- •1.Сутність і суспільне значення виробництва
- •1.2. Сутність організації виробництва.
- •1.3Взаємозв’язок технології та організації виробництва.
- •2. Історія розвитку теорії та практики організації виробництва
- •3. Виробнича система, поняття , елементний склад, устрій
- •3.1 Виробнича функція
- •3.2 Класифікація систем
- •3.3 Виробнича система та її структура
- •4. Закони організації виробничих систем.
- •4.2 Закон організації виробничих систем
- •5. Закон резервів у виробничих системах відіграє важливу роль.
- •4.3 Закони розвитку виробничих систем
- •5. Загальні особливості та властивості виробничих систем
- •6. Промислове підприємство як складна організаційна система
- •6.1 Цілі та завдання формальної організації
- •6.2 Властивості підприємства
- •6.3 Сучасні виробничі стратегії та концепції організації виробництва
- •7. Сутність та види технології та технологічних процесів
- •8. Виробничий процес : поняття, структурні складові та класифікаційні ознаки.
- •8.1Класифікація виробничих процесів.
- •10. Планування виробничого процессу
- •10.1Основи розроблення технологічного процессу
- •11. Організаційні типи виробництва та їх техніко – економічна х-ка.
- •12. Трудовий процес, його структура та організаційна єдність з виробничим процесом
- •12.1Основи проектування трудового процессу
- •13. Організація праці та її форми, сутність, цілі і завдання організації праці.
- •15. Робоче місце: сутність , елементний склад, вимоги до організації, обслуговуванню та умов праці
- •15.1Сутність та види робочих місць
- •15.2 Вимоги до організації робочих місць
- •15.3 Оснащення робочого місця
- •15.4 Технологічне планування робочого місця.
- •15.5 Умови праці.
- •16. Нормуванн праці: призначенн, види норм, класифікація затрат робочого часу, структура штучного і штучно-алькуляційного часу.
- •17.Виробничий цикл: сутність, сфера застосування, характеристика складових та чинників тривалості.
- •18. Розрахунок виробничого циклу простого процесу при різних способах поєднання операцій.
- •19. Визначення виробничого циклу складного процесу з врахуванням заходів його скорочення. C. 210-220
- •20. Просторове розшарування виробничого процесу, принципи організації ідеального виробництва.С. 166-170.
- •21. Виробнича структура: сутність, види та умови застосування в практичній діяльності.
- •22. Система технічного обслуговування виробництва в сучасних умовах: понятті, характеристика складових.
- •23. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням: завдання, визначення потреби та регулювання запасів, організаційна система, сучасні тенденції розвитку.
- •24. Ремонтне обслуговування засобів праці: основні завдання, види систем, нормативна база, зарубіжний досвід.
- •25. Енергетичне забезпечення виробництва: завдання, нормування енергоспоживання, методи визначення потреби у видів енергії й заходи енергозбереження.
- •26.Транспортне обслуговування виробництва: призначеня, проектування схем руху, визначення вантажопотоків, обігу, системи перевезень та потреб в рухомому складі.
- •28. Призначення методів організації виробництва, умови застосування і чинники, що впливають на їх вибір.
- •29. Особливості застосування одиничного ( штучного) методу організації виробництва, його характеристика і розрахунок кількості устаткування.
- •30. Партіонний метод організації виробництва: сутність й умови застосування.
- •31. Потоковий метод організації виробництва, класифікація поточних ліній та визначення їх основних параметрів.
- •32. Гнучке автоматизоване виробництво: структурно - змістовна характеристика та основні організаційно-виробничі.
- •33. Якість: основні вимоги, показники, засоби вимірювання, методи контролю та оцінки.
- •34. Міжнародні системи управління якістю: призначення, склад, моделі, елементи
- •36. Організація сертифікації продукції та атестації виробництв.
- •37. Науково-технічна підготовка виробництва: сутність і етапи здійснення.
- •38. Проектно-конструкторська підготовка виробництва: зміст, завдання та етапи.
