.Методи фін.Діяльності Держави.
- •21,182.Понятття бюджету.
- •22. Поняття і функції державного кредиту.
- •23. Види державних органів, що здійснюють фінансову діяльність держави.
- •24. Чим забезпечується єдність бюджетної системи України?
- •25. Суб`єкти фінансового права.
- •26. Методи формування грошових фондів.
- •27. Поняття і мета державного фінансового контролю.
- •28.Бюжетне законодавство.
- •30.Охарактеризуйте рефінансування державного боргу.
- •31.Дайте порівняльну характеристику завдань державної податкової служби та контрольно-ревізійної служби України.
- •32.Держава як суб`єкт фінансового права.
- •33.Методи розподілу грошових фондів.
- •34.Види фінансового контролю.
- •35.Загальний фонд бюджету.
- •36.Державний кредит.
- •37.За яких обставин може бути змынено Бюджетний період.
- •38.Колективні субєкти фін.Права.
- •39.Методи використанння грош.Коштів.
- •40.Спеціальний фонд бюджету.
- •41.Затвердження місцевих бюджетів.
- •42. Аудит.
- •43.Види ревізій.
- •44.Назвіть способи встановлення моменту вступу в дію фінансово-правових актів.
- •45. Місце фінансового права в системі права держави.
- •46.Правове полдоження дпа.
- •47.Резервний фонд бюджету.
- •48.Проект рішення про місцевий бюджетта матеріаль,що до нього додаються.
- •49. Поняття і види міжбюджетних трансфертів.
- •50.Елементи фінансової політики держави.
- •50.,155.180.Елементи фінансової політики держави
- •51. Види перевірок
- •52. Поняття і риси фінансово-правових норм.
- •53. Функції органів Державної контрольно-ревізійної служби
- •54.Безспірне списання коштів бюджету.
- •55.Звітність про виконання місцевих бюджетів.
- •56.Основні галузі і види страхування.
- •58.Поянття і структура фін.-прав.Норми
- •59.Права органів Держ.Казанчейства.
- •60.,131.Бюджетні призначення.
- •61.Правове регулювання оподаткування в Україні.
- •62.Порядок складання місцевих бюджетів.
- •63.Міжбюджетні трансферти.
- •65.Розкрити співвідношення між поняттями “бюджетний устрій” і “бюджетна система”.
- •66.Класифікація фінансово-правових норм.
- •67.Функції Головного упр.Держ.Казначейства Укр.
- •68.Правовий режим неподаткових платежів до бюджету.
- •69.Схвалення проекту закону про державний бюджет.Матеріали,що подаються до нього.
- •70.Передача державногот права на здійснення видатків.
- •71.Нецільове використання бюджетних коштів
- •72.Дія фін.-прав.Норм у часі, в просторі та за колом осіб.
- •73.Функції Державного казначейства.
- •74. Поняття і система держ доходів.
- •76.Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.
- •77. Фінансування бюджету.
- •78.Поняття і риси фін.Правовідносин.
- •79.Правове положння контрольно-ревізійної служби.
- •80.Поняття і стадіїї бюджетного процесу.
- •81.Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості
- •82.Субвенції.
- •83.Склад фін правовідносин.
- •108.Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.
- •84.Правове положення Держ.Казначейства Укр.
- •85.Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді.
- •87.,147,169.Розпорядники бюджетних коштів.,ф-ції Головних розпорядників.
- •88.Субєкти фін правовідносин і субєкти фін права.
- •89.Принципи бюджетної системи.
- •91.Передача видатків на виконання повноважень.
- •93. Розкрити співвідношення понять кошторисно-бюджетне фінансування та кошторис витрат.
- •94. Поняття і види фін правовідносин.
- •95.Повноваженя Рахункової палати в галузі упр.І контролю за фін.Діяльністю.
- •96.Правові основи кошторисно- бюджетного фінансування.
- •97.,152,159.Звітність про виконання Державного бюджету.
- •98,4,109.Контроль за дотриманням бюджетного законодавства.
- •99.Юридичні факти як підстава виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин.
- •100.Правове положення Рахункової палати.
- •101.Розгляд проекту закону про Державний бюджет у першому читанні.
- •102.Трансферти, які надаються з Державного бюджету місцевим бюджетам.
- •103.Витрати бюджету та видатки бюджету. Співвідношення.
- •104. Види державних органів, що здійснюють фін діяльність д.
- •106.Бюджетна класифікація.
- •107.Підготовка проекту закону про Державний бюджет до другого читання.
- •108.Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.
- •109.Органи заг компетенції за дотриманням бюджетного законодавства. Їх повноваження.
- •110.Державний борг.
- •111.В чому полягає відмінність між об`єктом і предметом фінансового контролю.