- •39. Технологічна підготовка виробництва: завдання, порядок проведення, склад документації.
- •40. Екологічна підготовка виробництва: призначення, вимоги стандартів, моніторинг впливу виробництва на довкілля та заходи його поліпшення.
- •41. Організаційно-економічна підготовка виробництва: завдання, зміст, форми, методи нормативна база та вартісна оцінка.
- •42. Організація освоєння виробництвом нової продукції в різних типах виробництва.
- •43. Організаційне проектування виробничих систем: сутність, завдання структура та методи розробки.
- •44. Діагностування стану виробничих систем: основні показники організаційного та технічного рівня, порівняння з еталонними значеннями.
- •45. Процеси організаційного проектування виробничих систем: сутність моделювання, основні етапи, взаємозв’язок складових елементів проекту.
- •1.1. Виробництво і виробнича діяльність.
3.2 Класифікація систем
Залежно від умов створення всі системи належать або до природних (у тому числі живі системи), або до штучних, які створені людиною (зокрема, виробничі системи різних рівнів).
Ступінь взаємодії з зовнішнім середовищем поділяє системи на: відкриті, які на «вході» і «виході» здійснюють активний обмін (енергією, матеріалами, інформацією, продукцією, послугами), та закриті, що не взаємодіють із зовнішнім середовищем (наприклад, хімічна реакція в спеціальному посуді). До фізичних систем належить сукупність природних або штучних об’єктів, що мають речову форму і реально взаємодіють між собою (наприклад, територія підприємства, споруди, будівлі, машини, устаткування, які забезпечують нормальний процес трансформації сировини, матеріалу).
Абстрактні системи являють собою символічне відображення зв’язків або процесів, які здійснюються у фізичних моделях, визначаючи їх поведінку, наприклад, моделі окремих об’єктів, явищ або процесів. . Моделі також розподіляються на фізичні — моделі зовнішньої подібності , абстрактно-схематичні (графіки, схеми, креслення тощо) і абстрактно-математичні, що відображають числові залежності або зв’язки в системі або в її окремій частині (система управління, функціональні, кореляційні залежності та ін.). Системи належать до простих, якщо мають у своєму складі обмежену кількість взаємопов’язаних елементів, які забезпечують виконання нескладних функцій системи (наприклад, терморегулюючий пристрій у приміщенні). Складні системи складаються з великої кількості взаємодіючих частин (підсистем, елементів), які виконують складні різноманітні функції і вирішують великі завдання. Системи з головним, провідним елементом, зміни в якому викликають зміни всіх вхідних елементів, їх поведінки і системи в цілому, називаються централізованими системами (наприклад, керуючий орган будь-якого об’єкта). Децентралізована система складається з рівнозначних елементів, зміна в одному з яких не веде до змін в інших, що з’єднані послідовно або паралельно (наприклад, групова робота).
Системи, у яких стан внутрішніх елементів і її поведінка в цілому змінюються з часом, відносять до динамічних систем. При цьому зміни можуть виникати під впливом як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. У статичних системах стан окремих елементів і поведінка системи в цілому не змінюються в часі.
Системи зі зворотним зв’язком мають властивості впливу на «вхід» за результатами діяльності на «виході» на основі інформації, яка передається каналами зворотного зв’язку (наприклад, автоматичні регулятори, живі та виробничі системи).
До регульованих належать системи, поведінка яких утримується за допомогою керуючого пристрою в певних межах, що задані метою її функціонування. Такі системи відносять до категорії кібернетичних.
Система вважається стабільною, якщо показники її функціонування зберігаються на певному рівні (наприклад, автомобіль, верстат, підприємство).
Вимоги сполучення з зовнішнім середовищем або оптимізації характерні для штучних систем. Сполученою вважається система, яка відповідає зовнішньому середовищу, функціонує відповідно до його вимог або іншої взаємопов’язаної з ним системи (наприклад, якщо результат задовольняє споживачів. Як єдину складну систему можна розглядати всю діяльність підприємства, що складається з мережі підпорядкованих, менше складних систем.