- •112.В яких випадках дозволяється приймати Державний бюджет з дефіцитом або профіцитом.
- •113.Принципи фін.Діяльності д.
- •114.Бюджетна система.
- •115.Загальнодержавні збори.
- •116.Розгляд проекту закону про Державний бюджет у другому читанні.
- •117.Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України (назвати приблизно 10 основних).
- •118.Бюджетний розпис.
- •119.Форми фінансової діяльності держави.
- •120.Класифікація доходів бюджету.
- •121.Розгляд проекту закону про Державний бюджет у третьому читанні.
- •123.Організація страхування в Україні.
- •122. Правовий режим цільових бюджетних фондів д.
- •124.,158.Бюджетний запит.
- •125.,45.Назвати особливості, що відрізняють фінансове право від інших галузей права.
- •126 Органи, що здійснюють управління фін діяльністю д
- •127.Бюджетне право.
- •128.Форми державного внутрішнього кредиту.
- •129.Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України.
- •130.Види відповідальності за бюджетні правопорушення.
- •131. Бюджетне призначення.
- •132. Повноваження держ органів заг компетенції в галузі управління фін діяльністю д.
- •133.Класифікація видатків бюджету.
- •134.Міжбюджетні трансферти як складова частина державних доходів.
- •135.Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет.
- •136.Поняття і функції страхування.
- •137.Бюджетне асигнування.
- •139.,189.Права і обов’язки органів Держ. Податкової служби.
- •140.Класифікація фінансування бюджету.
- •141.Організація виконання державного бюджету.
- •142.Позички та запозичення до місцевих бюджетів.
- •143.,171.Поняття і види бюджетних правопорушень.Призупиненя бюджетних асигнувань.
- •144.Бюджетний устрій.
- •145.Фінансова системи України.
- •146.Бюджетні повноваження у.
- •148.Виконання Державного бюджету за доходами.
- •150.Органи фінансового контролю.
- •151. Порядок подання та розгляду законопроектів, які впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів
- •153.Видатки на здійснення повноважень.
- •154.Заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення.
- •155.Поняття і елементи фінансової політики держави.
- •156.Роль Президента України при виконанні функцій фінансового контролю.
- •157. Правове регулювання держ видатків в Україні. Склад держ видатків.
- •158.Бюджетні запити.
- •161.Поняття і мета фінансової діяльності.
- •162.Національний банк як орган фінансового контролю.
- •163.Організаційні засади складання проекту Державного бюджету.
- •164.Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин.
- •165.Порядок накладення стягнення за бюджетні правопорушення.
- •167.Методи фінансового контролю.
- •168.Бюджетно-правові відносини.
- •169.Головні розпорядники бюджетних коштів.
- •170.Виконання Державного бюджету за видатками.
- •172.Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування.
- •173.Поняття і види податків.
- •174.Фінансово-правова відповідальність: поняття і особливості.
- •175.Фінансове правопорушення: склад і види.
- •179.Вкажіть, в чому полягає відмінність державних фінансів від приватних фінансів.
- •180.Проаналізуйте стан фінансової політики в Україні.
- •181.Проведіть розмежування понять фінансові відносини і грошові відносини.
- •183.Класифікація фінансово-правових актів.
- •185. Система і повноваження фін органів д.
- •186.Роль вру в управлінні державними фінансами в у
- •188.Порівняльна характеристика функцій дпау, державних податкових адміністрацій обласного рівня і державних податкових інспекцій.
- •190.Податки з юрид. Осіб.
- •191.Податки з фізичних осіб
- •192.Змішані податки.
- •193.Порівняльна х-ка понять податкова система і система оподаткування.
110.Державний борг.
Державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) - загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору;
Державний борг-це сума заборгованості дер-ви своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борг. Поточний борг це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг-це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками.Внутрішній борг-це заборгованість кредиторам дер-ви в даній країні. Зовнішній борг-це заборгованість кредиторам за межами даної країни.
Методи управління державним боргом, їх характеристика.
Управління держ. боргом-полягає в забезпеченні платоспроможності дер-ви, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточного, так і капітального боргу. Стосовно поточного боргу необхідно забезпечити реальні джерела його погашення Для капітального боргу важливо встановити такі строки його погашення, коли будуть наявні відповідні для цього джерела. В управлінні зовнішнім та внутрішнім боргами існують певні специфічні ознаки. Платоспроможність за внутр. позиками забезпечується як пр., за рахунок внутр. джерел. Платоспроможність за зовн. боргом залежить перш за все від валютних надходжень. Можливості у погашенні цього боргу визначаються в сальдо торгового балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність дер-ви і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс. В окремих випадках в результаті зміни ситуації в ек-ці та на фін. ринку чи погіршення фін. стану дер-ви вона не може забезпечити достатню платоспроможність. Тоді дер-ва змушена вносити певні корективи в свою позикову політику. Такі корективи, як пр., небажані, оскільки підривають довіру до дер-ви Але краще своєчасно внести певні корективи і забезпечити реальну платоспроможність дер-ви, ніж допустити її фін. крах. Існують такі спосои корегування позикової політики:-конверсія;-консолідація;-уніфікація;-обмін за регресивним співвідношенням;-відстрочка погашення;-анулювання. Конверсія держ. боргу-це зміна дохідності позик. Вона проводиться внаслідок зміни ситуації на фін. ринку(напр., рівня облікової ставки центр. банку) чи погіршення фін. стану дер-ви, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід. Консолідація-цепердача зобов’язань за раніше випущеною позикоюна нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої(чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики. Уніфікація-являє собою об’єднання кількох позик в одну . Вона спрощує управління держ.боргом. Уніф-я може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх пози кпроводиться з метою скорочення держ. боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки це не що інше як часткова відмова дер-ви від своїх боргів. Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата доходів не проводиться. Анулювання боргів означає повну відмову дер-ви від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет дер-ви, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у встановлені строки.
Формування державного боргу в Україні почалося з кінця 1991 року. На сьогодні він має дві складові: зовнішній і внутрішній борг.
На 1 січня 1999 року ДЗБ україни становив 11,5 млрд. доларів США, з яких борг країнам СНД – 2, 4 млрд. доларів США (20,9%), міжнародним фінансовим організаціям – 4,5 млрд. доларів (39,1%), іншим некомерційним кредиторам (Євросоюзу, Японії) – 0,5 млрд. доларів(4,3%), за іноземними кредитними лініями – 1 млрд.(8,7%), за комерційними та і деякими інщими кредитами – 3,1 млрд. доларів(27%).
Внутрішній борг на 1 січня 1999р становив 13, 5 млрд. грн., із них 11, 2 млрд.грн. або 83% становила заборгованість за облігаціями внутрішніх державних позик (ОВДП).
В Україні в 1992 р прийнято З-н “Про державний внут-ній борг України”, яким визначено, що ДВБ України є строкові боргові зобов’язання уряду України в грошовій формі, які гарантуються усім майном загальнодержавної власності. До складу ДВБ України належать позики уряду України й позики, здійснені при безумовній гарантії уряду для забезпечення фінансування заг-держ-програм. ДВБУ складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникла за борговими зобов’заннями уряду України. До боргових зобов-нь уряду належать випущені ним цінні папери, інші зобов’язання в грошовій формі, гарантовані урядом У, а також одержані ним кредити.
До 1996р ДВБУ формувався переважно в наслідок отримання прямих позик НБУ для фінансування дефіциту державного бюджету. Заборгованість за такими кредитами, включаючи нараховані за ними відсотки, на 1 січня 1996р становила 7,7 млрд.грн. або 96,3% від суми ДВБ. Ця заборгованість була списана 23 січня 1997р. Із 1996р основний вплив на динаміку ДВБ мав випуск ОВДП, які поступово заміщували прямі кредити НБУ як джерело фінансування дефіциту держ. бюджету У. Проте нова хвиля кризових явищ на закордонних фінансових ринках, складна ситуація з надходженням податків та обмеженням НБУ своєю участю на ринку облігацій спричинили у червні 1998р різке підвищення дохідності з ОВДП до 75% річних, незважаючи на те, що приріст боргу в держ. облігаціях за перше півріччя 1998р становив лише 11, 3%. Стан ринку держ. облігацій ускладнився необхідністю залучення з внутр. джерел ресурсів для забезпечення пікрвих витрат за зовнішнім боргом. Як результат внутр. ринок урядових цінних паперів виявився надто перенасиченим державними облігаціями, що створило негативний кумулятивний ефект. Він полягає у тому,ю що подальші спроби збільшення обсягу залучень із внутр ринкупризводять до неадекватного порівняно з динамікою ВВП і податковими надходженнями зростання відсоткових виплат з бюджету.Заходи щодо скорочення боргу полягають у конверсії ОВДП. Завершення ж процедур конверсії ОВДП дасть змогу зменшити навантаження з обслуговування і погашення державного боргу до необтяжливих обсягів. Метою такої політики є переорієнтація внутр фін позичкових рес-сів на розвиток вир-ва, а не на держ споживання, сутттєве їх здешевлення.За результатами обміну значною мірою вирішується комплекс взаємопов’язаних завдань:-скорочення темпів зростання заборгованості за внутр боргом;-зменшення видатків з обслуговування держ боргу;-подовження сер строку погашення держ боргових зобов’язань;-зняття короткострокового тиску на обмінний курс гривні з боку нерезидентів.